АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 вересня 2010 року. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого – Декайла П.В.
суддів: Стадника О.Б., Галіян Л.Є.
потерпілого – ОСОБА_2.
з участю прокурора Маслюка О.П.
представника потерпілого – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2. на вирок Борщівського районного суду Тернопільської області від 2 липня 2010 року щодо ОСОБА_3, -
в с т а н о в и л а :
Цим вироком:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Оринін Кам’янець-Подільського району Хмельницької області, українець, громадянина України, освіта вища, одружений, на утриманні одна малолітня дитина, не працюючий, житель АДРЕСА_1, не судимий в силу ст.89 КК України
засуджений за ч.1 ст.126 КК України до покарання у виді 600 (шістсот) гривень штрафу.
Позов потерпілого ОСОБА_2. про відшкодування моральної шкоди задоволено частково, а матеріальної повністю. Стягнуто з засудженого ОСОБА_3 в користь потерпілого ОСОБА_2. 600 грн. моральної та 86 грн. 50 коп. матеріальної шкоди.
Згідно вироку суду, засуджений ОСОБА_3 12 вересня 2009 року о 3 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись біля бару «Перлина», що в смт. Скала-Подільській Борщівського району, будучи ображеним на поведінку потерпілого ОСОБА_2., який на прохання його знайомого ОСОБА_4 прибрати з дороги на виїзді з бару вантажний автомобіль марки КАМАЗ затіяв суперечку з останнім, умисно штовхнув ОСОБА_2. в груди, від чого потерпілий вдарився головою до борту вантажного автомобіля, та наніс удар рукою по голові потерпілого і тим самим
____________________________________________________________________
Справа №11-240/2010 року Головуюча у 1 інстанції Динисова Т.С.
Категорія ч.1 ст.126 КК України доповідач Стадник О.Б.
заподіяв ОСОБА_1 побої.
В апеляції потерпілий ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд, мотивуючи однобічністю та неповнотою досудового та судового слідства, невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, а також порушенням норм кримінально-процесуального закону. Зокрема, під час судового розгляду належним чином не з’ясовано за яких обставини йому спричиненні побої ОСОБА_3. Згідно показань очевидця вказаних подій свідка ОСОБА_5 (а.с.85-86) вбачається, що причиною даного конфлікту була репліка про необхідність вносити плату за чергу, а не факт того, що вантажний автомобіль заважав виїзду автомобілю.
В ході досудового та судового слідства:
- не проведено детального допиту свідка ОСОБА_5 стосовно всіх обставин спричинення йому побоїв ОСОБА_3, що має істотне значення для правильного вирішення справи;
- не проведено очної ставки між цим свідком та свідком ОСОБА_4, адже свідок ОСОБА_4 давав неправдиві свідчення стосовно обставин вказаних подій, які суттєво різняться між собою стосовно подій того вечора (а.с.16, 17, 71-72).
-суд не дав оцінки тому, що на досудовому слідстві 19 листопада 2009 року під час очної ставки між ним та ОСОБА_4, останній стверджує зовсім протилежне усім попередньо даним показанням щодо нецензурної лайки та образ;
- на неодноразові клопотання в судовому засіданні не проведено допиту свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стосовно всіх обставин спричинення йому побоїв ОСОБА_3, а також не було допитано експерта ОСОБА_8 стосовно обставин проведення судово-медичної експертизи;
- в ході досудового слідства проведена судово-медична експертиза експертом ОСОБА_8, якому 7 травня 2010 року заявлено відвід через те, що ним не було запрошено потерпілого для обстеження, в результаті чого експертом не в повному об’ємі проведено експертизу, не витребувані всі необхідні медичні документи, зокрема не враховані медичні дані з медичної карти амбулаторного хворого № 19020314 на його ім’я;
- на неодноразові клопотання в судовому засіданні не дано йому можливості як потерпілому та цивільному позивачу, подати суду кінцевий обґрунтований цивільний позов щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
- при вирішенні цивільного позову не враховані подані під час досудового слідства та долучені до справи копії чеків на оплату лікування, а під час судового слідства без достатніх підстав відхилені клопотання про долучений до справи витрат за надання правової допомоги адвокатом, чим недостатньо дослідженно характер і розмір заподіяної злочином шкоди;
- в ході судового слідства належним чином не з’ясовані правові підстави винесення органом досудового слідства постанови від 20 травня .2010 року про притягнення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення хуліганських дій і в свою чергу вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковані як злочин, передбачений ч.1 ст.126 КК України, що суперечить вимогам норм КПК України та ст. 61 Конституції України.
- висновки суду не відповідають доказами, дослідженим в судовому засіданні, зокрема, викладені у ньому показання свідків та потерпілого суперечать тим, що містяться в матеріалах справи.
- у вироку суду не зазначено, чому при наявності суперечливостей, показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 взято до уваги, а показання ОСОБА_2., ОСОБА_5 та ОСОБА_9 ні.
- станом на 16 липня 2010 року йому, не надано можливості знайомитися з протоколом судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора, який вважає, що вирок суду відповідає вимогам закону та просить залишити його без змін, потерпілого ОСОБА_2. та його представника ОСОБА_2, які просять вирок суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав:
Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, які досліджені, належно оцінені судом і детально викладені у вироку.
Суд, об’єктивно дослідивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази, прийшов до переконання про доведеність обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1 ст.126 КК України, врахувавши показання засудженого, потерпілого, свідків, висновки судово-медичної експертизи та долучені до справи речові докази.
Так, засуджений ОСОБА_3, який повністю визнав себе винним за ч. 1 ст. 126 КК України та в судовому засіданні показав, що 12 вересня 2009 року з 1 год. він зі знайомими з м. Київа, ОСОБА_9 і згодом малознайомим йому ОСОБА_4 перебував у барі «Перлина», що в смт. Скала-Подільській Борщівського району. Біля 3 год. вийшли з бару. Маючи намір виїхати автомобілем з території бару, у світлі фар побачив, що виїзд з території перекритий вантажним автомобілем. Бачив, що ОСОБА_4 був біля водіїв автомашин, що стояли гуртом неподалік і сперечався з потерпілим ОСОБА_1 Він направився до них, запитав потерпілого ОСОБА_2., чому той не хоче від’їхати. Останній виразився образливо в його адресу. З цих причин штовхнув ОСОБА_2., і той вдарився до борту автомашини, а потім вдарив кулаком по голові, від чого потерпілий впав на землю. Більше потерпілого не зачіпав.
Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні ствердив, що 12 вересня 2009 року біля 3 год. він знаходився власним вантажним автомобілем марки КАМАЗ в черзі біля соковинного заводу в смт. Скала-Подільській, неподалік бару «Перлина». В той час свідок ОСОБА_4, що вийшов з бару ще з декількома чоловіками, підійшов до гурту водіїв, що стояли біля своїх автомашин, і попросив від’їхати від виїзду з бару. Водій однієї з автомашин свідок ОСОБА_5 щось відповів ОСОБА_4. Разом з тим, той підійшов до нього (ОСОБА_2.) та запитав, що йому не зрозуміло, почав висловлювати різні погрози, шарпав, порвав безрукавку, а тоді покликав своїх товаришів. До нього підійшов засуджений ОСОБА_3, штовхнув до борту машини, від чого він вдарився головою та відчув фізичну біль. Тоді ж засуджений ОСОБА_3 наніс йому удар кулаком по голові ззаду зліва, від чого впав на землю. Далі засуджений хотів підняти його за одяг і ще надірвав безрукавку. Потім незнайомий чоловік забрав засудженого ОСОБА_3 і той залишив місце пригоди.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні ствердив, що 11 вересня 2009 року з 20 год. перебував в барі «Перлина» разом з своїми знайомим і вживав спиртні напої. Коли знайомі зібралися їхати, на вулиці побачив, що виїзду з території бару перешкоджають автомобілі завантажені яблуками, що стоять в черзі до соковинного заводу. Він попросив водіїв і ті прибрали автомобілі з виїзду і знайомі поїхали додому. Він повернувся в бар і на пропозицію власника бару підсів за столик, де сидів тоді мало йому знайомий засуджений ОСОБА_3 та знайомі останнього з м. Київа. Біля 3 год. гості з Києва зібралися їхати і він першим вийшов з бару. Виїзд з території бару дальше перегородили вантажні автомобілі, що столи в черзі до соковинного заводу. Він підійшов до водіїв. На його прохання забрати автомашину між ним та потерпілим ОСОБА_1 розпочалася суперечка. Вони ображали один одного нецензурними словами та шарпали один одного за одяг. Через кілька хвилин він залишив потерпілого ОСОБА_2. в спокої і пішов в напрямку магазину, що неподалік заводу. Нікого на допомогу не кликав і подальших подій не бачив.
З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_5, даних ним на досудовому слідстві вбачається, що 12 вересня 2009 року біля 3 год. ночі знаходився в черзі до соковинного заводу, що в смт. Скалі-Подільській. В цей час з бару «Перлина», що знаходиться поряд з заводом, вийшла група людей, серед який були свідок ОСОБА_4 та засуджений ОСОБА_3 Свідок ОСОБА_4 підійшов до шоферів і попросив забрати машини від виїзду з бару. Тоді ж ОСОБА_4 розпочав розмову з потерпілим ОСОБА_1, і між ними виникла суперечка, в ході якої вони висловлювалися нецензурними словами, а також тягали один одного за одяг. Коли свідок ОСОБА_4 залишив потерпілого ОСОБА_1, до останнього підбіг засуджений ОСОБА_3, щось сказав йому, а потім штовхнув до борту машини та вдарив кулаком по голові, від чого той впав на землю. Засудженого ОСОБА_3 забрав в бік невідомий чоловік і на цьому все припинилося. (а.с.85-87)
З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_10, вбачається, що, що 12 вересня 2009 року її чоловік ОСОБА_1 повернувся додому біля 6 год. ранку, скаржився на болі в голові і розповів, що біля 3 год. ночі біля соковинного заводу в смт. Скалі-Подільській, де він здавав яблука, в нього виник конфлікт з ОСОБА_4, після чого підійшов засуджений ОСОБА_3, штовхнув до борту машини, а потім вдарив кулаком по голові. По дорозі до м. Збаража чоловіку стало погано і він звернувся до лікарні. (а.с.135)
З оголошених в судовому засіданні показань свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12, вбачається, що 13 вересня 2009 року. до них додому приїхав потерпілий ОСОБА_1 та в розмові скаржився на стан здоров’я, а саме сильну головну біль, нудоту. При цьому ОСОБА_1 розповів, що вночі 12 вересня його побив невідомий чоловік біля соковинного заводу. (а.с.184-187, а.с.188-191)
З оголошеного в судовому засіданні протоколу огляду від 15 жовтня 2009 року вбачається, що місце події знаходиться на дорозі, що служить заїздом до заводу «Дінтер-Україна» у смт. Скала-Подільській по вул. Кам’янець-Подільська. Територія бару «Перлина» примикає до зазначеної дороги з правої сторони в напрямку заводу зі сторони м. Кам’янець-Подільського. Заїзд на територію бару здійснюється зі сторони дороги, (а.с.61-62)
З висновку судово-медичної експертизи № 219/201 від 20 жовтня 2009 року, вбачається, що у потерпілого ОСОБА_2. будь-яких тілесних ушкоджень (синців, саден, ран, переломів кісток) не виявлено. (а.с.194)
Твердження потерпілого ОСОБА_1. про те, що експертиза проведена неповно без його виклику та дослідження медичних документів не відповідає дійсності. З матеріалів справи вбачається, що потерпілий ОСОБА_1 особисто направлявся для проходження судово-медичного огляду, про що свідчить його розписка у справі, а під час цього огляду надано та досліджено медичну карту Збаразької центральної районної лікарні. Медичні документи були предметом дослідження і під час проведення судово-медичної експертизи. З них вбачаться, що ОСОБА_1 13 вересня 2009 року звертався у Збаразьку центральну районну лікарню зі скаргою на головну біль, нудоту у зв’язку з травмою голови.. Відмовився від призначеного лікування, самовільно залишив лікарню. Зазначений в медичній карті діагноз “Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку” не підтверджений об’єктивною неврологічною симптоматикою при спостереженні в динаміці, а тому у відповідності по п. 4.6 “Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень” не підлягав експертній оцінці при визначенні характеру, давності, механізму спричинення та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Висновки судової експертизи належно аргументовані з наукової точки зору, відповідають фактичним обставинам справи та не суперечать іншим зібраним у справі доказам, а тому така оцінка їх судом є правильною, оскільки вони підтверджуються сукупністю інших доказів. Колегія суддів вважає, що підстав для виклику для допиту у судове засіданні експерта не було. Суд вірно відмовив у такому клопотання потерпілому ОСОБА_1 та його представнику і не прийняв до уваги подану ним медичну карту амбулаторного хворого № 9020314.
