ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 319
ПОСТАНОВА
Іменем України
11.10.2007 | Справа №2-23/15878-2006А |
Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі
судді Іщенко Г.М.,
секретаря судового засідання Єменджієвої А.М., розглянувши за участю представників сторін:
від позивача Бекшанська І.Г. - юрисконсульт, дов. від 21.12.2006р.№1419,
від відповідача Абсеметов З.Н. - завідуючий юридичним сектором, дов. від 09.01.2007р.№1/9/10-00,
у відкритому судовому засіданні справу
за адміністративним позовом Сакського міжрайонного управління водного господарства Державного комітету України по водному господарству, (96500, АР Крим, м. Саки, вул. Промислова, буд.11-А)
до Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим, (96500, АР Крим, м. Саки, вул. Курортна, 57),
про скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Сакське міжрайонне управління водного господарства Державного комітету України по водному господарству звернулося до господарського суду АР Крим із адміністративним позовом до Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення №0001821502 від 04.07.2006р. (том 1, аркуш справи 3).
01.12.2006р. до господарського суду АР Крим від позивача надійшло клопотання про зміну підстави на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, згідно якої позивач просить суд: змінити підстави на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, вірно зазначивши період згідно до декларації та акту №147/15-02/01039576 від 18.07.2006р. та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.07.2006р. №0002071502, (том 1, аркуш справи 109).
Ухвалою господарського суду АР Крим від 30.01.2007р. провадження у справі зупинено у зв’язку з призначенням судово-економічної експертизи, (том 1, аркуш справи 146).
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.03.2007р. апеляційну скаргу Сакського міжрайонного управління водного господарства Державного комітету України по водному господарству залишено без задоволення, ухвалу господарського суду АР Крим від 30.01.2007р. у справі №2-23/15878-2006А залишено без змін, (том 1, аркуш справи 177).
Ухвалою господарського суду АР Крим від 07.08.2007р. провадження у справі поновлено у зв’язку з надходженням до суду висновку експерта №26/07 від 07.08.2007р., (том 2, аркуш справи 23).
11.10.2007р. у судовому засіданні позивач надав заяву, в якої вказує, що в адміністративному позові від 15.09.2006р. №1074 у останньому абзаці помилково вказано податкове повідомлення-рішення №0001821502 від 04.07.2006р., тоді як слід вважати податкове повідомлення-рішення №0002071502 від 25.07.2006р. про застосування штрафних санкцій в сумі 3991,29грн. (50% від 7982,58грн.) за затримку на 850 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість, (том 1, аркуш справи 12).
Відповідач з позовом не згоден за мотивами, викладеними у відзиві на позовну заяву та у доповненнях до відзиву, вважає, що до позивача правомірно застосовані штрафні санкції від фактично сплаченого (погашеного) за цей період податкового боргу і прийняте спірне податкове повідомлення-рішення на суму 3991,29грн., (том 1,аркуші справи 33,141).
Згідно пункту 6 Закону України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України», до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження по адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної дії, розгляду справи.
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги частково обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для органів державної податкової служби таким доказом є акт документальної перевірки, у якому згідно з пунктом 1.7 розділу 1 та пунктом 2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 16.09.2002р. №429, зазначено, що факти виявлених порушень податкового і валютного законодавства в акті документальної перевірки повинні викладатися чітко, об’єктивно та в повній мірі, з посиланням на первинні документи, що підтверджують наявність зазначених фактів та на підставі яких вчинені записи у податковому та бухгалтерському обліку, з наведенням кореспонденції рахунків та інших доказів, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, із зазначенням змісту порушень. Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування факту виявлених порушень є підстави для визначення платнику податкових зобов’язань.
Відповідачем 18.07.2006р. проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питання своєчасності сплати погоджених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість за 2004р., за результатами якою складений акт перевірки від 18.07.2006р. №147/15-02/01039576, (том 1, аркуш справи 39).
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем відносно підприємства прийняте податкове повідомлення-рішення №0002071502 від 25.07.2006р. про застосування штрафних санкцій в сумі 3991,29грн. (50% від 7982,58грн.) за затримку на 850 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість, (том 1, аркуш справи 12).
Відповідно до статті 11 Закону Україні «Про систему оподаткування» фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких перевірок або ревізій.
Спірне податкове повідомлення-рішення №0002071502 від 25.07.2006р. прийнято відповідачем на підставі норм підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1-17.1.6 цього пункту, чи ні.
