Справа №1-10/2010 р.

В и р о к

І м е н е м    У к р а ї н и

  11 червня 2010 року                                     Новобузький  районний  суд  Миколаївської області

в складі :  головуючого судді                                                                                               Бібік М.В.

                  при секретарі                                                                                            Слюсаренко А.І.

з участю:  прокурора                                                                                                       Грицюк Ю.А.

                  підсудних                                                               ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Новий Буг кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Устинівського району, Кіровоградської області, громадянина України, не в/зобов’язаного, з початковою загальною освітою, не одруженого, не працюючого,  проживаючого по АДРЕСА_1, Казанківського району, Миколаївської області, в силу п.5 ст.89 КК України вважається таким, що не має судимості,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.297 КК України;

  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, Миколаївської області, громадянина України, не в/зобов’язаного, з початковою загальною освітою, одруженого, не працюючого,  проживаючого по АДРЕСА_1, Казанківського району, Миколаївської області, засудженого: 21.12.2007 року Казанківським районним судом Миколаївської області за ч.1 ст.164 КК України до громадських робіт на строк 100 годин; 07.05.2010 року Казанківським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.263, ст.71 КК України до арешту строком на 3 місяці і 4 дні,

     у вчиненні злочину, передбаченого ст.198, ч.2 ст.389 КК України;

  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, Устинівського району, Кіровоградської області, громадянки України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженої, не працюючої,  проживаючої по АДРЕСА_1, Казанківського району, Миколаївської області, не судимої,

                            у вчиненні злочину, передбаченого ст.198 КК України;

В с т а н о в и в:

   10 березня 2008 року в темну пору доби ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння зайшов на територію кладовища, розташованого на ст. Казанка, Казанківського району, Миколаївської області, де з корисливих спонукань, нехтуючи загальноприйнятими моральними принципами і традиціями щодо вияву поваги до пам'яті і праху покійних, з місць поховання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 демонтував і викрав два металеві швелери, якими розпорядився на власний розсуд.

   Крім цього, 12 березня 2008 року в темну пору доби ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння зайшов на територію кладовища, розташованого на ст. Казанка, Казанківського району, Миколаївської області, де з корисливих спонукань, нехтуючи загальноприйнятими моральними принципами і традиціями щодо вияву поваги до пам'яті і праху покійних, з місць поховання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 демонтував і викрав два металеві швелери, якими розпорядився на власний розсуд.

  Крім цього, в другій половині березня 2008 року в темну пору доби ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння зайшов на територію кладовища, розташованого на ст. Казанка, Казанківського району, Миколаївської області, де з корисливих спонукань, нехтуючи загальноприйнятими моральними принципами і традиціями щодо вияву поваги до пам'яті і праху покійних, з місця поховання ОСОБА_8 демонтував і викрав металевий швелер, яким розпорядився на власний розсуд.

  Крім цього, 30 березня 2008 року близько 12 год. ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння зайшов на територію кладовища, розташованого на ст. Казанка, Казанківського району, Миколаївської області, де з корисливих спонукань, нехтуючи загальноприйнятими моральними принципами і традиціями щодо вияву поваги до пам'яті і праху покійних, з місця поховання ОСОБА_9 демонтував і викрав металевий швелер, яким розпорядився на власний розсуд.

Викладене підтверджується такими доказами:

•     показаннями підсудного ОСОБА_1, який визнав себе винним у пред'явленому обвинуваченні з яких вбачається, що дійсно на протязі березня 2008 року знаходячись на території кладовища, яке розташованого на ст. Казанка, Казанківського району, шляхом демонтажу викрав з місць поховання (могил) шість металевих швелерів, які згодом були реалізовані за ціною металобрухту, з об'ємом обвинувачення згоден, щиро кається у вчиненому, не заперечує, що при вчиненні злочинних дій усвідомлював низький характер наслідків своїх діянь;

•     показаннями потерпілої ОСОБА_10, які були дослідженні в судовому засіданні, з яких видно, що 30.03.2008 року прийшовши на кладовище, яке розташоване на ст. Казанка, Казанківського району, виявила, що з-під пам'ятника на могилі її покійної матері ОСОБА_8 викрадено металевий швелер, пам'ятник був нахилений вбік (а.с.39 т.1);

•     показаннями потерпілої ОСОБА_11, які були дослідженні в судовому засіданні, з яких видно, що 30.03.2008 року прийшовши на кладовище, яке розташоване на ст. Казанка, Казанківського району, виявила, що з-під памятників на могилах її рідних покійних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 викрадено два металеві швелери, пам'ятники були нахилені (а.с.56 т.1);

•     показаннями потерпілої ОСОБА_12, які були дослідженні в судовому засіданні, з яких видно, що 30.03.2007 року прийшовши на кладовище, яке розташоване на ст. Казанка, Казанківського району, виявила, що з-під пам'ятника на могилі її покійних братів  ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та батька ОСОБА_9 викрадено металеві швелери, пам'ятникии були пошкоджені (а.с.66 т.1);    

•    протоколами огляду місця події від: 30.03.2008 року, 02.04.2008 року, 14.05.2008 року  (а.с.4-5, 32, 50, т.1);

•     протоколами відтворення обстановки та обставин події та таблиці зображень (а.с.71-81).

  Сукупність досліджених доказів вказує на те, що підсудний ОСОБА_1 перебуваючи на території кладовища, розташованого на ст. Казанка, Казанківського району, умисно, з корисливих спонукань, нехтуючи загальноприйнятими моральними принципами і традиціями щодо вияву поваги до пам'яті і праху покійних, усвідомлюючи фактичні обставини і суспільно небезпечний характер своїх діянь і передбачуючи низький характер наслідків такого діяння, пошкодив надмогильні споруди, розташовані на могилах покійних ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також з місць поховання зазначених осіб викрав металеві швелери, чим вчинив злочинні дії, які суд кваліфікує за ст.297 КК України як наруга над могилою, а також викрадення предметів, що знаходяться в місці поховання.

   Крім цього, 11 березня 2008 року близько 08 год. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння і достовірно знаючи про те, що два металеві швелери були здобуті ОСОБА_1 злочинним шляхом з території кладовища, принесли зазначене майно на територію домоволодіння громадянки ОСОБА_13, розташованого по АДРЕСА_2, Казанківського району, і збули його за ціною металобрухту.

   Крім цього, 13 березня 2008 року близько 08 год. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння і достовірно знаючи про те, що два металеві швелери були здобуті ОСОБА_1 злочинним шляхом з території кладовища, на прохання останнього принесли зазначене майно на територію домоволодіння громадянки ОСОБА_13, розташованого по АДРЕСА_2, Казанківського району, і збули його за ціною металобрухту.

  Викладене підтверджується такими доказами:

•    показаннями підсудного ОСОБА_2, який визнав себе винним у пред'явленому обвинуваченні з яких вбачається, що дійсно 11.03.2008 року та 13.03.2008 року знаючи про те, що металеві швелери були викрадені ОСОБА_1 з території кладовища, на прохання останнього разом з співмешканкою ОСОБА_3 двічі приносили по два швелери громадянці ОСОБА_13 і збували їх за ціною металобрухту, з об'ємом обвинувачення згоден, щиро кається у вчиненому;

•    показаннями підсудної ОСОБА_3, яка визнала себе винною у пред'явленому обвинуваченні з яких видно, що дійсно 11.03.2008 року та 13.03.2008 року знаючи про те, що металеві швелери були викрадені ОСОБА_1 з території кладовища, на прохання останнього разом з співмешканцем ОСОБА_2 двічі приносили по два швелери громадянці ОСОБА_13 і збували їх за ціною металобрухту, з об'ємом обвинувачення згодна, щиро кається у вчиненому;

•     показаннями підсудного ОСОБА_1 з яких вбачається, що дійсно 11.03.2008 року та 13.03.2008 року на його прохання ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які знали про те, що металеві швелери були ним викрадені з території кладовища, збували викрадені швелери (по два кожного разу) за ціною металобрухту.

    Сукупність досліджених доказів вказує на те, що підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при збуті металевих швелерів 11.03.2008 року і 13.03.2008 року усвідомлювали, що збувають майно, набуте злочинним шляхом і бажали цього, чим вчинили злочинні дії, які суд кваліфікує за ст.198 КК України як заздалегідь не обіцяний збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

   Крім цього,  ОСОБА_2, який був засуджений 21.12.2007 року Казанківським районним судом Миколаївської області за ч.1 ст.164 КК України до громадських робіт строком 100 годин., не зважаючи на неодноразові попередження щодо правових наслідків за ухилення від відбування покарання, умисно, без поважних причин не виконував встановлений обов'язок безкоштовно виконувати суспільно корисні роботи, визначені для нього на об'єктах Веселобалківської сільської Ради Казанківського району Миколаївської області.  

 Викладене підтверджується такими доказами:

•    показаннями підсудного ОСОБА_2, який визнав себе винним у пред'явленому обвинуваченні з яких вбачається, що дійсно за вироком Казанківського районного суду від 21.12.2007 року його було засуджено  за ч.1 ст.164 КК України до громадських робіт строком 100 годин, з них відбув лише 68 годин, від відбування громадських робіт ухилявся, тому що мав власні справи, щиро кається у вчиненому;

•     підпискою засудженого ОСОБА_2 від 01.02.2008 року з якої видно, що засудженому до покарання у виді громадських робіт ОСОБА_2 роз'яснено про його обов'язки щодо виконання встановленого порядку та умов відбування покарання, сумлінного ставлення до праці на визначених об'єктах та відпрацювання встановленого судом строку громадських  робіт (а.с.11, т.2);

