Справа № 2-7227/10
ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІГОВА
І м е н е м У к р а ї н и
Р І Ш Е Н Н Я
30 вересня 2010 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:
головуючого – судді Коверзнева В.О.,
при секретарі – Клименку С.В.,
з участю позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Кіранд» про зміну дати звільнення та середнього заробітку у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні та видачі трудової книжки,
в с т а н о в и в:
09.09.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зміну дати звільнення з 03 березня 2010 року на 10 серпня 2010 року; стягнення середнього заробітку у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні та видачі трудової книжки за період з 04 березня по 10 серпня 2010 року включно, в розмірі 7942 грн 40 коп.
В обґрунтування позову зазначив, що відповідач, в порушення вимог трудового законодавства, в день звільнення не виплатив усі належні йому суми та не видав трудову книжку. Зокрема, повний розрахунок по заробітній платі з ним було проведено 19 квітня 2010 року, а трудову книжку видано лише 10 серпня 2010 року. Вважає, що допущені відповідачем порушення дають йому право вимагати зміну дати звільнення та стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та видачі трудової книжки, який складає 160 календарних днів.
У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав і наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача не з’явився з причин, що визнані судом неповажними.
Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивач працював у відповідача на посаді менеджера зі збуту. Наказом від 03.03.2010 року № 132 його було звільнено з роботи за власним бажанням, згідно статті 38 КЗпП України.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення.
Згідно статті 117 цього Кодексу в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних працівникові сум в день його звільнення, підприємство повинно сплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Статтею 235 Кодексу передбачено виплату середнього заробітку й у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженим ним органом, за весь час вимушеного прогулу.
Як убачається з виписки по картковому рахунку (а.с. 12) остаточний розрахунок з позивачем було проведено лише 19.04.2010 року.
Листом відповідача від 25.05.2010 року (а.с. 5) позивачеві було запропоновано прибути для отримання трудової книжки в офіс підприємства, який знаходиться в місті Запоріжжі.
Цим листом беззаперечно підтверджується, що станом на 25.05.2010 року трудова книжка позивача ще перебувала у відповідача.
Судом встановлено, що робоче місце позивача знаходилося в місті Чернігові, де розташований структурний підрозділ відповідача. Зазначене покладало на відповідача обов’язок в день звільнення вручити позивачеві трудову книжку за фактичним місцем його роботи, а не вимагати прибуття до міста Запоріжжя.
Вищевикладене дає підстави для висновку про те, що затримка у видачі трудової книжки відбулася саме з вини відповідача.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності цивільного судочинства вимагає від сторін доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Закон гарантує особам, які беруть участь у справі, рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. У той же час, суд повинен сприяти всебічному і повному з’ясуванню обставин справи, роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, попереджує про наслідки вчинення процесуальних дій.
Постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі, копію якої вручено позивачеві 18.09.2010 року, останньому було роз’яснено про необхідність подати усі наявні у нього докази до початку розгляду справи по суті, та порядок надання доказів (а.с. 15).
Втім, позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження того, що отримав трудову крижку саме 10.08.2010 року. При цьому позивач не заявляв клопотання про витребування таких доказів у відповідача.
За таких обставин суд вважає доведеним лише затримку у видачі трудової книжки з вини відповідача до 25.05.2010 року, що складає 83 календарних дні.
Згідно довідки про доходи позивача (а.с. 9), за січень – лютий 2010 року йому було нараховано 2100 грн. Таким чином, середньоденний заробіток позивача складає 2100 : 59 = 35 грн 59 коп., де: 59 – час затримки у видачі трудової книжки з вини відповідача (у календарних днях).
Зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку в розмірі 35.59 х 83 = 2953 грн 97 коп.
Діюче законодавство України не містить норм, які передбачають можливість зміни дати звільнення працівника, у разі затримки розрахунку при його звільненні або у разі затримки у видачі трудової книжки, а тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 10, 79, 81, 88, 208, 209, 212 – 215, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
позов задовольнити частково. Стягнути з приватного підприємства «Кіранд» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та у зв’язку із затримкою у видачі трудової книжки в розмірі 2953 грн 97 коп. (під час виплати із зазначеної суми слід відрахувати податки та збори до державних цільових фондів).
Стягнути з приватного підприємства «Кіранд» судовий збір на користь держави в розмірі 51 грн, який зарахувати до місцевого бюджету міста Чернігова.
Стягнути з приватного підприємства «Кіранд» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн, які зарахувати до Державного бюджету міста Чернігова.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 10 днів з дня його проголошення, в порядку встановленому статтею 294 ЦПК України.
Головуючий: