Справа № 2А-1529/10

П О С Т А Н О В А

І  М  Е  Н  Е  М   У  К  Р  А  І  Н  И

09 червня 2010 року                 Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді             Музичук Н.Ю.

при секретарі             Радюк Ю.Ю.

з участю позивача         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Рівненській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Рівненського міського суду із позовом до УДАІ УМВС України в Рівненській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності .

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, за всіх обставин викладених в позові, просить позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав та заперечує проти їх задоволення, так як працівник ДАІ діяв відповідно до чинного законодавства та його вимог не порушував. Просить в позові відмовити.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Постановою серії ВК 071789 від 10 лютого 2010 року в справі про адміністративне правопорушення було притягнуто до відповідальності – ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП   та накладено штраф в розмірі 340 грн.

Згідно якої ОСОБА_1 , 10.02.2010 року, о 18 год. 30 хв. в м. Рівне по вул. Грушевського керуючи автомобілем порушив правила проїзду нерегульованого пішохідного переходу, не дав дорогу пішоходам на нерегульованому пішохідному переході.

З наданих позивачем документів, вбачається, що віна дійсно у вищевказаний час рухався по вказаній дорозі, однак при проїзді нерегульованого пішохідного переходу на вул. Грушевського в м. Рівне на ньому пішоходів не було і відповідно ПДР України він не порушував.

Також не відібрано пояснення від свідків та очевидців адміністративного правопорушення, які могли б засвідчити чи спростувати факт адміністративного правопорушення, зокрема від зазначених пішоходів.

Крім того, згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із матеріалів справи не вбачається встановлення відповідачем даних обставин.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення (постанови) з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 251, 258, 280 КпАП України, ст.ст. 9, 69 - 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову інспектора ДПС ВДАІ міста Рівне УМВС України в Рівненській області Каленюка Олександра Петровича за № ВК 071789 від 10 лютого 2010 року в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1   ст. 122 КУпАП України, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення  у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. скасувати, провадження у справі закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд поданням в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в двадцятиденний після подачі заяви строк скарги. Апеляційна скарга може бути подана і без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк встановлений для подання цієї заяви.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо була подана заява про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя