ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2010 р. Справа № 2-а-2593/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Аліменко Володимира Олександровича,
при секретарі судового засідання: Подолян Наталії Вікторівні
за участю представників сторін:
позивача: представника позивача Любарської Каміли Юхимівни, Давидова Григорія Івановича
відповідача : не з'явився
з участю представника третьої особи: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Мурованокуриловецької селищної ради
до: Комунального підприємства "Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", третьої особи - ОСОБА_4
про: скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно -нежитлові будівлі незавершені будівництвом за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 (реєстраційний номер 25700579, номер запису 4 в книзі 1), проведену на підставі рішення Постійно діючого Вінницького Третейського суду при Товарній біржі "ТБ Всеукраїнська" від 05.08.2008р
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду з позовом звернулась Мурованокуриловецька селищна рада з позовом до Комунального підприємства «Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно-нежитлові будівлі незавершеного будівництвом.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05 серпня 2008 року Постійно діючий Вінницький третейський суд при Товарній біржі «ТБ Всеукраїнська» прийняв рішення(копія додається) яким:
визнав договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 21 грудня 2002 року, укладеним між ОСОБА_5 та Мурованокуриловецькою районною спілкою споживчих товариств - дійсним;
визнав за ОСОБА_5 право власності на незавершені будівництвом нежитлові будівлі, а саме: ангар літ. «А» готовність якого складає 56%, площею 899,1 кв.м., ангар літ. «Б» готовність якого складає 58%, площею 900,4 кв.м. та споруди: металева огорожа «1» площею 321,6 кв.м., залізо-бетонна огорожа «2» площею 71,5 кв.м., залізо-бетонна огорожа «З» площею 182,0 кв.м., замощення із залізо-бетонних плит «І» площею 6403,9 кв.м., водостічні залізо-бетонні лотки - 127 м/п, що розташовані по АДРЕСА_1
Вказане майно знаходиться на земельній ділянці повноваження щодо розпорядження якою належать Муровано-Куриловецькій селищній раді.
Згідно Додатку до Рішення Вінницької обласної ради «Про встановлення межі селища Муровані-Курилівці №519 від 14 листопада 2001 року вказана земельна ділянка знаходиться в межах селища Муровані-Курилівці.
Згідно п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
На вказаній земельній ділянці згідно плану розвитку селища повинен знаходитися ринок.
Згідно ч.2 статті 124 Земельного кодексу України: «Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.»
Згідно статті 134 Земельного кодексу України: «Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі:
розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі, крім випадків відмови власника розташованого на земельній ділянці нерухомого майна від її викупу або укладення договору оренди».
Відповідач, зареєструвавши на підставі вказаного рішення за ОСОБА_5 з порушенням норм чинного законодавства право власності на незавершені будівництвом нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 в Могилів-Подільському МЕТІ від 08.12.2008 року №4 в книзі 1, порушив права територіальної громади, які передбачені Земельним кодексом України ( с г. 124, 134) та полягають у наданні в оренду або продажу вказаної земельної ділянки ОСОБА_5, не на конкурентних засадах.
Позивач дізнався про рішення третейського суду та про його реєстрацію Відповідачем, отримавши лист від Роздолівської сільської ради Мурованокуриловецького району(копія додається) 30 жовтня 2009 року, з підтвердженням, що повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 належать Мурованокуриловецькій селищній раді та почавши збір документів для надання вказаної ділянки в оренду інвестору під будівництво ринку.
ОСОБА_5 весь час використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням, перетворивши її практично на заготівельний пункт вторинної сировини. Абсолютно не благовлаштовуючи територію і не здійснюючи будівництво ринку.
Реєстрація права власності на незавершені будівництвом нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 в Могилів-Поділському МЕТІ від 08.12.2008 року №4 в книзі 1 є незаконною, порушує інтереси Позивача та підлягає скасуванню з наступних підстав.
В рішенні третейського суду вказано, що Мурованокуриловецька районна спілка споживчих товариств відчужила шляхом продажу належне їй майно, що підтверджується договором купівлі-продажу двох металевих ангарів з рамними конструкціями типу «ОРСК» від 20.12.1999 року.
Згідно Методичних рекомендацій стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 14.04.2009 N 660/5 можна виділити такі ознаки нерухомої речі: ці об'єкти розташовані на земельній ділянці та нерозривно пов'язані з землею, тобто вони не можуть існувати без землі; переміщення зазначених об'єктів є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Вказані ознаки є основними і їх розглядати необхідно у сукупності. При цьому, крім Цивільного Кодексу слід ураховувати інші нормативні акти (спеціальне законодавство), які визначають статус того чи іншого виду нерухомого майна. Водночас низка нормативних актів не містять конкретних посилань відносно належності того чи іншого об'єкту до нерухомого майна, однак, аналізуючи в комплексі норми, які регулюють відносини стосовно цих об'єктів, можна дійти висновку про їх правовий статус.
Отже, аналізуючи в комплексі норми, які регулюють відносини стосовно ангарів, можна дійти висновку, що це тимчасові споруди.
До будівель тимчасового характеру відносяться збірно-розбірні споруди без фундаменту, з недовговічного матеріалу, сезонного використання, такі як, каркасні павільони та ангари, палатки, кіоски, накриття, теплиці, навіси тощо.
Згідно п.1.6. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції від 7 лютого 2002 року N7/5:
Реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Не підлягають реєстрації тимчасові споруди.
При реєстрації права власності були допущені інші порушення:
Згідно ст.331 Цивільного кодексу України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.
Згідно Листа Міністерства юстиції України від 10.05.2006 N 19-32/1 «Щодо порядку реєстрації прав власності на об'єкти незавершеного будівництва»-документом, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, відповідно до Закону України "Про планування і забудову територій" , є наданий інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю дозвіл на виконання будівельних робіт.
З метою недопущення порушення норм законодавства при здійсненні реєстрації прав власності на об'єкти незавершеного будівництва до бюро технічної інвентаризації обов'язково слід подавати дозвіл на виконання будівельних робіт. Цей документ видається, зокрема, на підставі проектної документації, що включає в себе також кошторис будівництва.
Враховуючи вищенаведене та зважаючи на те, що реєстратор у своїх діях керується виключно чинним законодавством України, для реєстрації прав власності на об'єкти незавершеного будівництва, крім документів визначених Тимчасовим положенням, необхідно подавати також:
1) державний акт на право власності або постійного користування земельною ділянкою, що посвідчує право власності або постійного користування земельною ділянкою юридичною чи фізичною особою, виданий в установленому порядку або договір оренди земельної ділянки;
2) проектно-кошторисну документацію. При цьому у реєстраційній справі залишаються копії тих матеріалів проектно-кошторисної документації, що є необхідними для ідентифікації об'єкта незавершеного будівництва та прийняття реєстратором рішення про державну реєстрацію об'єкта незавершеного будівництва, зокрема, коротка характеристика об'єкта незавершеного будівництва (будови) та його склад, відомості про черговість будівництва та пускові комплекси, а також перелік будинків та споруд, що проектуються у складі комплексу. Ця інформація зазначається у проектній документації згідно з вимогами ДБН А.2.2-3-2004 ( у0008509-04 ) "Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва",затверджений наказом Держбуду України від 20 січня 2004 року N 8 (уа008509-04 ); дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий в установленому законодавством порядку; опис об'єкта незавершеного будівництва складається при проведенні інвентаризаційних робіт бюро технічної інвентаризації; документи, які підтверджують виникнення права власності у особи на об'єкт незавершеного будівництва.
ОСОБА_5, всупереч нормам чинного законодавства не було подано вказаних документів.
Крім того, як свідчить судова практика наявність судового рішення в якості правовстановлюючого документа для реєстрації, що є необхідною, але не достатньою умовою для проведення державної реєстрації.
В Ухвалі Вищого Адміністративного Суду України від 31.03.2010 року по справі К-31685/09 сказано: «Відповідно до п.п. 1.6, 1.13, 3.1, 3.3, 3.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року та наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24 травня 2001 року «Про затвердження інструкції про порядок технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна»-при проведенні державної реєстрації прав власності на певний об'єкт, БТІ обстежує основні конструктивні елементи цього об'єкту: фундамент, стіни, перегородки і т.д. з метою встановлення його технічного стану. Матеріали проведеної технічної інвентаризації розглядаються державним реєстратором разом із заявою та поданими заявником правовстановлюючими документами. Реєстратор встановлює чи є підстави для відмови в реєстрації і у випадку відсутності таких підстав проводить реєстрацію. Реєстратор відмовляє в реєстрації, якщо не проведені такі роботи.
Відповідач не проводив інвентаризацію ангарів (яка б виявила належність цих ангарів до категорії споруд, що не підлягають реєстрації внаслідок їх тимчасовості) і таким чином порушив вимоги Тимчасового положення про обов'язкову відмову в реєстрації при не проведенні інвентаризації, а також про необхідність встановлення відсутності підстав для проведення інвентаризації.
Відповідач, з грубим порушенням Тимчасового положення та наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24 травня 2001 року «Про затвердження інструкції про порядок технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна» безпідставно визнав майно нерухомим і вніс до державного реєстру.
Отже, реєстрація права власності на нежитлові будівлі незавершені будівництвом за адресою АДРЕСА_1 в Могилів-Поділському МБТІ від 08.12.2008 року №4 в книзі 1 підлягає скасуванню.
Відповідач позовні вимоги не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, мотивуючи це тим, що рішення прийнято в межах повноважень і на підставі закону.
Представник третьої особи проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, про що зазначив у письмових запереченнях доданих до матеріалів справи.
Суд вислухавши доводи позивача, відповідача, третьої особи, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Державна реєстрація прав на нерухомість здійснюється відповідним органом. До цього часу таким органом, що здійснює державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно є відповідач, який здійснює таку реєстрацію відповідно до Положення Мінюсту, від 07.02.2002, № 7/5 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", в подальшому „Тимчасове положення". Це Тимчасове положення визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності.
Положення діє на всій території України і є обов'язковим для виконання громадянами, міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності.
Державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно в межах одного населеного пункту кількома БТІ не допускається.
Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.
Обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.
Реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав приймає реєстратор прав власності на нерухоме майно (далі - реєстратор), що є працівником БТІ, який безпосередньо здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Реєстраторами можуть бути призначені особи з вищою юридичною освітою.
Відмова в реєстрації прав власності на нерухоме майно може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до п. 3.6. Тимчасового Положення реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають реєстрації.
Відповідно до постанови ВСУ від 06.06.2006 року визначено, що БТІ на основі законодавства делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, а тому БТІ в розумінні п. 7 ст. З КАС України є суб'єктом владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
В силу п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону №1952-IV до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Також п.7 Прикінцевих положень Закону №1952-IV зазначено, що до приведення законів та інших нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
У відповідності до підпункту 10 п. б ст. 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, делеговані повноваження щодо обліку та реєстрації відповідно до закону об’єктів нерухомого майна незалежно від форми власності.
Враховуючи ту обставину, що єдина система органів державної реєстрації прав, створення якої передбачено саме Законом №1952-IV, в тому числі до створення місцевих органів державної реєстрації - відділень державної госпрозрахункової юридичної особи з консолідованим балансом (ст.7 цього Закону), ще не створена, суд встановив, що реєстрація об'єктів нерухомості проводиться підприємствами реєстрації та технічної інвентаризації, яким делеговані такі повноваження.
Отже, відповідач при виконанні делегованих повноважень владного суб’єкта здійснює владні управлінські функції, тобто передбачені законом дії у сфері діяльності публічної влади і у розумінні п. 1 ст. 3 КАС України лише на основі норм діючого законодавства України.
Таким чином, комунальне підприємство «Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» є підприємством, в межах визначеної адміністративно-територіальної одиниці виконує делеговані йому виконавчим органом місцевого самоврядування повноваження щодо державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є суб'єктом владних повноважень, тому спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Відносини, пов’язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, регулюються нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень від 01.07.2004р. №1952-IV із змінами та доповненнями (далі –Закон №1952-IV), що визначено статтею 1 цього Закону.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до реєстру.
Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону №1952-IV, обов’язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, яке знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.
Згідно ст. 19 Закону №1952-IV підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є: державний акт про право власності на земельну ділянку; нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни земельної ділянки або іншого нерухомого майна; договір про приватизацію майна державних підприємств; договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований на біржі в установленому порядку; нотаріально посвідчений договір про поділ, перерозподіл, об'єднання нерухомого майна; свідоцтво про право на спадщину; свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя; свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів; свідоцтво про право власності на будівлю (частину будівлі), споруду; рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва; акти прийому нерухомого майна до експлуатації; договори про іпотеку, оренду строком більше одного року, інші визначені законом документи щодо речових прав на нерухоме майно; рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили; інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.
Частиною 3 ст.17 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень передбачено, що державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Постійнодіючого Вінницького третейського суду при Товарній Біржі від 5 серпня 2008 року визнано договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 21 грудня 2002 року укладеним між ОСОБА_5 та Мурованокуриловецькою районною спілкою споживчих товариств - дійсним;
Визнано за ОСОБА_5 право власності на незавершені будівництвом нежитлові будівлі, а саме: ангар літ. «А» готовність якого складає 56%, площею 899,1 кв.м., ангар літ. «Б» готовність якого складає 58%, площею 900,4 кв.м. та споруди: металева огорожа «1» площею 321,6 кв.м., залізо-бетонна огорожа «2» площею 71,5 кв.м., залізо-бетонна огорожа «З» площею 182,0 кв.м., замощення із залізо-бетонних плит «І» площею 6403,9 кв.м., водостічні залізо-бетонні лотки - 127 м/п, що розташовані по АДРЕСА_1.
2 грудня 2008 року до Комунального підприємства «Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» з заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно звернувся ОСОБА_5. До заяви додано ксерокопія паспорта, ідентифікаційний номер та рішення третейського суду.
8 грудня 208 року Комунальним підприємством «Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на незавершені будівництвом нежитлові будівлі, а саме: ангар літ. «А» готовність якого складає 56%, площею 899,1 кв.м., ангар літ. «Б» готовність якого складає 58%, площею 900,4 кв.м. та споруди: металева огорожа «1» площею 321,6 кв.м., залізо-бетонна огорожа «2» площею 71,5 кв.м., залізо-бетонна огорожа «З» площею 182,0 кв.м., замощення із залізо-бетонних плит «І» площею 6403,9 кв.м., водостічні залізо-бетонні лотки - 127 м/п, що розташовані по АДРЕСА_1.
Дане рішення є протиправним і підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст..19 Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно» Державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Відповідно до п.1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (Затвердженого Наказ Міністерства юстиції України 07.02.2002 р. N 7/5 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за N 157/6445) Реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Не підлягають реєстрації тимчасові споруди.
Відповідно до п.2.3 При реєстрації прав власності на нерухоме майно, які виникли відповідно до договорів про відчуження нерухомого майна, що не посвідчені в нотаріальному порядку, подається також витяг про наявність/відсутність заборони та/або арешту нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ( z0364-99 ), який видається на підставі відповідного запиту БТІ, та витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність податкової застави на об'єкт нерухомого майна.
Згідно ст.331 Цивільного кодексу України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.
В ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі рішення Роздолівської сільської ради від 10 грудня 2002 року погоджено надання підприємцю ОСОБА_5 земельної ділянки площею 1,38 га в довгострокове користування. В рішенні зазначено, що у місячний термін повинен бути укладений договір оренди і всі витрати з нотаріального посвідчення покладено на ОСОБА_5
Відповідно до договору оренди від 27 червня 2003 року Роздолівська сільська рада Мурованокуриловецького району Вінницької області передала в оренду 1,38 га землі підприємцю ОСОБА_5 строком на 4 роки 11 місяців з метою несільськогосподарського використання на період будівництва ринку. Відповідно до частини 8 даного договору,-цей договір набуває чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації у Роздолівській сільській раді.
Даний договір нотаріально не посвідчувався, в реєстр не вносився, а отже не набув чинності.
Крім того на момент звернення ОСОБА_5 до органів БТІ з заявою про реєстрацію нерухомого майна термін дії договору оренди земельної ділянки закінчився і не був продовженим.
Таким чином, органи БТІ при реєстрації об’єкта незавершеного будівництва допустилось порушення норм ст..331 Цивільного Кодексу- не перевірено правового режиму земельної ділянки на якій перебуває майно на якій перебував об’єкт незавершеного будівництва.
Крім того, в порушення вимог п.2.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно органами БТІ при реєстрації прав власності на нерухоме майно, які виникли відповідно до договорів про відчуження нерухомого майна, що не посвідчені в нотаріальному порядку не витребувано витяг про наявність/відсутність заборони.
При огляді інвентаризаційної справи було встановлено, що з заявою про реєстрацію нерухомого майна подані документи датовані 2002 роком, в матеріалах інвентаризаційної справи відсутні докази виходу інженера на місце розташування об’єкта нерухомості. Таким чином, працівниками БТІ не проведено звірку фактичного розташування нерухомого майна в натурі.
Отже, проводити реєстрацію незавершеного будівництвом нерухомого майна без встановлення правового режиму земельної ділянки на якій знаходиться майно органи БТІ не мали права.
Що стосується заперечень третьої особи про неправомірність звернення до суду Мурованокуриловецької селищної ради по причині непричетності до вказаної земельної ділянки, судом встановлене наступне.
Відповідно до рішення Роздолівської сільської ради від 26 червня 2001 року «Про погодження проекту встановлення меж смт.Муровані Курилівці,- було дано згоду на вилучення з меж сільської ради та включення в межу смт.Муровані Курилівці 193,5 га земель. Базарну площу колишнього КСП «Прогрес» площею 2,2 га вважати включеною в межі сеища міського типу Муровані Курилівці. Таким чином, земельна ділянка (базарна площа) на якій розташоване майно ОСОБА_5 передана до смт.Муровані Курилівці. Згідно до Рішення Вінницької обласної ради «Про встановлення межі селища Муровані-Курилівці №519 від 14 листопада 2001 року з додатками вказана земельна ділянка знаходиться в межах селища Муровані-Курилівці.
Вказане майно знаходиться на земельній ділянці повноваження щодо розпорядження якою належать Муровано-Куриловецькій селищній раді, а отже і виникає право звернення до суду з метою захисту порушених прав.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги задоволити повністю.
Визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно-нежитлові будівлі незавершені будівництвом за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 реєстраційний номер 25700579, номер запису 4 в книзі від 8 грудня 2008 року, - вчинену Комунальним підприємством "Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації".
Зобов'язати Комунальне підприємство "Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" внести зміни до Державного реєстру права власності на нерухоме майно.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови оформлено: 17.09.10
Суддя Аліменко Володимир Олександрович
14.09.2010