•     направленням від 01.02.2008 року з якого вбачається, що засуджений до громадських робіт ОСОБА_2 повинен приступити до відбування покарання на об'єктах Веселобалківської сільської Ради Казанківського району Миколаївської області 04.02.2008 року (а.с.14, т.2);

•     попередженням від 19.02.2008 року з якого видно, що станом на 19 лютого 2008 року засуджений до громадських робіт ОСОБА_2 до їх відбуття не приступив і попереджений про правові наслідки за ухилення від відбування громадських робіт (а.с.20, т.2);

•     інформацією та табелем виходу на роботу з яких вбачається, що в лютому 2008 року засудженим ОСОБА_2 було відпрацьовано лише 28 годин (а.с.26-27);

•     попередженням від 11.03.2008 року з якого видно, що засуджений до громадських робіт ОСОБА_2 попереджений про правові наслідки за ухилення від відбування громадських робіт (а.с.29, т.2);

•     повідомленням Веселобалківської сільської Ради Казанківського району від 20.03.2008 року з якого видно, що засуджений ОСОБА_2 з 17.03.2008 року не виходить на громадські роботи без поважних причин (а.с.31);

•     попередженням від 24.03.2008 року з якого видно, що засуджений до громадських робіт ОСОБА_2 попереджений про правові наслідки за ухилення від відбування громадських робіт (а.с.33, т.2);

•     інформацією від 01.04.2008 року та табелем виходу на роботу з яких вбачається, що в березні 2008 року засудженим ОСОБА_2 було відпрацьовано лише 16 годин (а.с.34-35).

 Сукупність досліджених доказів вказує на те, що підсудний ОСОБА_2, засуджений до покарання у виді громадських робіт, без поважних на те причин, умисно ухилявся від обов'язку щодо відбування визначеного покарання, чим вчинив злочинні дії, які суд кваліфікує за ч.2 ст.389 КК України як ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.  

  При призначенні підсудному ОСОБА_1 покарання за вчинене суд враховує його щире каяття.

 Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

 Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину (злочин середньої тяжкості), особу підсудного ОСОБА_1, його характеристику за місцем проживання, враховуючи обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання, суд призначає йому покарання у виді арешту.

  При призначенні підсудному ОСОБА_2 покарання за вчинене суд враховує його щире каяття.

 Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.

 Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину (злочини невеликої і середньої тяжкості), особу підсудного ОСОБА_2, його характеристику за місцем проживання, враховуючи обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання, суд призначає йому покарання у виді арешту.

  При призначенні підсудній ОСОБА_3 покарання за вчинене суд враховує її щире каяття.

 Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

 Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину (злочин середньої тяжкості), особу підсудної ОСОБА_3, її характеристику за місцем проживання, враховуючи обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання, суд призначає їй покарання у виді обмеження волі.

 При цьому суд приходе висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без відбування покарання і згідно до положень ст.75 КК України приймає рішення про її звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням на неї обов’язків, передбачених п.2 і п.3 ч.1 ст.76 КК України.

                                           Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

З а с у д и в:

   ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ст.297 КК України і призначити йому покарання у виді арешту строком на 5 (п'ять) місяців.

   Строк покарання обчислювати з 11 червня 2010 року. Зарахувати у строк покарання час попереднього ув'язнення з 30.03.2008 року по 02.04.2008 року.

   Запобіжний захід стосовно засудженого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили змінити на тримання під вартою і взяти його під варту в залі суду.

    ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.198, ч.2 ст.389 КК України і призначити йому покарання:

- за ст.198 КК України у виді арешту строком на 3 місяці;

- за ч.2 ст.389 КК України у виді арешту строком на 2 місяці.

  Відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначити покарання за сукупністю злочинів у виді арешту строком на 4 (чотири) місяці.

    Згідно до вимог ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів визначених даним вироком та попереднім вироком від 07.05.2010 року шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити покарання у виді арешту строком на 6 (шість) місяців.

     Строк покарання обчислювати з моменту приведення вироку у виконання.

   Запобіжний захід стосовно засудженого ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити тим же, - підписку про невиїзд з місця проживання.

   ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.198 КК України і призначити їй покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

    Відповідно до положень ст.75 КК України засуджену ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового злочину і виконає обов’язки, передбачені п.2 і п.3 ч.1 ст.76 КК України, що на неї покладаюся, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу  кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

  Запобіжний захід стосовно засудженої ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити тим же, - підписку про невиїзд з місця проживання.

     Речові докази: поліетиленовий мішок білого кольору, металеву лопату з шматком зламаного дерев'яного тримача та дерев'яний тримач довжиною 1 м 30 см, один кінець якого зламаний, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Казанківського РВ УМВС в Миколаївській області, - знищити.

    На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а для засудженого ОСОБА_1 в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

                                                                                                 Суддя