Справа 2-129/10

РІШЕННЯ

Іменем України

6 вересня 2010 року Московський районний суд  м. Харкова у складі:

головуючого - Скотаря А.Ю.;

за участю секретаря – Кисельова О.Г.;

представника позивача – ОСОБА_1;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -  

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що 22.11.2005 він позичив відповідачу 4550 грн., які останній зобов’язався повернути до 22.03.2006, однак до теперішнього часу не повернув.

Позивач просить стягнути з відповідача 57753,58 грн. – суму боргу з урахуванням відсотків, пені на час уточнення позову, тобто на 15.04.2009.  

В суді представник позивача підтримав позовні вимоги та в їх обґрунтування дав пояснення відповідно до викладених в позові обставин. Додатково пояснив, що на виконання договору позики відповідач навіть сплатив позивачеві 1400 грн., однак в наступному відмовився від повернення боргу.    

Відповідач проти позову заперечував і пояснив, що ніколи у позивача грошей не позичав, ніяких договорів не підписував і, відповідно, не сплачував на виконання договору позики на користь позивача ніяких сум.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, встанови наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

Згідно договору позики від 22.11.2005 (далі Договір) ОСОБА_2 (позикодавець) передав у власність ОСОБА_3 (позичальник) кошти в розмірі 4550 грн. на строк до 22.03.2006 під 24% річних. Відповідно до п. 4 Договору відсотки нараховуються щоденно на суму позики. Згідно п. 6 Договору при порушенні позичальником терміну, встановленого для повернення позики чи сплати відсотків, позикодавець має право вимагати дострокового повернення всієї суми позики, що залишилась, а також нараховувати пеню в розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення. Договір підписаний сторонами (а.с. 26).

Твердження відповідача про те, що він не укладав з позивачем ніякого договору позики та відповідно не підписував його спростовується висновком судової почеркознавчої експертизи № 57/2901 від 31.05.2010, проведеної експертом НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, відповідно до якої підпис від імені ОСОБА_3 в строчці «позичальник» договору позики від 22.11.2005, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виконана ОСОБА_3 (а.с. 140-145).

Враховуючи зазначений висновок експерта суд критично ставиться до пояснень відповідача про обставини справи і навпаки, вважає достовірною і об’єктивною позицію позивача щодо укладення та виконання договору позики.

Проте суд не може погодитись з вимогами ОСОБА_2, викладеними в уточненому позові від 15.04.2009 (а.с. 101) про стягнення на свою користь з відповідача 2369,08 грн. – суму відсотків, сплачених ОСОБА_2 на виконання умов кредитного договору, укладеного між ним та кредитною спілкою «Слобожанська» (а.с. 34). Зазначений договір укладався позивачем з кредитною спілкою в добровільному порядку, на свій ризик і відповідач не має до нього ніякого відношення, отже тягар по його виконанню повністю покладений на позивача.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - у відповідності зі звичаями ділового обігу чи іншими вимогами, які звичайно пред'являються.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленими договором, а ст.ст. 536, 1048 ЦК України передбачають право позикодавця на отримання від позичальника відсотків від суми займу за користування грошовими коштами.

Окрім того, ст.ст. 549-551 ЦК України передбачають виплату пені за порушення виконання зобов’язання, яка, відповідно до ч. 2 ст. 550 ЦК України може встановлюватись договором.

Відповідно до положень ст.ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши розрахунок заборгованості за договором позики, наданий позивачем (а.с. 101), суд приходить до висновку що він складений з урахуванням умов договору. Суми відсотків і пені, які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь в наслідок неналежного виконання останнім умов договору, не перевищують передбаченого договором розміру, а навпаки, є нижчими ніж передбачено договором, проте саме зазначена позивачем сума, враховуючи вимоги ст.ст. 11, 60 ЦК України може бути стягнена.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в розмірі 1439,46 грн., тобто в розмірі, що підтверджується квитанціями про сплату держаного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та калькуляцією про витрати на проведення почеркознавчої експертизи.  

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 218 ЦПК України, ст.ст. 526, 549-551, 1048-1049 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає в АДРЕСА_1, військовослужбовець Харківського університету повітряних сил Збройних сил України на користь ОСОБА_2, мешкає в АДРЕСА_2, заборгованість за договором позики від 22.11.2005 з урахуванням відсотків та пені в розмірі 55384 (п’ятдесят п’ять тисяч триста вісімдесят чотири) гривні 5 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2  державне мито в розмірі 393,72 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень.

Витрати на проведення почеркознавчої експертизи в розмірі 1015,74 грн. стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код 25574728, рр № 31253272210487 в РП ОУДК в Харківській області МФО 851011 з позначкою виду платежу: за почеркознавчу експертизу.    

В інший частині в задоволенні позову відмовити.

      Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з моменту отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                          А.Ю. Скотар