По даній справі за дорученням прокурора проводилося досудове слідство. Дії засудженого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 126 КК України, а в порушенні кримінальної справи 20 травня 2010 року за ч. 2 ст. 296 КК України відмовлено. Постанову про відмову в порушення кримінальної справи потерпілий ОСОБА_1 оскаржив до Борщівського районного суду і 4 червня 2010 року його скаргу залишено без задоволення. Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 15 червня 2010 року апеляцію потерпілого ОСОБА_13 залишено без задоволення, а постанову Борщівського районного суду без змін. Жодних даних про притягнення засудженого ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за хуліганство у справі немає. Вказані обставини судом повністю перевірені в судовому засіданні і прийняті до уваги.
Після повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи, суд вірно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_3 за ч.1 ст.126 КК України.
Покарання засудженому ОСОБА_14 призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України з врахуванням тяжкості вчиненого злочину та його особи, обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Потерпілим ОСОБА_1 на досудовому слідстві заявлено цивільний позов про відшкодування 35000 грн. моральної шкоди та 86 грн.50 коп. матеріальної шкоди. (т.1 а.с. 132-133). До закінчення судового слідства потерпілий ОСОБА_13 та його представник ОСОБА_2 заявили письмове клопотання про долучення до матеріалів справи копії чеку про оплату ліків. Дане клопотання задоволене.
На початку судового засіданні потерпілий ОСОБА_1 заявлений до засудженого ОСОБА_3 цивільний позов підтримав повністю. Матеріальну шкоду обґрунтував тим, що потратився на лікування через побиття, підтверджуючих документів не має. (т. 2 а.с. 29). В судовому засіданні стверджував, що заподіяна йому матеріальні шкода полягає у придбанні ліків за 36 грн. 50 коп. та вартість нової жилетки — 50 грн.. ( а.с. 38) і зменшив свої вимоги про стягнення моральної шкоди до 30 000 грн. Крім того, без заявлення вимог про відшкодування потерпілому ОСОБА_1 витрат на правову допомоги представник потерпілого ОСОБА_2 заявляв клопотання про долучення до матеріалів справи квитанції про оплату адвокатських послуг і суд правомірно відхилив дане клопотання, роз’яснивши потерпілому його право звернутися з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства.
Крім того, на кінець судового слідства представник потерпілого заявляв клопотання усно уточнити позовну вимогу стосовно обгрунтування сум моральної та матеріальної шкоди. На той час, судом повністю з’ясовано розмір матеріальної та моральної шкоди, думку засудженого, та потерпілого, досліджено матері справи, що його підтверджують, а тому судом правомірно на стадії судового слідства відмовлено у клопотання представника потерпілого ОСОБА_2. В судових дебатах потерпілий ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_15 позовних вимог не змінювали.
До початку судового розгляду справи та в судовому засіданні потерпілий не заявляв позовних вимог про відшкодування витрат на правову допомогу, а тому судом вірно не розглянуто дане питання, а роз’яснено право потерпілого звернутися з таким позовом в порядку цивільного судочинства.
Заявлений позов потерпілого про відшкодування матеріальної шкоди суд задовольнив повністю. При вирішенні цивільного позову про відшкодування моральної шкоди суд врахував фізичні та моральні страждання потерпілого, перенесений фізичний біль та душевні переживання, емоційне й нервове навантаження внаслідок неправомірної поведінки засудженого ОСОБА_3 та обґрунтовано визначив розмір відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_1 у 600 грн.
Підстав для скасування чи зміни судового рішення в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_2. колегія суддів не вбачає.
Відповідно до поданої письмової заяви, потерпілому ОСОБА_1 та його представнику надано можливість ознайомитися з протоколом судового засідання після його виготовлення, відповідно до вимог ст. 88 КПК України. Під час апеляційного розгляду справи вони заявили, що не бажали знайомитися з протоколом, оскільки на той час уже подали апеляцію на вирок суду. Порушень не допущено.
При перевірці справи в апеляційному порядку не виявлено будь-яких обставин, які не були предметом перевірки суду першої інстанції і вплинули б на висновок суду та тягнули за собою скасування вироку, про що порушено питання потерпілим та його представником, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку суду та задоволення апеляції.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів ,-
у х в а л и л а :
Апеляцію потерпілого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Борщівського районного суду від 2 липня 2010 року відносно засудженого ОСОБА_3 без змін.
Головуючий: підпис
судді: два підписи
З оригіналом вірно.
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області О.Б. Стадник.