Справа № 2-11982/10
РІШЕННЯ
Іменем України
12 липня 2010 року Московський районний суд м. Харкова в складі: головуючого – Скотаря А.Ю., за участю секретаря – Кошевої Г.О.,, представника позивача – ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Харківська товарна біржа «Слобода», про визнання частини договору купівлі-продажу стосовно покупця недійсним та визнання покупцем іншу особу, -
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в якому просить визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, зареєстрований на Харківській товарній біржі «Слобода» за № Н18–4127 від 01.11.1995 і в КП «Харківське міськБТІ» за реєстровим № П-5-12426 від 03.11.1995 в частині, що стосується покупця ОСОБА_3, недійсним і визнати його покупцем і власником вказаної квартири.
В суді представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив, що позивач з метою збереження заощаджених коштів від знецінення в жовтні 1995 року звернувся до відповідача – свого сина ОСОБА_3 підшукати і придбати на його ім’я квартиру в м. Харкові. Відповідач виконав доручення та знайшов для купівлі квартиру АДРЕСА_1. Для придбання вказаної квартири позивач передав відповідачу кошти в сумі 50 млн. крб. та довіреність. В листопаді 1995 року відповідач уклав договір купівлі-продажу квартири і здійснив його реєстрацію. Позивач дозволив відповідачу користуватись вказаною квартирою, але нещодавно дізнався, що придбану квартиру син оформив на своє ім’я, з чим не погоджується і просить визнати його покупцем квартири.
Відповідач до суду не з’явився, однак надав письмовий відзив, в якому не заперечував викладені в позові обставини і проти його задоволення. Просить розглянути справу без його участі.
Представник третьої особи до суду не з’явився. Згідно наданих суду даних здійснена державна реєстрація припинення Харківської товарної біржі «Слобода» від 24.09.2008 (а.с. 10).
Суд, розглянувши позов, дослідивши надані докази, встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносин.
Сторонами не заперечується, отже не підлягає доказуванню той факт, що в листопаді 1995 року ОСОБА_3 за дорученням позивача і за кошти останнього придбав квартиру АДРЕСА_1, яку повинен був оформити саме на позивача як на власника, однак оформив її на себе.
Вказаний факт, підтверджується копією відповідного договору купівлі-продажу квартири (а.с. 5).
За таких обставин договір купівлі-продажу спірної квартири в частині, що стосується покупця ОСОБА_3 є удаваною угодою, укладеною з метою приховання справжнього покупця в особі позивача.
Відповідно ч. 2 ст. 58 ЦК України (в редакції 1963 року) удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами, щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
За статтею 60 ЦК України (в редакції 1963 року) недійсні частини угоди не тягнуть за собою недійсності інших її частин, якщо можна передбачати, що угода була б вчинена і без включення недійсної її частини. Враховуючи викладене, суд вважає можливим позов задовольнити.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, ч. 2 ст.ст. 58, 60 ЦК України (в редакції 1963 року), -
вирішив:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, зареєстрований на Харківській товарній біржі «Слобода» за реєстраційним № Н18–4127 від 01.11.1995 і зареєстрований Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» за реєстровим № П-5-12426 від 03.11.1995 в частині, що стосується покупця ОСОБА_3, недійсним.
Визнати ОСОБА_2 покупцем і власником квартири АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту проголошення рішення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя А.Ю. Скотар