Справа № 2 - 488

2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

09 вересня  2010 року                                                          Іванівський районний суд Одеської області

у складі : головуючого    судді     Доніна В.Є.

при секретарі                             Кириловій С.Ф.

розглянувши у    відкритому   судовому  засіданні в смт. Іванівка Одеської області  цивільну справу   за   позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -  

        В С Т А Н О В И В:

 23.03.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що  з 03 лютого 1990р.    перебуває в зареєстрованому  шлюбі з відповідачем, про що в книзі реєстрації актів про укладання шлюбу 1990 року лютого місяця 03 числа зроблено запис за № 1, місце реєстрації шлюбу –  виконком Калинівської сільська рада Іванівського району Одеської області.  

 Від шлюбу малолітніх та неповнолітніх дітей не має, однак розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки відповідач не бажає подавати до органу РАЦС спільну заяву про розірвання шлюбу.              

Позивач стверджує, що сім’я розпалась на ґрунті взаємних непорозумінь, відповідач зловживає алкогольними напоями, постійно влаштовує скандали та сварки, у зв’язку з чим шлюбні відносини припинені з 2005р.

Позивач просить розірвати шлюб зареєстрований 03 лютого 1990р., витрати пов’язані з розірванням шлюбу просить покласти на відповідача.

    Позивач наполягає на розірванні шлюбу, що підтвердила письмово.

Відповідач проти позову не заперечував, про що свідчить його заява.    

      Суд,  дослідивши  матеріали  справи, прийнявши до уваги твердження позивача, згоду на розірвання шлюбу відповідача, вважає,  що позов  підлягає задоволенню  з  таких   підстав.      

ОСОБА_1 перебуває з відповідачем  у зареєстрованому шлюбі, що підтверджує свідоцтвом про  укладання шлюбу серії НОМЕР_1,  виданим повторно відділ реєстрації актів громадянського стану Іванівського районного управління юстиції Одеської області 08 грудня 2000р.

      Від шлюбу малолітніх та неповнолітніх дітей не має.  

Позивач на примирення не згодна, просить розірвати шлюб з відповідачем, оскільки зазначені обставини унеможливлює примирення з відповідачем.  

Частиною  ч. 3 ст.105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього ж Кодексу.  

Згідно з ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

    Відповідно до ст.112 СК України суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини – інваліда, та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

  Обставини, на які посилалася позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, доведені в судовому  засіданні  належними та допустимими доказами у відповідності   до  ст.ст. 10, 60  ЦПК України.

 За таких обставин суд вважає за необхідне розірвати шлюб зареєстрований 03 лютого 1990 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, про що в книзі реєстрації актів про укладання шлюбу  1990 року лютого місяця 03 числа зроблено запис за № 01, місце реєстрації шлюбу – виконком Калинівської сільська  рада Іванівського району Одеської області.  

Державне мито, яке підлягає стягненню при реєстрації розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану в сумі 17 (сімнадцяти) гривень стягнути з  ОСОБА_2 звільнити від витрат ОСОБА_1.

На підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивач підтвердив понесені судові витрати квитанціями № 13 відділення № 85 смт. Іванівка, вул. Леніна, № 72, МФО 328284, АКБ «ІМЕКСБАНК» м. Одеса, поточний рахунок 31116095700200 від 30 березня 2010 року, призначення платежу: сплата судового збору в розмірі 8,50 грн. та № 14 від 30 березня 2010р. про сплату  інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30  грн.  

Отже задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення з відповідача  судових витрат на користь позивача в сумі 38 (тридцять вісім) грн. 50коп., оскільки відповідно до п.6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.  

Сума судових витрат підлягає стягнення з відповідача на користь позивача в розмірі 38,50 грн.  

З наведеного, суд дійшов до висновку, що  позовна заява  про розірвання шлюбу   підлягає задоволенню в повному обсязі.

    Керуючись  ч.2  ст. 104, ч.3 ст.105, ст.110, 112 СК України , ст.ст.  10, 11, 14, 15, 60, 130, 174 ч.4, 212 – 215, 218  ЦПК  України,       суд –

В И Р І Ш И В:  

       Позовну заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу  задовольнити.  

  Розірвати шлюб між ОСОБА_1, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 03 лютого 1990 року виконкомом Калинівської сільської ради Іванівського району Одеської області, про що в книзі реєстрації актів про укладання шлюбу зроблено запис за № 01.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: Одеська область Іванівський район, АДРЕСА_1) на користь  ОСОБА_1 (місце проживання: Одеська область, Іванівський район, АДРЕСА_1) в рахунок витрат суму 38 (тридцять вісім) грн.. 50 коп.

 Державне мито, яке підлягає стягненню при реєстрації розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану, покласти на  ОСОБА_2.

 Апеляційна скарга може бути  до апеляційного суду Одеської області через Іванівський районний суд Одеської області  протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

    Суддя