Справа № 2 – 5381/10
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
28 вересня 2010 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:
головуючого- судді Рахманкулової І.П.,
при секретарі Верещагіній А.О.,
з участю представника позивача Корабельникової Н.В.,
представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІС – КОМПАНІ» про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
в с т а н о в и в:
у червні 2010 року ТОВ «Український промисловий банк» звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому остаточно уточнивши зміст позовних вимог згідно заяви від 23.09.20010 року, просить стягнути з відповідачів заборгованість по кредитному договору в сумі 562092, 17 доларів США та пені за несвоєчасне виконання зобов»язань в сумі 563998 грн. 54 коп., а також судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача ТОВ «Укрпромбанк» збільшені позовні вимоги підтримала та просила стягнути заборгованість по тілу кредиту та нарахованих відсотках у доларах США в сумі 562092, 17 дол. США, як це передбачено умовами укладеного між сторонами кредитного договору №33/Г-1/КВ-08 від 28.08.2008 року, а пеню за несвоєчасне виконання зобов»язання в сумі 1563998 грн. 54 коп., нараховану відповідно до умов п.8.1 договору у гривнях згідно розрахунку.
Представники відповідачів проти позову заперечували, посилаючись на те, що кредитні кошти ТОВ «ВІС – КОМПАНІ» були отримані в національній валюті, а не в доларах, а тому заборгованість має бути нарахована у гривнях. Відповідачі у запереченнях на позов послалися на те, що банк не має індивідуальної ліцензії, а тому не мав права укладати договори про надання кредиту у іноземній валюті, а також, позивач нарахував пеню з порушенням вимог ст. 231 ч.6 Господарського кодексу України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 28.08.2008 року між позивачем та ТОВ «ВІС – КОМПАНІ» укладено кредитний договір №33/Г-1/КВ-08, за яким банк зобов»язався відкрити ТОВ «ВІС – КОМПАНІ» відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах кредитні кошти в розмірі 500000 доларів США на строк до 06.01.2010 року під 15% річних за користування кредитом. (а.с.13-16).
У пункті 4.2 Договору сторони обумовили, що нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту.
Пунктом 8.1. Договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним, комісії та інших платежів, передбачених договором, Банк має право вимагати, а позичальник зобов»язаний сплатити банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожний день прострочення.
Отримання відповідачем ТОВ «ВІС – КОМПАНІ» кредиту в сумі 500000 доларів США доводиться копіями меморіальних ордерів від 29 серпня 2008 року №13150 та від 02.09.2008 року №13330, а також копіями заяв ТОВ «ВІС – КОМПАНІ» до ТОВ «Укрпромбанк» від 29.08.2008 року та від 02.09.2008 року про продаж іноземної валюти.
29 серпня 2008 року між сторонами в забезпечення виконання кредитного договору був укладений договір поруки, за яким ОСОБА_4 взяв на себе зобов»язання нести солідарну відповідальність перед банком нарівні з ТОВ «ВІС – КОМПАНІ» за кредитним договором.
Відповідач ТОВ «ВІС – КОМПАНІ» свої зобов»язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв»язку з чим станом на день розгляду справи судом наявна заборгованість по тілу кредиту в сумі 497372,97 доларів США, заборгованість по відсотках 64719,20 доларів США, пеня за порушення термінів повернення кредиту з 11.01.2010 року по 28.09.2010 року 533621,20 грн., пеня за порушення термінів повернення відсотків з 11.01.2010 року по 28.09.2010 року становить 30377 грн. 34 коп., що підтверджується наданим позивачем розрахунком.
Згідно ст.12 ч.1 ЦК України передбачено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, тобто належним виконанням зобов»язання з боку відповідачів є повернення кредиту та сплата відсотків за користування нмим, передбаченої договором комісії у строки, в розмірі та валюті, як це було визначено договором.
Згідно ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов»язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і у порядку, встановлених законом.
Випадки і порядок використання іноземної валюти як платіжного засобу визначаються Законом України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»
Згідно ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» встановлено, що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.
Національним банком України видана ТОВ «Український промисловий банк» видана банківська ліцензія №67 на здійснення банківських операцій та Дозвіл №67-4 на право здійснення валютних операцій, визначених п.п. 1-4 ч.2 та 4 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», а саме на операції з валютними цінностями в частині залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.554 ЦК України, поручитель несе солідарний обов»язок перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник.
Частиною 3 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України.
Згідно з ч.1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором щодо кредиту та нарахованих відсотків підлягає задоволенню у тій валюті, в якій було видано кредит, оскільки на цьому наполягає позивач, а заборгованість по пені підлягає стягненню у гривнях, як це передбачено чинним законодавством.
Згідно ч.2 п.1 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Враховуючи вищевикладене, виходячи з вимог ч.1 ст. 264 ЦК України, суд вбачає підстави для стягнення з відповідачів нарахованої пені по договору за період, зазначений у позовній заяві, оскільки він не перевищує річного терміну.
Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Суд вважає доведеними вимоги позивача, вони ґрунтуються на наявних у справі доказах, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208-210, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 258, 260, 261, 526, 530, 542, 554, 615, 651, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,-
в и р і ш и в:
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІС – КОМПАНІ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» заборгованість по кредитному договору в сумі 562092,17 доларів США (п»ятсот шістдесят дві тисячі дев»яносто два долари США сімнадцять центів) та 563998 грн. 54 коп. (п»ятсот шістдесят три тисячі дев»ятсот дев»яносто вісім гривень 54 копійки) пені за несвоєчасне виконання умов кредитного договору.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» 910 грн. в рахунок відшкодування понесених судових витрат, з яких - 850 грн. державного мита та 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІС – КОМПАНІ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» 910 грн. в рахунок відшкодування понесених судових витрат, з яких - 850 грн. державного мита та 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: