У К Р А Ї Н А

Ленінський районний суд міста Севастополя

_______________________________________________________________________________

2-3846/10

Категорія 56

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

09 вересня   2010 р. Ленінський районний суд м. Севастополя в складі судді – Балюкової К.Г., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м.Севастополя про стягнення недоплаченої щорічної одноразової допомоги ветерану війни,

ВСТАНОВИВ:    

Позивачка, ОСОБА_1, 12.05.2010 р. звернулася до суду із позовом про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Ленінської РДА м.Севастополя суми недоплаченої щорічної допомоги як ветерану війни за 2010 рік у сумі 1998 грн. Вимоги свого позову мотивувала тим, що вона є ветераном війни, відповідно до ЗУ „Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту” щорічно, до 5 травня їй повинна сплачуватися одноразова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, однак, у порушення цього Закону, вказана допомога у 2010 році їй була виплачена не в повному обсязі – лише 120 грн., що є порушенням її прав та змусило для їх захисту звертатися із позовом до суду.

У судове засідання позивачка не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя в судове засідання не з’явилася, надала письмові заперечення на позов та заяву, в якої просила розглянути справу в її відсутність.

Визнаючи наявні матеріали справи про права і взаємостосунки сторін достатніми, суд знаходить можливим, згідно зі  ч. 2 ст. 158 ЦПК України, враховуючи заяви сторін, розглянути справи в їхню відсутність та прийняти рішення по суті позовних вимог.

У відповідності до п. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 має статус ветерана війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, яке видане 27.05.2005 р. УПтаСЗН Ленінської РДА м. Севастополя.

Згідно ст.14 ч.5 Закону України „Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 р. передбачено, що щорічно до 5 травня ветеранам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 р. № 107-VI до ст.. 14 ч. 5 ЗУ „Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту»,  рішенням Конституційного Суду України  від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України. Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Змін до ст.14 ч.5 Закону України „Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту”, якій є спеціальним законом, виключно яким регулюються існуючи правовідносини сторін, після 22.05.2008 р. не вносилися, отже стаття діє в первинній редакції.

У своїх запереченнях відповідач посилається на ст. 52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», якою  встановлено, що розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.  Відповідач при виплаті вказаної допомоги, керувався положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 07 квітня  2010 р. N 299 „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» та виплатив позивачу щорічну до 5 травня разову грошову допомогу у розмірі, меншому, ніж це передбачено відповідним законом, а саме у розмірі 120 грн.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку разової грошової допомоги до 5 травня ветеранам війни, відповідач повинен був керуватися не положеннями постанови Кабінету Міністрів України, а Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та відповідно до ч. 5 ст. 14 вказаного закону повинен був нарахувати і виплатити позивачу допомогу у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до Закону України « Про Державний бюджет України на 2010 рік » № 2154 - IV від 27 квітня 2010 року мінімальний прожитковий рівень для осіб, які втратили працездатність, з 1 квітня 2010 р. - 706 грн.

Враховуючи викладене, відповідач повинен був виплатити позивачу до 5 травня разову щорічну допомогу у розмірі 2118 грн. (706 грн. х 3), однак сплатив допомогу лише у розмірі 120 грн., недоплата склала 1998 грн. (2118 грн. – 120 грн.), яка, на думку суду, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги, стягнувши з відповідача на користь позивача невиплачену частину щорічної разової допомоги, передбаченої ст.14 ч.5 Закону України „Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту” у розмірі 1998 грн.

На підставі ст.14 ч.5 Закону України „Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 р., ст.52 Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік”, ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, керуючись ст. ст. 10, 60, 88 212 – 215  ЦПК України,  суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя на користь ОСОБА_1 невиплачену частину щорічної разової допомоги, як ветерану війни, за 2010 рік у розмірі 1998 грн.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд м.Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя - підпис

Копія вірна:

Суддя Ленінського

районного суду м. Севастополя                                                                        К.Г.Балюкова