У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2010 р. м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого – судді Куштана Б.П. (доповідача),
суддів: Боднар О.В. та Власова С.О.,
при секретарі Медяник Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 31 травня 2010 р. за матеріалами зустрічного позову ОСОБА_1 до виконкому Русько-комарівської сільської ради Ужгородського району про визнання недійсним і скасування рішення органу місцевого самоврядування та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, -
в с т а н о в и л а :
ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 31.05.10 р. у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до виконкому Русько-комарівської сільської ради Ужгородського району про визнання недійсним і скасування рішення органу місцевого самоврядування та свідоцтва про право власності на нерухоме майно відмовлено, а позовну заяву повернуто.
Апелянти просять скасувати цю ухвалу та зобов’язати суд першої інстанції прийняти зустрічний позов, об’єднавши його в одне провадження із позовом Ужгородської міжрайонної прокуратури в інтересах ОСОБА_3 Доводять про порушення судом норм процесуального права.
Письмових заперечень або пояснень інші особи, які беруть участь у справі, не подали. У судовому засіданні представник прокуратури Сюсько М.В. та позивач ОСОБА_3 не визнали скарги та просять залишити ухвалу без змін як законну.
Суд першої інстанції виходив з того, що зустрічний позов мав бути пред’явлений до або під час попереднього судового засідання.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала – залишенню без змін, з таких мотивів.
Згідно з положеннями ст. 123 ч. 1 ЦПК України (в редакції до набрання чинності Законом № 2453-VI від 07.07.10 р.) відповідач має право до або під час попереднього судового засідання пред'явити зустрічний позов.
Тобто, законодавством встановлено часові межі подання зустрічного позову. При цьому законом не передбачено права суду прийняти зустрічний позов після попереднього судового засідання навіть за умов, що первісний позивач не заперечує, усі підстави для пред'явлення такого позову є і це було б доцільно.
Пленум Верховного Суду України роз’яснив, що позаяк від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то цю процесуальну дію необхідно провадити у точній відповідності з установленими ст. 123 ЦПК правилами.
Як видно з матеріалів справи (а.с.11-13, 27-28, 39-42), попереднє судове засідання у справі (за позовом Ужгородської міськрайонної прокуратури в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном) відбулося 24.07.09 р. Натомість, зустрічний позов ОСОБА_1 до Русько-комарівської сільської ради Ужгородського району, треті особи: з самостійними вимогами – ОСОБА_2, без самостійних вимог - Ужгородська міжрайонна прокуратура, ОСОБА_3 та Ужгородське районне КПТІ, про визнання недійсним і скасування рішення органу місцевого самоврядування та свідоцтва про право власності на нерухоме майно пред’явлений 28.09.09 р. (на стадії судового розгляду).
__________________________________________________________________________
Справа № 22-3109/10 Номер рядка статистичного звіту: 57
Головуючий у суді І інстанції: Леміш О.М.
Суддя-доповідач : Куштан Б.П.
Окрім цього, за своїм характером зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача, тобто зустрічний позов може бути пред'явлений лише до первісного позивача (або одного з співпозивачів).
ОСОБА_1 же пред’явила зустрічний позов до Русько-комарівської сільської ради, яка взагалі участі в справі за позовом Ужгородської міськрайонної прокуратури в інтересах ОСОБА_3 не брала, що в сукупності з вимогами ст. 126 ЦПК дає підстави для висновку про необхідність розгляду цього позову в самостійному провадженні.
У контексті наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки базуються не невірному розумінні процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п. 1, 314 ч.1 п.4, 315, 317, 319 ЦПК України, -
у х в а л и л а:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
2. Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 31 травня 2010 р. залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо в суд касаційної інстанції.
Судді: