Справа № 22ц-3502/2010 Головуючий у 1 інстанції – Ковалюх В.М.
Категорія – цивільна Доповідач – Шемець Н.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді ПОЗІГУНА М.І.,
суддів: ШЕМЕЦЬ Н.В., МАМОНОВОЇ О.Є.,
при секретарі: РАЧОВІЙ І.І.,
з участю: ОСОБА_5, старшого державного виконавця ВДВС Бахмацького РУЮ Москаленка В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Бахмацького районного суду Чернігівської області від 11 травня 2010 року у справі за скаргою ОСОБА_5 на дії та бездіяльність державного виконавця, -
в с т а н о в и в :
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Бахмацького районного суду Чернігівської області від 11 травня 2010 року, якою в задоволенні його скарги на дії та бездіяльність державного виконавця ВДВС Бахмацького районного управління юстиції відмовлено, та вирішити питання по суті.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд розглянув не всі вимоги та докази, які надавались ним в судовому засіданні та суд надав перевагу тим доказам, які не грунтуються на всебічному, повному, об”єктивному та безпосередньому дослідженню наявних доказів у справі, а також не надано юридичної оцінки доказам, на яких грунтувалася скарга.
Апелянт вважає, що державний виконавець неправомірно розподілив кошти від продажу автомобіля боржника ОСОБА_7 серед стягувачів, а при проведенні виконавчих дій по продажу 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 затримує передачу її на реалізацію, посилаючись на ту обставину, що інший стягувач ОСОБА_8 не ознайомлений з експертною оцінкою майна.
Також суд не взяв до уваги справу №4-с-4-2007 року, в якій аналогічно розглядалося питання щодо розподілу коштів за проданий державним виконавцем автомобіль ЗІЛ, належний боржнику ОСОБА_7. та в якій по-іншому було вирішено питання щодо задоволення скарги з тих самих підстав на користь апелянта.
Крім того, суду було надано матеріали справи №22ц-204/2008, де аналогічне питання розглядалось апеляційним судом Чернігівської області і було вирішено в іншому порядку, де апелянт брав участь як представник стягувача.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
На виконанні у державного виконавця ВДВС Бахмацького РУЮ знаходяться виконавчий лист №2-611, виданий 14 вересня 2005 року Бахмацьким районним судом про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 28 906 грн. 98 коп. боргу та судовий наказ №2-2668, виданий 14 листопада 2005 року Солом”янським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 100 500 грн., які об”єднані в одне виконавче провадження. Зазначене підтвердив в судовому засіданні апеляційного суду старший державний виконавець Москаленко В.П.
Стягувачем ОСОБА_5 заявлені вимоги про визнання неправомірними дій державного виконавця Москаленка В.П. та зобов”язання перерахувати кошти від реалізації автомобіля ЗІЛ, належного боржнику ОСОБА_7, в сумі 2393 грн.63 коп. та негайно передати на реалізацію 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.
Відмовляючи у задоволенні скарги заявника, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець не допустив порушень вимог чинного законодавства України та прав ОСОБА_5
Апеляційний суд погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції.
Рішенням Бахмацького районного суду від 22 березня 2007 року зобов”язано державного виконавця Москаленка В.П. і ДВС у Бахмацькому районі перерахувати ОСОБА_5 кошти від реалізації автомобіля ЗІЛ ММЗ, належного ОСОБА_7, відповідно до вимог ст.ст. 25,44.44-1 Закону України „Про виконавче провадження”. При цьому суд встановив, що кошти від реалізації автомобіля надійшли до ДВС 16 січня 2007 року, але стягувачам не виплачені.
Згідно платіжного доручення від 23 березня 2007 року ДВС у Бахмацькому районі перераховані кошти на рахунок ОСОБА_5 в сумі 506 грн.37 коп.(а.с.27).
Доводи скарги заявника та апеляційної скарги зводяться до того, що саме на виконання рішення суду від 27 травня 2005 року, за яким стягнуто з ОСОБА_7 на користь заявника 28 906 грн.98 коп., було проведено опис та арешт автомобіля боржника, а тому кошти мають надійти саме на його рахунок.
Такі доводи ОСОБА_5 не узгоджуються з вищезазначеним рішенням суду від 22 березня 2007 року, вимогами Закону України „Про виконавче провадження”, тому вимоги скарги обгрунтовано відхилені судом першої інстанції.
Щодо вимоги заявника про негайну передачу на реалізацію 1/3 частини квартири, то апеляційний суд враховує, що судом першої інстанції встановлено, що на час постановлення ухвали суду боржник ОСОБА_7 оскаржив в суді експертну оцінку вартості нерухомого майна, зазначене не заперечував заявник, тому за таких обставин скарга ОСОБА_5 в цій частині вимог не може бути задоволена.
Посилання апелянта на судове рішення у іншій справі не може бути взято до уваги апеляційним судом, виходячи з положень цивільно-процесуального законодавства, що регулюють загальні питання цивільного судочинства, та питання апеляційного розгляду, якими не передбачено аналогії судового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312 ч.1п.1,313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.
Ухвалу Бахмацького районного суду Чернігівської області від 11 травня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ :