ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

Тернопільської області

                                                            С П Р А В А № 2-а-3372/2010 р.

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

«28» вересня 2010 року   Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області   в складі:

 головуючого:         Кунцьо С.В.,

 з участю секретаря:     Музика О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду, в місті Тернополі, адміністративну справу

                                       за позовом: ОСОБА_1

                                        до:  ВДАІ УМВС України в Тернопільській області

                  про: визнання протиправною та скасування постанови по справі

про адміністративне правопорушення,-

                                             ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача ВДАІ УМВС України в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВО № 142508 від 03.07.2010 року.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що 03 липня 2010 року старшим інспектором ДПС ДАІ м. Тернополя Дідула Р.Б. відносно нього було складено два протоколи про адміністративне правопорушення серії ВО № 162210 та серії ВО № 162211 про те, що гр. ОСОБА_1 03.07.2010 року о 18 год. 10 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1 в м. Тернополі по вул. Об’їзна, не користувався ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 (в) ПДР України, ч. 4 ст. 121 КУпАП; та відмовився показати (пред’явити) передати поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 2.1 (ґ) ПДР України. Постановою інспектора ДПС ДАІ м. Тернополя Дідула Р.Б. від 03 липня 2010 року на нього накладено адміністративне стягнення за ст. 126 ч. 1 КУпАП в розмірі 500 грн. Відповідно до даної постанови ОСОБА_1 03.07.2010 року о 18.10 год., керуючи транспортним засобом марки «Міцубісі Лансер» д.н.з. НОМЕР_1, не користувався ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 (в) ПДР України, ч. 4 ст. 121 КУпАП; та відмовився показати (пред’явити) передати поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 2.1 (ґ) ПДР України. Із зазначеною постановою не згідний, оскільки під час керування ОСОБА_1 мав при собі чинний поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та був пристебнутий ременем безпеки. Також вказує, що причиною зупинки зі слів інспектора стало перевищення позивачем швидкості руху. Таким чином притягнення його до адміністративної відповідальності вважає безпідставним та необґрунтованим, а дії інспектора ДАІ такими, що суперечать чинному законодавству України.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі та з мотивів, викладених у позовній заяві, просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВО № 142508 від 03.07.2010 року. Також вказав, що чинний поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів одразу ж пред’явив працівнику ДАІ, після того, як ознайомився з протоколами про адміністративне правопорушення та одночасно дізнався, що причиною зупинки стало не перевищення швидкості руху.

Представник відповідача ВДАІ УМВС України в Тернопільській області в судове засідання не з’явився з невідомої суду причини, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За наявності обставин, приймаючи до уваги вимоги ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із таких міркувань.

В судовому засіданні встановлено наступні обставини:

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВО № 162210 від 03 липня 2010 року, ОСОБА_1 03.07.2010 року о 18 год. 10 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1 в м. Тернополі по вул. Об’їзна, не користувався ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 (в) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВО № 162211 від 03 липня 2010 року, ОСОБА_1 03.07.2010 року о 18 год. 10 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1 в м. Тернополі по вул. Об’їзна, відмовився показати (пред’явити) передати поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 2.1 (ґ) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Згідно постанови серії ВО № 142508 від 03.07.2010 р. інспектора ДПС ДАІ м. Тернополя Дідула Р.Б на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 500 грн.

         Відповідно до п. 2.1 ґ) ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р. водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу (крім водіїв транспортних засобів Збройних Сил) у разі укладення такого договору.

Крім цього, ст. 278 КпАП зобов’язує орган, який розглядає справу, з’ясувати ряд обставин, які мають значення для правильного її вирішення.  

Відповідно до положень ст.280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення речей і документів, а також іншими документами.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними – якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Незважаючи на вимоги КУпАП, відповідачем не було наведено належних доказів на підтвердження викладених інспектором ДПС у постанові обставин та спростування заперечень у позові ОСОБА_1 проти цього.

Як вбачається із пояснень позивача в судовому засіданні, та не спростовано відповідачем, під час керування ОСОБА_1 мав при собі чинний поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який одразу ж пред’явив працівнику ДАІ після ознайомлення з протоколами про адміністративне правопорушення та виявленням безпідставного притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки причиною зупинки інспектор вказав перевищення позивачем швидкості руху, а до адмінвідповідальності притягнув за відсутність чинного договору обов’язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму ВСУ № 18 від 19 грудня 2008 року визначено неприпустимість ігнорування прав осіб, яких притягають до адміністративної відповідальності, потерпілих, їх законних представників та захисників. Зокрема, постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП і містити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення із зазначенням мотивів відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не представлено достатньо належних доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення в той час, коли відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, слід скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВО № 142508 від 03.07.2010 року.

На підставі наведеного, керуючись ч. 1 ст. 1, ст.ст. 6, 10, 11, п.2 ч.1 ст. 18, ст.ст. 71, 128, 159, 160-163, 167, 171-2 КАС України, ст.ст. ч. 1 ст. 126, п.3 ч. 1 ст. 288, п. 2 ч. 1 ст. 293  КУпАП,  суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВО № 142508 від 03 липня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням штрафу в розмірі 500 гривень – скасувати.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий                 С.В. Кунцьо

Копія вірна:

Суддя         С.В. Кунцьо