Справа № 2-5062/10

РІШЕННЯ

Іменем України

/ заочне /

29 вересня 2010 року                                                                         м. Донецьк

Калінінський районний суд м. Донецька у складі головуючого судді Домарєва О.В., секретаря Луценко А.Г., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька «Про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, якою просив  стягнути з відповідача недоплачену щомісячну державну допомогу як дитині війни з 01.01.09 та у майбутньому сплачувати цю допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно законодавства його віднесено до категорії дітей війни. Відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком

Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився не повідомив суд про причини неявки,  про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином,  у зв’язку з чим на підставі п. 4 ст. 169 ЦПК України, суд ухвалив справу розглянути у його відсутність на підставі наявних у ній матеріалів. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає  положенням ст. 224 ЦПК України.        

На підставі вивчених документів, які є у справі, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.

Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який встановлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.            

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Вимоги  позивача щодо зобов’язання відповідача здійснити виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з січня 2009 року суд вважає обґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно ст. 71 Закону України від 26.12.2008 року № 835-VI «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є  розмір мінімальної заробітної плати. Тому її дія не поширюються на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Позовні вимоги щодо стягнення соціальної допомоги як дитині війни у 2010 році також підлягають задоволенню, оскільки Закон України «Про соціальний захист дітей війни» не скасовано, продовжує діяти, а тому відповідач зобовязан дотримуватися його положень.

Згідно зі ст.. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум  для осіб які втратили  працездатність з 01.04.08 встановлено – 481 грн., з  01.07.08 – 482 грн., з 01.10.08 -  498 грн.  

Статтею 54 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2009”, встановлено, що у 2009 р. прожитковий мінімум  на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних та демографічних груп населення, встановлений у розмірах, що діяли у грудні 2008 р.  

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум  для осіб які втратили  працездатність з 01.01.10 встановлено – 695 грн., з  01.04.10 – 706 грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу як дитині війни підлягають задоволенню за період з 01.01.09 з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.  

Оцінивши надані сторонами відповідно до правил статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача про виплату йому підвищення до пенсії у розмірі, визначеному в статті шостій Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є законними і підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст..88 ЦПК України користь позивача також підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволеним вимогам. Згідно з п.34 ч.1 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито» Пенсійний фонд, його підприємства, установи і організації звільняються від сплати державного мита. Відповідно, судовий збір не може бути стягнений з відповідача. Збір на ІТЗ ЦП у сумі 37   грн., сплачений позивачем виходячи з вимог немайнового характеру, які задоволені в повному обсязі, підлягає стягненню з відповідача.  

На підставі викладено, ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст. 88, 118, 119, 208-215 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька «Про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги» – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Калінінському районі м. Донецька з невиплати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно  статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2009 з урахуванням виплачених сум.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Калінінському районі м. Донецька виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно  статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з  01.01.2009 року з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України Калінінському районі м. Донецька користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя     О.В. Домарєв