Справа № 2-4300 /10

Р І Ш Е Н Н Я

                              іменем               України

08 вересня 2010 року                                                                             Рівненський міський суд Рівненської області

в складі:

головуючого             -  Музичук Н.Ю.

при секретарі            -  Моргун А.М.

за участю представників позивача -  Шпаковича П.О., Величко О.М.

за участю захисника відповідача     - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом ДП „Житлово-експлуатаційного ремонтно будівельного управління” ТзОВ „Рівненський МЖК” до ОСОБА_4 про стягнення. заборгованості плати за житлово-комунальні послуги в сумі 1041,73 грн.,

  встановив:

           Із квітня 2008 року знаходиться в провадженні, а заявами від 30.05.2009 року і 08.09.2010 року був уточнений, позов ДП „Житлово-експлуатаційного ремонтно будівельного управління” ТзОВ „Рівненський МЖК” до ОСОБА_4 про стягнення. заборгованості плати за житлово-комунальні послуги в сумі 1041,73 грн. станом на 21.02.2008 року по тих підставах, що будучи власником квартири АДРЕСА_1, що на підставі розпорядження міського голови №2157-р від 06.11.1998 року по 21.02.2008 року перебував на балансі і в оперативному управлінні ДП „ЖЕРБУ” ТзОВ Рівненський МЖК, відповідач, в порушення вимог чинного законодавства,  не належним чином виконував свої обов’язки, не вносив у встановлені договором або законом строки вищевказану плату, чим заборгував позивачу кошти на загальну вказану позовом суму. 01 Січня 2004 року між сторонами був укладений договір №85 про учасить у витратах на утримання будинку і прибудинкової території. Балансоутримувач належним чином виконував свої обов’язки згідно договору. Будинок фактично знаходився на обслуговуванні позивача, права позивача в частині належного утримання житлового комплексу порушуються відповідачем. В порядку ст.ст. 13,14,20 Закону України” Про житлово-комунальні послуги” відповідачу було розраховано перелік послуг та їх вартість, щомісячно надсилались відповідні розрахунки. В розрахунок вартості таких послуг входить вартість послуг, які надаються безпосередньо балансоутримувачем, а також спеціалізованими організаціями, з якими позивачем укладені відповідні договори. Після 01 січня 2006 року відповідач відмовився укласти договір із позивачем про надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкової території власнику будинку, але фактично користувався наданими позивачем послугами, на підставі чого та у відповідності до ст.11 ЦК України, п.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного життлового фонду», п.11 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою КМУ від 08 жовтня 1992 року №572, між сторонами виникли зобов’язання та відповідач зобов’язаний приймати участь в утриманні належного йому майна шляхом внесення комунальних платежів. На пропозицію про добровільне погашення заборгованості відповідач не реагує.

Письмових заперечень відповідача на позовну заяву не надано.

Представники позивача повністю підтримали позовні вимоги в суді, дали пояснення по суті позову. Вважають його обґрунтованим і доведеним наданими суду доказами, зокрема угодами, у разі ненадання послуг були проведені перерахунки. Відповідач повністю припинив внесення плати за житлово-комунальні послуги із липня 2006 року, які надавались позивачем до передачі будинку на баланс ОСББ „Терен” 21.02.2008 року. До цього ДП „ЖЕРБУ” було заборонено передавати житловий будинок на баланс ОСББ „Терен” за ухвалою Рівненського міського суду від 16.08.2006 року в справі №2а-780/06. Заяви відповідача про відмову від отримання послуг позивача за вказаний період немає.  Просять стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1019,40 грн. та судові витрати, судовий збір і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, в розмірі 81 грн. на користь позивача.

Відповідач та його представник позовні вимоги не визнали, вважають їх безпідставаними. Договір між сторонами втратив силу відповідно ст. 20 та Прикінцевих положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Для стягнення заборгованості на підставі п.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного життлового фонду» позивачем не наданий розрахунок плати, виходячи із загальних витрат, пов’язаних із утриманням будинку і прибудинкової території, пропорційно до частки майна відповідача у майні будинку. Вважають, що законних підстав для задоволення позовних вимог не доведено, вони відсутні. Просять відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Оцінюючи пояснення, дослідженні надані в справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги  підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є власником приватизованої квартири АДРЕСА_1, котрий на підставі розпорядження міського голови №2157-р від 06.11.1998 року по 21.02.2008 року перебував на балансі і в оперативному управлінні ДП „ЖЕРБУ” ТзОВ Рівненський МЖК, що підтверджується і розпорядженням міського голови №3489-р від 26.12.2002 року, ухвалою Рівненського міського суду від 16.08.2006 року в справі №2а-780\06 про заборону передачі з балансу позивача на баланс ОСББ „Терен-Плюс”, актом №02 приймання-передачі житлового будинку №35 по вул. Струтинської в м.Рівне з балансу на баланс від 21 лютого 2008 року, та не оспорюється сторонами. 01 Січня 2004 року між ДП „ЖЕРБУ” ТзОВ Рівненський МЖК та ОСОБА_4 був укладений договір власника квартири багатоквартирного будинку про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території. Від переукладення договору про надання послуг із позивачем після вересня 2006 року відповідач відмовився, що підтвердив в своїх поясненнях, покликаючись на створення ОСББ „Терен”, якому на баланс будинок до 21.02.2008 року не передавався, послуги по обслуговуванню будинку та прибудинкової території таким фактично не надавались і відповідачем не оплачувались.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року №1875-ІУ, відповідальність за утримання та експлуатацію житлового будинку несе балансоутримувач.  

