Справа №2-206/10/04
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2010 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого – судді Донець О.В.
при секретарі Муленко К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, 3-і особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користування майном, стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на самочинно збудований гараж загальною площею 43,8 кв.м., розташований по АДРЕСА_1. В обґрунтування позову посилається на те, що за власні кошти побудував гараж, який, згідно до технічного висновку, відповідає будівельним та технічним нормам і може бути збережений та безпечно використовуватися.
Представник позивача в судовому засіданні на підтвердження того факту, що гараж був побудований позивачем, надав копії платіжних документів на придбання будівельних матеріалів.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позову, залишаючи на розсуд суду питання про задоволення позову ОСОБА_2
Представник третіх осіб за первісним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - ОСОБА_5 позов ОСОБА_4 не визнав, вважаючи його необґрунтованим та недоведеним. Підтримав позов ОСОБА_2, в обґрунтування якого пояснив наступне.
28.04.2007р. ОСОБА_3 по договору купівлі - продажу придбав квартиру АДРЕСА_1 у ОСОБА_6, у користуванні якої також перебували дві господарські будівлі за № 3-53, № 3-57, розташовані во дворі будинку. ОСОБА_6 отримувала дозвіл на ремонт зазначених дерев'яних господарських будівель та встановлення замість них цегляного сараю. Також рішенням виконавчого комітету Київської районної ради м. Харкова від 18.08.1998 р. №185-22 було зобов'язано начальника ВЖРЕД-8 укласти договір з користувачем сараю на відшкодування експлуатаційних витрат житловій дільниці, пов'язаних з утриманням земельної ділянки, на якій розташований сарай. ОСОБА_6 розпочала ремонт цих господарських будівель, але не закінчила його, продала квартиру. Позивач, як член сім’ї власника, разом з правом користування квартирою на рівні з власником, отримав всі права та обов'язки користувача на зазначені господарські будівлі, а також на земельну ділянку. На підтвердження такого права з ним укладений договір тимчасового користування гаражем від 02.10.2007р.
Після укладання договору купівлі - продажу квартири позивач продовжив переобладнання, розпочате ОСОБА_6 та ремонт спірних господарських будівель. Однак, зважаючи на наявні у ОСОБА_2, який є інвалідом 2 гр., хронічні захворювання, змушений був призупинити проведення ремонтних робіт. Після покращення самопочуття він намагався відновити роботи, але на місці господарських будівель стояв збудований чужий гараж.
В наступному з’ясувалось, що ОСОБА_4, який мешкає на АДРЕСА_2, з незрозумілих міркувань, незаконно, самовільно звів гараж на місці наявних господарських будівель №№ 3-53, 3-57, які перебували в користуванні позивача.
Спірні господарські будівлі розташовані на земельній ділянці, цільовим призначенням якої є обслуговування багатоквартирного жилого дому АДРЕСА_1, в якому він проживає та зареєстрований. Відповідач не має ніяких правових підстав для зайняття земельної ділянки під гараж у дворі буд.АДРЕСА_1. Просить усунути перешкоди в користуванні майном - господарськими будівлями (інвентарний номер 3-53, 3-57) по АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання ОСОБА_4 привести їх у первісне становище.
Окрім того, протиправними діями ОСОБА_4 ОСОБА_2 спричинена моральна шкода, оскільки вже тривалий час - з грудня 2007р. порушуються його законні права користувача. Оскільки він, інвалід 2 групи, знаходиться у постійному стресовому стані, намагаючись захистити свої права, це спричиняє погіршення стану його здоров'я. Просить стягнути з ОСОБА_4 в відшкодування моральної шкоди 1000 грн.
Представник ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав у повному обсязі, вважаючи їх не доведеними.
Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, відмовляє ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог та частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_2, виходячи з наступного.
Згідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Позивач, доводячи обґрунтованість позовних вимог в частині зведення спірних нежитлових будівель саме їм, надав копії платіжних документів на придбання будівельних матеріалів, датовані квітнем – серпнем 2002 р., в той час, коли згідно до технічного паспорту КП ”ХМБТІ”, технічного висновку ТОВ „Харківреконструкція”, будівля побудована у 2007 (а.с.7-12,17-18). Таким чином, посилання позивача на час зведення ним спірного гаражу не є доведеним. Окрім того, ОСОБА_4 не надав суду жодного доказу, який би свідчив про надання йому земельної ділянки, на якій здійснене самочинне будівництво, у встановленому законом порядку.
З врахуванням наведеного, суд вважає позов ОСОБА_4 таким, що не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що згідно до договору купівлі - продажу від 28.04.2007 р. ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1 (а.с.27-29).
ОСОБА_6 за місцем проживання мала в користуванні дві дерев’яні господарські будівлі за № 3-53, № 3-57, які мала намір переобладнати в цегляний сарай, за для чого отримала наступні документи: довідку ЖЕУ-8 №73 від 12.06.1998 р., рішення виконавчого комітету Київської районної ради м. Харкова від 18.08.1998 р. №185-22, узгодження міського Управління Архітектури №2168 від 16.06.1998 р., технічний висновок №180/98 від червня 1998 р., експертний висновок Управління Державної пожежної охорони Київського районну м. Харкова №932 від 22.06.1998 р. (с.с.32-35). Зазначеним рішенням виконавчого комітету Київської районної ради м. Харкова від 18.08.1998 р. №185-22 було зобов'язано начальника ВЖРЕД-8 укласти договір з користувачем сараю на відшкодування експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням земельної ділянки, на якій розташований сарай.
Після відчуження ОСОБА_6 квартири, у відповідності до угоди, до ОСОБА_2, який є інвалідом 2 гр. перейшли права та обов'язки користувача на зазначені господарські будівлі, в зв’язку з чим, 02.10.2007 р. дільницею №12 філії КП ”Жилкомсервіс” Київського району м. Харкова з ним був укладений договір тимчасового користування гаражем инв.№№3-35,3-57, розташованого по вул. Мироносицькій,69 м. Харкова, який є чинним на момент розгляду справи судом (а.с.30). Згідно довідки № 6 від 18.01.2008 р., володілець гаража инв.№№3-35,3-57 ОСОБА_2 сплачує своєчасно та в повному обсязі за користування землею (а.с.31).
Після укладання договору купівлі-продажу квартири позивач продовжив переобладнання та ремонт спірних господарських будівель, розпочатий ще попереднім власником, однак, з огляду на стан здоров’я, був змушений призупинити ведення будівельних робіт.
Після їх поновлення через деякий час виявив, що на місці його недобудованого гаража інв.№№3-35,3-57 стояла збудована кимось нова будівля, на право власності на яку почав претендувати ОСОБА_4
Таким чином, судом встановлено, що право користування ОСОБА_2 гаражем инв.№№3-35,3-57 по АДРЕСА_1 виникло на підставі договору про тимчасове користування від 02.10.2007 р. між ним та дільницею №12 філії КП ”Жилкомсервіс” Київського району м. Харкова. Зазначена угода є чинною, ніким не оспорюється, а тому право ОСОБА_2 є порушеним діями ОСОБА_4 та підлягає поновленню шляхом усунення перешкоди у користуванні ОСОБА_2 гаражем інвентарний номер 3-53, 3-57 по вул. Мироносицькій,69 м. Харкова та зобов’язання ОСОБА_4 привести їх у первісний стан.
Разом з тим, суд відмовляє ОСОБА_2 в задоволенні іншої частини позову, вважаючи недоведеним спричинення моральної шкоди позивачу, який не надав доказів як спричинення самої шкоди, так і обґрунтування її розміру.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 10,11,60,212-215 ЦПК України, ст.ст. 328,331, ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог до Харківської міської ради, 3-і особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності – відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_2 гаражами інвентарний номер 3-53, 3-57 по АДРЕСА_1, зобов’язавши ОСОБА_4 привести їх у первісний стан.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя