Справа № 2 - 726

2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

24 вересня  2010 року                                            Іванівський районний суд Одеської області

у складі : головуючого    судді     Доніна В.Є.

при секретарі                             Кириловій С.Ф.

розглянувши у    відкритому   судовому  засіданні в смт Іванівка Іванівського району Одеської області  цивільну справу   за   позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -  

        В С Т А Н О В И В:

 09.08.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з 29 січня 1983р.  перебуває у зареєстрованому  шлюбі з відповідачем, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 1983 року  січня місяця 29 числа зроблено запис за № 4, місце реєстрації шлюбу – виконком     Радісненської селищної  ради Іванівського району Одеської області  

Позивач зазначає, що від шлюбу неповнолітніх дітей та дітей інвалідів не має, однак розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки відповідач відмовляється подавати спільну заяву про розірвання шлюбу.   Також позивач стверджує, що спільне життя з відповідачем не склалося через конфлікти та непорозуміння. Шлюбні стосунки припинились через втрату почуття поваги та любові.

    Позивач наполягає на розірванні шлюбу.

Відповідач проти позову не заперечувала, згоду на розірвання шлюбу підтвердила письмово.    

      Суд,  дослідивши  матеріали  справи, прийнявши до уваги твердження позивача, згоду на розірвання шлюбу відповідача, вважає,  що позов  підлягає задоволенню  з  таких   підстав.      

 ОСОБА_1  перебуває з відповідачем  у зареєстрованому шлюбі, що підтверджує свідоцтвом про укладання шлюбу серії НОМЕР_1,  місце реєстрації шлюбу – виконком  Радісненської селищної ради Іванівського району Одеської області.

Позивач на примирення не згодний, просить розірвати шлюб з відповідачем, оскільки зазначені обставини унеможливлює примирення з відповідачем.  

Частиною  ч. 3 ст.105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього ж Кодексу.  

Згідно з ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

    Відповідно до ст.112 СК України суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини – інваліда, та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

  Обставини, на які посилалася позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, доведені в судовому  засіданні  належними та допустимими доказами у відповідності   до  ст.ст. 10, 60  ЦПК України.

 За таких обставин суд вважає за необхідне розірвати шлюб зареєстрований 29 січня 1983 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про що в книзі реєстрації актів про укладання шлюбу 1983 року січня місяця 29 числа зроблено запис за № 4, місце реєстрації шлюбу – виконком  Радісненської селищної ради Іванівського району Одеської області.  

Державне мито, яке підлягає стягненню при реєстрації розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану в сумі 17 (сімнадцяти) гривень стягнути з ОСОБА_1.

На підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивач підтвердив понесені судові витрати квитанціями  відділення № 168 Ощадного банку України УДК в Іванівському районі на МФО 828011 р/р 31219259700200 ГУДКУ в Одеській області   від 04.08.2010 року  про сплату державного мита  в сумі 8, 50 грн. і від  04.08.2010р.  за № 170  про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

Отже задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення з відповідача  судових витрат на користь позивача в сумі 38 (тридцять вісім) грн. 50коп., оскільки відповідно до п.6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.  

Сума судових витрат підлягає стягнення з відповідача на користь позивача в розмірі 38,50 грн.  

З наведеного, суд дійшов до висновку, що  позовна заява  про розірвання шлюбу   підлягає задоволенню в повному обсязі.

    Керуючись  ч.2  ст. 104, ч.3 ст.105, ст.110, 112 СК України , ст.ст.  10, 11, 14, 15, 60, 130, 174 ч.4, 212 – 215, 218  ЦПК  України,       суд –

В И Р І Ш И В:  

     Позовну заяву  ОСОБА_1 про розірвання шлюбу  задовольнити.  

     Розірвати шлюб зареєстрований 29.01.1983року виконкомом Радісненської селищної ради Іванівського району Одеської області між ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_2, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2, про що в книзі реєстрації актів про укладання шлюбу 1983 року січня місяця 29 числа зроблено запис за № 4.  

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: Одеська область Іванівський район, АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: Одеська область, АДРЕСА_1) в рахунок судових витрат суму 38 (тридцять вісім) грн.. 50 коп.

Державне мито, яке підлягає стягненню при реєстрації розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану в сумі 17 (сімнадцять) грн.., покласти на   ОСОБА_1.

 Апеляційна скарга може бути  до апеляційного суду Одеської області через Іванівський районний суд Одеської області  протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

    Суддя