Станом на період 2006-2008 р.р. договір між сторонами, балансоутримувачем ДП „Житлово-експлуатаційного ремонтно будівельного управління” ТзОВ „Рівненський МЖК”, яким утримувався будинок, надавались житлово-комунальні послуги по будинку безпосередньо, а також спеціалізованими організаціями, з якими позивачем укладені відповідні договори, до передачі 21.02.2008 року на баланс ОСББ «Терен», та відповідачем, згідно Закону України „Про житлово-комунальні послуги” переукладений не був. Заяви відповідача на імя позивача чи компетентних органів про відмову від отримання наданих позивачем житлово комунальних послуг за період липня 2006 року – лютого 2008 року не встановлено, відтак житлово-комунальні послуги отримувались відповідачем.

Відповідно до положень ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року №1875-ІУ, споживач зобов’язаний укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, та сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Розділ УІІІ «Прикінцеві положення» Закону  №1875-ІУ передбачає, що договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом, мають бути приведені у відповідність із ним до 01 січня 2006 року, а договори, що не приведені у відповідність із цим Законом у зазначений строк, втрачають чинність. За наведених обставин правової підстави для стягнення з відповідача заборгованості плати на утримання будинку і при будинкової території із 01.01. 2006 року по 21.02.2008 року у вигляді угоди судом не встановлено, оскільки така угода відсутня.

Відповідно положень ст. 11 ЦК України, передбачено, що цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки, зокрема із інших юридичних фактів.

Відповідно до частин 4,6 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою КМ України від 08.10.1992 року № 572 в редакції Постанови від 24 січня 2006 року № 45, державні комунальні підприємства по обслуговуванню та ремонту житла зобов’язані здійснювати обслуговування та ремонт приватизованого житла, надавати мешканцям комунальні послуги за державними тарифами і розцінками, а власники квартир багатоквартирних будинків зобов’язані брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і при будинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Заборгованість власників квартир по укладених угодах, пов’язаних з утриманням будинку та оплатою комунальних послуг, стягується в безспірному порядку, спори з цього питання вирішуються судом.

Згідно положень ст.ст.10,60 ЦПК України, судочинство здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Аналізом даних нарахувань, оплати та заборгованості по квартирній платі по особовому рахунку №1085 на ім’я відповідача, наданих позивачем, встановлено, що за період із 01 липня 2006 року по 21 лютого 2008 року відповідачу нарахована заборгованість на суму 1041,73 грн.

Оцінюючи позовні вимоги про стягнення розрахованої позивачем заборгованості за вказаний період суд приймає до уваги досліджені докази фактичного надання та використання відповідачем послуг по утриманню будинку і прибудинкової території, як на підставу стягнення заборгованості, зокрема договори, акти виконаних робіт, докази розрахунків із виконавцями за послуги: вивезення сміття, обслуговування ліфтів, електроенергія ліфтів, освітлення місць загального користування \електролічильника в підїзді відповідача, прибирання прибудинкової тертиторії, обслуговуваннявнутрішньобудинкових систем водопостачання, дератизації і дезінфекції, обслуговування систем диспетчеризації по місяцях за означений позовом період.

Таким чином, при відсутності між сторонами договірних зобов’язань за наявності доказів про надання вищенаведеного обсягу послуг, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за період із 01.07.2006 року по 21.02.2008 року підлягають до повного задоволення, як за фактично надані підтверджені в суді послуги, розраховані /а.с. 6,7/ з урахуванням частким майна відповідача в будинку у відповідності до затверджених розпорядженнями міського голови м.Рівне №533-р від 24.03.2006 року та №2446-р від 28.12.2007 року тарифів собівартості таких послуг, та з урахуванням акту перевірки Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області від 16.03.2007 року, на всю суму 1041,73 грн.

За наведених обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1041,73  грн. доведені, обґрунтовані підлягають до задоволення відповідно до положень ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Судові витрати, відповідно до ст.88 ЦПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам .

               На підставі викладеного, ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою КМ України від 08.10.1992 року № 572 в редакції Постанови від 24 січня 2006 року № 45, ст.ст. 11,256 ЦК України, керуючись ст. ст. 10,11,57-60,88,208, 209,212-215,218,223,292,294 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ДП „Житлово-експлуатаційного ремонтно будівельного управління” ТзОВ „Рівненський МЖК” задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ДП „Житлово-експлуатаційного ремонтно будівельного управління” ТзОВ „Рівненський МЖК”, п/р 26000248598001 в РФ КБ „Приватбанк” МФО 333391, код ЗКПО 25322408, кошти в сумі 1041 грн. 73 коп. в погашення заборгованості плати за житлово-комунальні послуги та відшкодування витрат на судовий збір і інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в Рівненському міському суді в розмірі 81 грн., а всього 1122 /одна тисяча сто двадцять дві/ грн. 73коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні  під час проголошення рішення  - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі  подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду                                                     Н.Ю.Музичук