ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "03" жовтня 2007 р.                                                           Справа № 2/1378

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Щепанської Г.А.

суддів:                                                                        Гулової А.Г.

                                                                                   Майора Г.І.

при секретарі                                                            Щепанській Т.П. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Брунь В.П., довіреність від 15.03.2007р.,

від відповідача: Бородін Д.В., довіреність від 20.01.2007р.,

 

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства "Оріон", с. Кодня Житомирської області

на рішення господарського суду Житомирської області

від "11" червня 2007 р.  у справі № 2/1378 (суддя Тимошенко О.М.)

за  позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння", м. Київ

до Сільськогосподарського приватного підприємства "Оріон", с. Кодня Житомирської області

про 63012,94 грн.  

ВСТАНОВИВ:

  

Рішенням господарського суду Житомирської області від 11.06.2007р.у справі №2/1378 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" до Сільськогосподарського  приватного  підприємства  "Оріон" задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача  56000 грн. основного боргу, 4128,81 грн. пені, 2155,52 грн. інфляційних нарахувань, 728,61 грн. 3% річних, 630,13 грн. витрат по оплаті державного мита  та 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуваний судовий акт.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на порушення та неправильне застосування господарським судом при прийнятті рішення норм процесуального та матеріального права, неповне з’ясування обставин, які мають значення для справи, порушення правил рівності сторін у судовому процесі. Зокрема зазначає, що був позбавлений можливості скористатися наданими йому процесуальним законодавством правами щодо подання доказів, пояснень, заперечень щодо сутності заявлених позовних вимог.

Крім того, вважає,  що поза увагою суду залишився той факт, що поставлене позивачем насіння цукрових буряків було неналежної якості і, як наслідок, скаржник не отримав належного урожаю з цього насіння.  

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та вимоги викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду законним і обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну  скаргу - без задоволення. Вказує, що приймаючи рішення, суд першої інстанції з'ясував всі обставини справи та причини виникнення спору на підставі наявних у матеріалах справи належних доказів.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування  норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" (Продавець) та Сільськогосподарським  приватним підприємством "Оріон" (Покупець) 05.04.2006р. було укладено договір №11-0504/Пр-19н, за умовами якого Продавець зобов'язувався передати Покупцю до 15.04.2006р. насіння цукрових буряків в кількості 500 посівних одиниць на загальну суму 196400 грн., а Покупець  - прийняти його та оплатити згідно договору. Розгорнутий асортимент товару, що постачається, визначається у специфікації (додаток №1 до договору).

Пунктом 7.1. договору встановлено, що оплата вартості товару здійснюється в два етапи, а саме в строк до 11.04.2006р. сплачується 39280 грн. та в строк до 30.10.2006р.  погашається залишок в розмірі 157120 грн.  За угодою сторін  в рахунок оплати вартості товари відповідач може поставити позивачу цукор та/або іншу продукцію, або здійснити оплату вартості товару векселем (п.7.2.договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу 500 посівних одиниць насіння цукрових буряків на загальну суму 196400 грн., що підтверджується  видатковою накладною від 12.04.2006р.  та довіреністю серії ЯЛЧ №778421 від 10.04.2006р. на отримання продукції обумовленої договором.

Однак, відповідач лише частково розрахувався з позивачем за поставлену продукцію, сплативши  останньому   лише 20000 грн. (а.с. 13).

Крім того, згідно заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.03.2007р. за №1-5/240 позивач зарахував вимоги в розмірі 120400 грн. за грошовими зобов'язаннями  відповідача в рахунок часткового погашення грошових вимог.

На день звернення  позивача до суду сума основного боргу склала 56000 грн.

Відповідно до ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти  господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених  цим Кодексом.

На правовідносини, які виникають на підставі договору купівлі-продажу, поширюються положення глави 54 "Купівля-продаж" Цивільного кодексу України.

Так, згідно з правилами ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Важливою умовою договору купівлі-продажу є умова щодо якості товару. Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. За відсутності в договорі умов щодо якості товару продавець має передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується (ст.673 ЦК України).

За змістом ст.675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або повинен передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлений договором купівлі-продажу.

Перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості у строк , встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право  частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог (ст.ст.687,688 ЦК України).

Згідно п.4.3 договору Покупець має право перевірити якість товару лише у спеціалізованих контрольно-насіннєвих лабораторіях, які мають дозвіл (ліцензію) на здійснення відповідної діяльності. Претензії щодо якості товару, заявлені покупцем на підставі аналізів якості, проведених неспеціалізованими районними насіннєвими лабораторіями, не розглядаються.

Однак, слід зазначити. що в матеріалах справи відсутні докази проведення відповідачем будь - яких аналізів якості отриманого насіння.

Нормою статті 692 Цивільного кодексу  України  законодавець покладає на покупця обов'язок оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.   

З системного аналізу наведених приписів норм права вбачається, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правового зобов'язання відповідача здійснити на користь позивача дії по сплаті заборгованості за отриманий товар в сумі 56000 грн.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

За змістом ч.1 ст. 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов'язання.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Зокрема, у ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Укладаючи договір купівлі-продажу від 05.04.2006р. сторони  пунктом 13.1. передбачили за порушення строків виконання зобов'язань пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного  банку України, нарахованої на суму простроченого зобов'язання за період прострочки.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обгрунтованість позовних вимог в частині застосування штрафних санкцій, а саме стягнення пені в розмірі 4128,81 грн.

Ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки,  відповідач взятих на себе за договором від 05.04.2006р. зобов'язань належним чином не виконав, здійснивши лише часткову  проплату  за отриману продукцію, позивач правомірно нарахував 2155,52 грн. інфляційних та 728,61 грн. 3% річних.

Таким чином, суд першої інстанції, задовольняючи позов  ТОВ "Торговий дім "Насіння", прийняв законне та обгрунтоване рішення.

Посилання скаржника на те, що він був позбавлений судом можливості захистити свої права є безпідставними і не беруться до уваги, оскільки відповідач  належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, про що свідчать   надіслані на запит апеляційної інстанції копії списків відправки господарським судом Житомирської області  простої та рекомендованої кореспонденції за 26.04.2007р.

Решта доводів відповідача спростовуються матеріалами справи, а тому не може слугувати підставою для скасування оскарженого судового акту.

З огляду на викладене, рішення господарського суду Житомирської області від 11.06.2007р. у даній справі слід залишити без змін як таке, що відповідає обставинам справи, вимогам матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу СПП "Оріон" - без задоволення.

  

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 11 червня 2007 року у справі №2/1378 залишити без змін, а апеляційну скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства "Оріон", с. Кодня Житомирської області  - без задоволення.

2. Справу №2/1378 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                 Щепанська Г.А.

судді:

                                                                                           Гулова А.Г.  

                                                                                           Майор Г.І.  

 

Віддрук. 4 прим.

1-до справи

2,3 -сторонам

4-в наряд