З аналізу цієї норми випливає, що застосування штрафних санкцій за затримку сплати сум узгодженого податкового зобов’язання можливе при наявності сплати суми податкового боргу.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання – зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач своєчасно здійснив сплату узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість згідно податковим деклараціям, а саме: податкова декларація №1442 від 18.02.2004р. на суму 1712,00грн., сплачено 12.02.2004р., платіжне доручення №122150; податкова декларація №6192 від 19.04.2004р. на суму 4505,00грн., сплачено 30.04.2004р.,платіжне доручення №387 на суму 847,00грн. та 09.04.2004р. на суму 4400,00грн., платіжне доручення №305.
Згідно податкової декларації №34217 від 17.01.2006р. на суму 15693,00грн. сума в розмірі 2500,00грн. сплачена своєчасно згідно платіжному дорученню №1708 від 06.12.2005р.
Однак, інші платежі були здійснені несвоєчасно, а саме: згідно платіжному дорученню №91 від 06.02.2006р. сума 2000,00грн. була сплачена з порушенням строків на 7 днів, що тягне за собою застосування штрафних санкцій в сумі 200,00грн.; згідно платіжному дорученню №223 від 06.03.2006р. сума 2000,00грн. була сплачена з порушенням строків сплати на 35 днів – штраф 400,00грн.; згідно платіжному дорученню 24.03.2006р. №313 сума 1000,00грн. була сплачена з порушенням строків сплати на 53 дня – штраф – 200,00грн.; згідно платіжному дорученню №322 від 27.03.2006р. сума 1000,00грн. була сплачена з порушенням на 56 днів, що тягне за собою застосування штрафу в розмірі 200,00грн.;згідно платіжному дорученню №382 від 31.03.2006р. сума 1000,00грн. була сплачена з порушенням строків на 60 днів - штраф - 200,00грн.; згідно платіжному дорученню №384 від 04.04.2006р. сума в розмірі 2374,00грн. була сплачена з порушенням 64 днів – штраф – 474,00грн.; згідно платіжному дорученню №406 від 13.04.2006р. сума в розмірі 3819,00грн. була сплачена з порушенням строків сплати на 73 дня – штраф в розмірі 763,80грн.
Таким чином, дослідив платіжні доручення, суд встановив, що відповідачу слід було застосувати до позивача штрафні санкції в сумі 2437,80грн., а ні в сумі 3991,29грн., як вказано у спірному податковому повідомленні-рішенні №0002071502 від 25.07.2006р., що є підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 1553,49грн.
Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69,70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про часткову відсутність порушення позивачем строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість, через недоведеність відповідачем достатніх доказів, які підтверджують факт несвоєчасної сплати суми податкового зобов’язання.
Відповідачем надані суду документальні докази, які підтверджують факт часткової затримки сплати позивачем суми узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість, тому застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 2437,80грн. згідно спірному податковому повідомленню-рішенню №0002071502 від 25.07.2006р. правомірно, що також знайшло свої підтвердження та було встановлено судово-економічною експертизою.
Відтак, спірне податкове повідомлення-рішення Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0002071502 від 25.07.2006р. підлягає частковому скасування в частині застосування штрафних санкцій в сумі 15532,49грн.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно з статтею 2 Закону України «Про судоустрій», суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб.
Таким чином, позовні вимоги Сакського міжрайонного управління водного господарства Державного комітету України по водному господарству підлягають частковому задоволенню.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач згідно платіжному дорученню №428 від 30.08.2007р. здійснив оплату за проведення судово-економічної експертизи в розмірі 1700,00грн., (том 2, аркуш справи 32).
Отже, судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 1,32грн. - державне мито, та в розмірі 661,67грн. - за проведення судово-економічної експертизи на підставі частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету України.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 11 жовтня 2007року.
У повному обсязі постанову складено 16 жовтня 2007 року.
На підставі викладеного та керуючись статтями 94, 98, 122, 158-164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0002071502 від 25.07.2006р. в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 1553,49грн.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Сакського міжрайонного управління водного господарства Державного комітету України по водному господарству, (96500, АР Крим, м. Саки, вул. Промислова, буд.11-А, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 01039576, МФО 824026) державне мито в сумі 1,32грн. та витрати, пов’язані з проведенням судово-економічної експертизи в сумі 661,67грн.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку, передбаченому частиною 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви (стаття 254 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко Г.М.