ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320
ПОСТАНОВА
Іменем України
08.10.2007 | Справа №2-11/8521-2007А |
За позовом – Спортивно-оздоровчого табіра «Лесной», (95026, м.Сімферополь, вул..Гагарина, 18-А)
До відповідача – Державної податкової інспекції в м.Сімферополь, (95053, м.Сімферополь, вул..Мате Залки, 1/9)
Про визнання недійсного податкового повідомлення-рішення
Суддя А.С. Цикуренко
При секретарі Лисюк О.Д.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Марченко М.В., дов. у справі
Забудько І.Ф., директор
Від відповідача – Шиленко О.В., дов. у справі
Обставини справи:
Позивач звернувся з позовними вимогами до відповідача про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №101090093492667 від 29.03.2007 р.
Відповідач з позовними вимогами не згоден та просить в задоволенні позову відмовити за мотивах, викладених у запереченнях.
В судовому засіданні 14.08.2007 р. суд, за клопотанням сторін, закінчив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті в порядку ст..121 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судове засідання слуханням відкладалося, в судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст..150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд –
встановив :
29.03.2007 р. Державної податкової інспекцієй в м.Сімферополь винесено податкове повідомлення-рішення №101090093492667 яким нараховано Спортивно-оздоровчому табіру «Лесной», (95026, м.Сімферополь, вул..Гагарина, 18-А) пеня в сумі 6738,23 грн., а також сума податкового боргу в розмірі 33257,26 грн. на підставах несвоєчасної сплати в результаті розподілу суми податкового боргу з платежу по податку на додану вартість.
Спортивно-оздоровчий табір «Лесной», (95026, м.Сімферополь, вул..Гагарина, 18-А) звернувся до Господарського суду АРК з позовними вимогами до Державної податкової інспекції в м.Сімферополь про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №101090093492667 від 29.03.2007 р.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що нарахування ДПІ в м.Сімферополь податкового боргу є незаконним, так як Спортивно-оздоровчим табіром «Лесной», (95026, м.Сімферополь, вул..Гагарина, 18-А) були сплачени податкови зобов’язання через установу банку „Україна”, однак, перераховани податкови збори (обов’язкови платежи) в дохід держбюджета зараховани не були, внаслідок чого позивач вважає, що свої зобов’язання по сплаті обов’язкових платежів в бюджет виконав своєчасно та у повному обсязі.
Вказани позивачем обставини щодо погашення податкового боргу підтверджуються наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №209 від 15.06.2001 р. з відмітками банку про зписання коштів з розрахункового рахунку Спортивно-оздоровчого табіра «Лесной», (95026, м.Сімферополь, вул..Гагарина, 18-А).
Пунктом 1.2 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” встановлено, що податкове зобов’язання – це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів в порядку і в терміни, визначені цим Законом.
Положеннями ч.3 та ч.4 ст.9 Закона України „Про систему оподаткування” визначено, що зобов’язання юридичної та фізичної особи по сплаті податків та зборів (обов’язкових платежів) припиняється у зв’язку зі сплатою податку, збора (обов’язкового платежу).
У розумінні Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок одержувача або видачі йому в наявній формі. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування і подачі відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу.
Відповідно до п.22.4 ст.22 Закону України «Про платіжні системи і переказ грошей в Україні» при використанні розрахункового документа ініціація переказу вважається завершеною з моменту ухвалення банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому банк повинен забезпечити фіксацію дати ухвалення розрахункового документа на виконання. Проведення самого переказу грошей є обов'язковою функцією, яку повинна виконувати платіжна система (п.1.29 ст.1 Закону). Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями ст.32 Закону України «Про платіжні системи і переказ грошей в Україні», якій зокрема передбачається право одержувача на відшкодування банком, який обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому унаслідок порушення цим банком термінів виконання документа на переказ.
Положення п.22.4 ст.22 Закону України «Про платіжні системи і переказ грошей в Україні» не суперечать положення п.п.16.5.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», згідно якому день подачі до установ банків платіжного доручення по всіх видах податкових платежів вважається день його реєстрації.
Згідно п.п.16.6.1 п.16.5 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» за порушення термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів до державних цільових фондів з вини банку такий банк сплачує пеню за кожен день прострочення, а також несе іншу відповідальність, встановлену Законом, за порушення порядку своєчасного і повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державний цільовий фонд.
При цьому, платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів і державні цільові фонди, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Таким чином, суд приходить до висновку, що за наявності провини банку, платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування платежів до бюджету.
Положеннями ч.5 ст.50 Бюджетного кодексу України встановлено, що податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету вважаються зарахованими до доходу бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету. Цим кодексом регулюються бюджетні відносини, тоді як платник податків не є безпосередньо суб'єктом бюджетних відносин і несе відповідні зобов'язання щодо платежів до бюджету і до державних цільових фондів на підставі норм законодавства про оподаткування.
За таких обставин суд доходить висновку, що позивач належним чином сплатив у 2001 р. спірні податки, у зв’язку з чим дії відповідача по відмові відобразити в особовому рахунку позивача їх сплату суд вважає протиправними.
Таким чином, підстави для виникнення податкового боргу були відсутні.
Позивач пояснив, що протягом з 2001 р. до теперішнього часу він сплачував поточні платежі за спірними податками і зборами, а не погашення податкового боргу, повторно спірні суми не сплачував.
Проте, з особового рахунку позивача, актів звірок та пояснень ДПІ в м.Сімферополь слідує, що ДПІ в м.Сімферополь в порядку п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними бюджетними фондами» здійснив погашення боргу за рахунок сплачених позивачем поточних податкових зобов’язань з цих податків і зборів.
З огляду на те, що підстав для виникнення даного податкового боргу не існувало, суд вважає ці дії такими, що не ґрунтуються на податковому законодавстві України.
Крім того, жодна норма податкового законодавства не наділяє органи державної податкової служби розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі. Вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.
Ч.2 ст.19 Конституції України зобов’язує органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
При таких обставинах, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 150, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Постановив:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Сімферополі №101090093492667 від 29.03.2007 р.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст..160 КАСУ – з дня складення у повному обсязі).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Цикуренко А.С.