Справа № 2-6235/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2010 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі :
головуючого – судді Нємиш Н.В.
при секретарі – Андрієвій Т.О.,
з участю
позивача – ОСОБА_1,
представника відповідача – Колосова В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дзержинськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Торецька» про відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що по 02.10.2009 року він знаходився у трудових відносинах з ДП «Дзержинськвугілля», де працював у відокремленому підрозділі «Шахта Торецька» дорожнім, десятником, гірничим майстром, начальником участку, підземним гірничим робітником 5-го розряду, підземним гірничим робітником з ремонту гірничих виробіток 4-го розряду з повним робочим днем на підземній роботі. 02.10.2009 року позивач був звільнений з підприємства за власним бажанням. Працюючи на даному підприємстві він отримав професійне захворювання – пневмоконіоз: астрако- сілікатоз, вузелкова форма, 1/1 р/р. Бронхіт. Легеньова недостатність першого – другого ступеню. Висновком МСЕК йому визначена втрата професійної працездатності в зв’язку з хронічним захворюванням на рівні 25 %. Пошкодженням здоров’я йому заподіяно моральні страждання. Позивач просить поновити пропущений строк для звернення до суду, вважаючи, що його пропущено з поважних причин та стягнути з відповідача 100 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що позивачем не доведена вина відповідача у спричинені
моральної шкоди. Крім того, вважає, що позивачем без поважних причин пропущений строк для звернення до суду.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено і не заперечується сторонами, що позивач знаходився у трудових відносинах з ДП «Дзержинськвугілля», де працював у відокремленому підрозділі «Шахта Торецька» та звільнився за власним бажанням за ст.38 КЗпП України, згідно наказу №190-к від 05.10.2009 року (а.с.13).
Висновком лікувально –експертної комісії від 04.03.2009 року у позивача встановлено професійне захворювання: пневмоконіоз: астрако- сілікатоз, вузелкова форма, 1/1 р/р. Бронхіт. Легеньова недостатність першого – другого ступеню (а.с.6).
Висновком МСЕК № 038082 від 14.04.2009 року йому встановлено 25% втрати професійної працездатності (а.с.6) .
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача з 01.04.2009 року, а саме з часу встановлення йому стійкої втрати працездатності, тому правовідносини по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної йому ушкодженням здоров’я під час виконання трудових обов’язків, регулюються саме ст. 237-1 КЗпП України.
Згідно до ч.4 ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Відповідно до частини 1 та 2 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Враховуючи зазначені положення основного Закону України та КЗпП України підприємство мало створити потерпілому як і іншим працівникам належні небезпечні умови праці, за яких факт настання професійного захворювання або іншого пошкодження здоров’я були неможливими.
Однак, суд вважає, що саме через шкідливі та небезпечні умови праці позивач отримав професійне захворювання.
Сукупність проаналізованих та досліджених в судовому засіданні доказів дає можливість суду зробити висновок про те, що ушкодження здоров’я на виробництві спричинило позивачу моральну шкоду, яка полягає в фізичному болю та у моральних переживаннях, що призвело до змін звичайного образу життя та потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Внаслідок порушення відповідачем права позивача на безпечні умови праці у останнього виникло професійне захворювання: пневмоконіоз: астрако- сілікатоз, вузелкова форма, 1/1 р/р. Бронхіт. Легеньова недостатність першого – другого ступеню. Позивач постійно знаходиться на лікуванні, йому встановлена стійка втрата працездатності 25 % , він відчуває інші неприємні відчуття від незадовільного стану здоров’я. Перелічені негативні явища дійсно не можуть не турбувати потерпілого, не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію. Отже, факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказування іншими засобами доказування.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує порушення нормальних життєвих зв’язків позивача, неможливість ведення попереднього способу життя. Разом з тим, вимогу позивача про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 гр. суд визнає збільшеною. З врахуванням ступеня та глибини моральних страждань позивача, керуючись принципом розумності та справедливості, суд знаходить можливим стягнути на користь позивача 10000 грн. як відшкодування моральної шкоди.
Згідно до роз’яснень п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31.03.1995 року на вимоги про відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством, застосовується строк позовної давності у три місяці (ст. 233 КЗпП України).
Відповідно до ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, встановлених ст. 233 КЗпП України, суд може поновити ці строки.
У судовому засіданні встановлено, що позивачу була встановлена стійка втрата професійної працездатності внаслідок тяжкої праці під впливом шкідливих умов праці, він вимушений постійно приймати ліки, часто хворіє, що не дозволяло позивачу в строк звернутися до суду. Враховуючи зазначене, а також, що внаслідок отриманого професійного захворювання позивач став інвалідом, що виключає можливість поліпшення стану здоров’я і для забезпечення гарантованого ст. 55 Конституції України права на захист своїх прав в суді, суд вважає можливим поновити позивачеві строк для звернення до суду з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної умовами виробництва.
Відповідно до ст. 88 ч. 3 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалене рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України витрати на інформаційно – технічне забезпечення у справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичній особи, покладаються на сторони після розгляду справи судом.
Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 212 ЦПК України, ст. 233, 234, 237-1 КЗпП України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дзержинськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Торецька» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства “Дзержинськвугілля” в особі відокремленого підрозділу «Шахта Торецька» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у відшкодування моральної шкоди у сумі 10000 (десять тисяч) гривень.
Стягнути з Державного підприємства «Дзержинськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Торецька» в доход держави судовий збір у сумі 8 (вісім) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу на користь УДК у м. Донецьк у сумі 15 (п'ятнадцять) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: