Судове рішення #11181437

                                               

       

             

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

           

           П О С Т А Н О В А

                    І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

8 вересня 2010 року                                                                              м. Тернопіль

Суддя  апеляційного суду Тернопільської області Стадник О.Б.

з участю ОСОБА_1

розглянувши справу за апеляцією ОСОБА_1 на постанову судді Тернопільського міськрайонного суду від 16 серпня 2010 року, -  

                                                 

                                                      в с т а н о в и в:

          Постановою судді Тернопільського міськрайонного суду від 16 серпня 2010 року ОСОБА_1 визнаний винним у порушенні вимог п.«г» ч.1 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» і притягнутий до адміністративної відповідальності, відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про боротьбу з корупцією»  у виді 270 грн. штрафу.

Згідно даної постанови, ОСОБА_1 працюючи начальником інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області, будучи державним службовцем 3 категорії 6 рангу, в обов’язки якого входить загальне керівництво роботою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області, підписав лист-відповідь, адресований начальнику УДСБЕЗ УМВС України в Тернопільській області за вихідним номером №01-16/710 від 22.04.2010 року, яким умисно відмовив у надані інформації щодо введення в експлуатацію об’єктів будівництва протягом 2009-2010 років.

29.04.2010 року начальнику інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Тернопільській області ОСОБА_1 направлено повторний лист-запит № 8/19/-13 64 про надання інформації щодо прийнятих в експлуатацію протягом 2009-2010 років об’єктів закінченого будівництва,  проте 20.05.2010 року, керуючись власними корисливими мотивами чи іншими інтересами та діючи в інтересах третіх осіб, він підписав лист відповідь №01-16/904, адресований начальнику УДСБЕЗ УМВС України в Тернопільській області у якому повторно відмовив у надані інформації.     Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене п.«г» ч.1 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», умисно відмовивши у надані інформації щодо прийнятих протягом 2009-2010 років в

________________________________________________________________________________________________

Справа № 33-231-10                                                                                      головуючий у 1 інстанції Вийванко О.М.

експлуатацію об’єктів закінченого будівництва, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.8 Закону України «Про боротьбу з корупцією».

    У апеляції ОСОБА_1 просить постанову судді Тернопільського міськрайонного суду скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, мотивуючи наступним:

- з врахуванням того, що лист начальника УДСБЕЗ УМВС України в Тернопільській області не містив відомостей про підстави необхідності одержання матеріалів щодо введення в експлуатацію об’єктів будівництва протягом 2009-2010 років, з даного приводу інспекцією було підготовлено та направлено відповідь про надання можливості ознайомлення з вказаними матеріалами, що суддею безпідставно розцінено, як відмову у наданні інформації;

- при винесенні рішення суддею не досліджено законність запитів начальника УДСБЕЗ УМВС України в Тернопільській області від 19.04.2010 року №8/19-1239, від 29.04.2010 року №8/19-1364 та не встановлено їх спрямування на виконання покладених на управління по боротьбі з економічною злочинністю УМВС України в Тернопільській області завдань та обов’язків, передбачених законодавчими актами, а саме: Законом України «Про міліцію» та положення «Про державну службу боротьби з економічною злочинністю»;

- невмотивовано залишено поза увагою роз’яснення Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.07.2010 року №26-17-4273, з приводу дій інспекцій при надходженні та розгляді письмових запитів від правоохоронних органів, що було надане ним під час судового засідання.

Під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 пояснив, що отримавши листи від правоохоронного органу про надання  інформації керувався роз’ясненнями Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України щодо порядку проведення правоохоронними органами обшукувиїмки та витребування документів і інформації на їх запити у яких зазначено, що у запитах повинно бути зазначено підстави для витребування документів чи інформації. Не відмовляючи у наданні інформації і висловлюючи готовність її надати, направив листи у яких просив повідомити підстави для витребування  інформації. Крім того, у приміщенні інспекції повністю надав працівникам ВДСБЕЗ УМВСУ в Тернопільській області всі наявні документи за 2009-2010 роки для ознайомлення, забезпечив можливістю робити з них виписки та  знімати копії. У працівників ВДСБЕЗ УМВСУ в Тернопільській області була можливість конкретизувати запитувану інформацію у часі та кількості об’єктів, оскільки вона була велика за обсягом - біля 1000 об’єктів будівництва, та за великий проміжок часу - два роки.  Крім того запитувана інформація стосувалася конституційних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, а тому діяв відповідно до Конституції України та Закону України “Про інформацію”.

Заслухавши ОСОБА_1, який підтримав подану апеляцію, просить постанову судді скасувати, справу щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, перевіривши матеріали адміністративної справи та дослідивши доводи апеляції, приходжу до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав:

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні обмежень, передбачених п. «г» ч. 1 ст. 5  Закону України «Про боротьбу з корупцією» не відповідає фактичним обставинам справи, не підтверджений доказами, що є у справі, а дослідженим у справі доказам не дано належної оцінки, що мало істотне значення при вирішенні питання про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що 19 квітня 2010 року начальником ВДСБЕЗ УМВСУ в Тернопільській області направлено лист начальнику інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області ОСОБА_1 у якому зазначалося, що у зв’язку з службовою необхідністю у невідкладному порядку надати наявні у інспекції матеріали щодо введення в експлуатацію об’єктів будівництва протягом 2009-2010 років.

Листом від 22 квітня 2010 року начальник інспекції ОСОБА_1 повідомив, що інспекція не заперечує у наданні працівникам УДСБЕЗ УМВСУ  в Тернопільській області наявні документи для ознайомлення, крім того інспекцією буде надана необхідна інформація в рамках оперативно-розшукової чи кримінальної справи у разі відповідного звернення за наявності у ньому зазначених підстав для витребування документів.

Листом від 29 квітня 2010 року начальником ВДСБЕЗ УМВСУ в Тернопільській області запропоновано надіслати копії документів щодо прийнятих протягом 2009-2010 років в експлуатацію об’єктів закінченого будівництва шляхом видачі сертифікатів відповідності.

Листом від 20 травня 2010 року начальник інспекції ОСОБА_1 повідомив, що працівникам УДСБЕЗ УМВСУ в Тернопільській області були надані для ознайомлення всі матеріали справ про введення в експлуатацію об’єктів містобудування за період 2009-2010 років на території Тернопільської області, якими вони користувалися та знайомилися з ними на свій розсуд. Разом з тим підтвердив, що інспекцією буде надана необхідна письмова інформація в рамках оперативно-розшукової чи кримінальної справи у разі відповідного звернення за наявності у ньому зазначених підстав для витребування цих документів.

Відповідно до вимог п. “г” ч. 1 ст. 5 Закону України “Про боротьбу з корупцією” умовою відповідальності за передбачене ним правопорушення є умисний характер вини особи, яка його вчинила. Відповідальність за порушення зазначеного закону настає лише у разі відмови фізичним і юридичним особам у інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисного затримання її, надання недостовірної чи неповної інформації.

Відповідно до п. 17 ст. 11 Закону України “Про міліцію”, на які посилався у своїх листах начальник ВДСБЕЗ УМВСУ в Тернопільській області, працівники МВС мають право одержувати безкоштовно і безплатно від підприємств установ і організацій незалежно від форм власності та об’єднань громадян на письмовий запит відомості, необхідні у справі про злочини, що знаходяться у провадженні міліції, а відповідно до  п.п. 7 п. 5 Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю одержувати інформацію при наявності даних про порушення законодавства, що регулює фінансову, господарську, чи іншу підприємницьку діяльність, які тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

У матеріалах справи немає даних, які б свідчили, що зазначені запити були зроблені начальником ВДСБЕЗ УМВСУ в Тернопільській області, у зв’язку з розслідуванням у справі про злочини, що знаходяться у провадженні міліції чи у зв’язку наявністю даних про порушення законодавства, що регулює фінансову, господарську, чи іншу підприємницьку діяльність, які тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

У судовому засіданні ці обставини не досліджені, а доводи ОСОБА_1 не спростовані.

Та обставина, що у листі, відправленому ОСОБА_1 без зволікання,  було запропоновано обґрунтувати причину запиту інформації. не дає підстав для висновку про наявність у його діях елементів корупційного діяння.

Отже, ОСОБА_1 діяв у відповідності з вимогами ст. 28-38,46 Закону України “Про інформацію”, згідно з яким особа, уповноважена на виконання функцій держави, вправі відмовити у наданні інформації у випадку коли у запиті немає обґрунтування причини отримання інформації.

Крім того, вирішуючи питання про зміст і спрямованість умислу особи, уповноваженої на виконання функцій держави, щодо вчинення будь-якого корупційного правопорушення, передбаченого ст. 5 Закону України “Про боротьбу з корупцією”, суд має виходити не тільки з конкретних положень того чи іншого пункту цієї статті, але й  з загального визначення поняття корупції, яке сформульоване у ч. 1 ст. 1 Закону.

За змістом Закону обов’язковою ознакою, якою будь-яка неправомірна поведінка осіб, уповноважених на виконання функцій держави, визнається корупційною, є корисливий або інший особистий інтерес чи інтерес третіх осіб.

У справі відсутні дані про наявність у ОСОБА_1 корисливого інтересу чи будь-якої іншої особистої заінтересованості в отриманні певних пільг, послуг чи переваг за ненадання на запит начальника ВДСБЕЗ УМВСУ в Тернопільській області інформації і це також підтверджує необгрунтованість притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного діяння.

За таких обставин, враховуючи, що судове рішення у справі не можна вважати об'єктивним, його слід скасувати, а справу провадженням закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого п. «г» ч. 1 ст. 5  Закону України «Про боротьбу з корупцією».

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

                                                       п о с т а н о в и в:    

Апеляцію ОСОБА_1  задовольнити, а постанову судді  Тернопільського міськрайонного суду від 16 серпня 2010 року щодо нього скасувати.

Провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого  п.«г» ч.1 ст.5  Закону України «Про боротьбу з корупцією».

   

Суддя апеляційного суду

Тернопільської області                                                                О.Б.Стадник.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація