справа № 2-2870/2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем     України

21 вересня 2010 року         Ірпінський міський суд Київської області в складі:

    головуючого             судді Савченка С.І.

при секретарі             Журавській О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду в м.Ірпінь справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, -

  в с т а н о в и в:

Позивач в липні 2010 р. звернулася до суду із даним позовом, який мотивувала тим, що 22.05.2010 р. біля будинку № 4 на вул.Будьоного в м.Буча Київської області сталась ДТП за участю автомобіля «Мазда 2» р.н. НОМЕР_1, яким вона керувала. Намагаючись об»їхати пошкодження асфальтового покриття дороги, керований нею автомобіль винесло на камінь, який перебував біля паркану будинку № 4 на вул.Будьоного, де мешкає позивач. В результаті наїзду на камінь автомобіль зазнав пошкоджень у вигляді подряпин переднього бампера зправа, правих дверей. Матеріальні збитки відшкодовано страховою компанією. Посилалася, що діями відповідача, який як власник садиби на порушення Правил благоустрою смт.Буча, затверджених рішенням Бучанської селищної ради від 26.01.2006 р., не прибрав камінь, який став причиною ДТП, їй завдано моральних збитків, які полягають у погіршенні стану її здоров»я від стресу під час ДТП, у негативних емоціях і переживаннях з приводу пошкодження автомобіля, порушенні звичного способу життя та необхідністю докладання додаткових зусиль для його нормалізації. Оцінила завдану моральну шкоду у 10000 грн., яку просила стягнути з відповідача на її користь разом із судовими витратами.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, просили задоволити

Відповідач та його представник в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на те, що відповідач до даного каменю відношення не має, його туди не клав, камінь взагалі розташований біля смітника. Крім того, вважали, що відповідальність за ДТП несе позивач, яка порушила правила дорожнього руху, рухалася не по проїжджій частині, а об»їжджаючи вибоїну виїхала на тротуар. Послалися, що позивач наїхала на камінь вдень, в ясну сонячну погоду, що є порушенням ПДР, у зв»язку з чим просили в позові відмовити.

Суд, вислухавши доводи та заперечення учасників, дослідивши по справі письмові докази, адміністративну справу № 3-1788/10 у відношенні ОСОБА_1 зв ст.124 КУпАП, вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені слідуючі обставини  : 22.05.2010 р. близько 13 год. 50 хв. біля паркану будинку № 4 по вул.Будьоного в м.Буча Київської області сталась ДТП за участю автомобіля «Мазда 2» р.н. НОМЕР_1, яким керувала позивач. ДТП сталася з вини позивача, яка керуючи автомобілем та намагаючись об»їхати пошкодження асфальтового покриття, не вибрала безпечну дистанцію та інтервал, порушивши п.13.1 ПДР, і допустила наїзд на камінь, що лежав під парканом будинку № 4 по вул.Будьоного, де мешкає відповідач.

За результатами ДТП був складений адміністративний протокол про порушенням позивачем ПДР і направлений до суду. Постановою судді Ірпінського міського суду від 25.05.2010 р. за скоєння адмінправопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, на відповідача було накладено стягнення у вигляді штрафу.

Також судом встановлено, що в результаті ДТП автомобіль «Мазда 2» отримав пошкодження у вигляді подряпин переднього бампера зправа, правих задніх дверей та правого порога. Завдана власнику матеріальна шкода відшкодовані страховою компанією.

                        -  2  -

Вказані обставини стверджуються довідками ДАІ, актами, адміністративною справою Ірпінського міського суду № 3-1788/10 у відношенні ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП та іншими матеріалами справи.

Спірні правовідносини регулюються ст.1167 ЦК України, згідно якої моральна шкода, завдана особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Зі змісту вказаних вимог закону слідує, що обов»язковому доказуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають : наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв»язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні (п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки всупереч вимогам ст.60 ЦПК України, позивач не надав, передбачених ч.2 ст.57 ЦПК України доказів, які підтверджують факт заподіяння позивачу моральної шкоди з боку відповідача.

Зокрема судом незаперечно встановлено, що ДТП і пошкодження автомобіля сталася з вини позивача, яка керуючи автомобілем, допустила порушення ПДР.

    Вказані обставини щодо винуватості позивача у порушенні ПДР встановлені постановою Ірпінського міського суду від 25.05.2010 р. і доведенню не підлягають, бо згідно ч.4 ст.61 ЦПК України постанова у справі про адміністративне правопорушення є обов»язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої винесено постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Посилання позивача на те, що ДТП стялося внаслідок того, що відповідач не прибрав камінь з-під паркану, суд не приймає до уваги, як необгрунтовані та такі, що спростовуються постановою суду.

При цьому суд враховує, що як вбачається із наданих сторонами фотознімків з місця пригоди, камінь лежав під парканом, а не на проїжджі частині і не створював перешкоди у русі дорогою, яка є широкою і достатньою для руху. Позивач здійснила наїзд на камінь вдень, за умов доброї видимості. Наведене підтверджує відсутність винних дій відповідача.

Суд приходить до висновку, що ДТП сталася не в результаті дій відповідача, а внаслідок порушення ПДР позивачем при керуванні автомобілем.

З наведених підстав суд відмовляє в позові.

На підставі ст.1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України суд,-  

     в и р і ш и в :

Відмовити в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                 С.І.Савченко