Справа № 944/1725/20

Провадження №1-кп/944/515/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.09.2021м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

з участю секретаря судового засідання Вербенець Т.Р.

прокурора Малетич М.М.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020140000000299 від 17.03.2020 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Владимирівка Акимівського району Запорізької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини А0998, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, проходячи військову службу за контрактом, у військовій частині А0998, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків 04.12.2019 з метою назавжди ухилитись від військової служби не з`явився з відпустки до місця проходження військової служби за адресою: м. Яворів, вул. І. Хрестителя, 2 Львівської області та вибув до свого постійного місця проживання, перебуває поза межами її розташування по теперішній час.

Таким чином, ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем, вчинив дезертирство, тобто не з`явлення на службу з відпустки з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 408 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч.3 ст. 408 КК України свою вину визнав повністю та дав суду показання, що мав намір перевестися в піхоту, у зв`язку з чим у нього виник конфлікт з комбатом. 04 листопада 2019 року він вибув у відпустку, яка тривала до 03.12.2019 року, повертатися після закінчення відпустки у військову частину не мав наміру, оскільки не хотів продовжувати конфліктів з керівництвом, весь час перебував за місцем проживання, у вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні вина обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України доведена повністю та кваліфікація його дій за ч.3 ст. 408 КК України правильна, оскільки ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем, вчинив дезертирство, а саме не з`явився на службу з відпустки з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому по даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

Суд враховує обставини кримінального правопорушення, його наслідки, характер інкримінованого кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставини, які пом`якшують обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, відповідно до ст. 67 КК України - відсутні.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, його наслідки, а також особу обвинуваченого, який раніше не судимий, щиро розкаявся у вчиненому, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання, йому слід призначити покарання у мінімальному розмірі в межах санкції ч.3 ст.408 КК України у виді позбавлення волі. Враховуючи тяжкість злочину, наявність обставин, що пом`якшують обвинуваченому покарання, особу обвинуваченого, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень у майбутньому.

Речових доказів у справі немає.

Судові витрати відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Керуючись ст. ст. 370, 373-374, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_1 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Командиру військової частини А0998 здійснювати контроль за поведінкою військовослужбовця ОСОБА_1 , а у разі його звільнення з військової служби, контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації.

У разі звільнення з військової частини, зобов`язати ОСОБА_1 згідно ч.1 ст.76 КК України, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; періодично з`являтися в уповноважений орган з питань пробації для реєстрації.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Н.А. Кондратьєва