Справа № 22 – 1423 Головуючий у І інстанції Мішура В.С.
Категорія: 57 Доповідач Собіна І.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
„1” жовтня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого – судді Собіни І.М.
суддів: Пашкевича О.О., Василевича В.С.
при секретарі Приходько Л.В.
з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду від 19 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, громадської організації товариства забудовників «Залізничник», Здолбунівської міської ради Рівненської області про визнання недійсним і скасування рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання права власності на нього,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Здолбунівського районного суду від 19 липня 2010 року позов задоволено.
Визнано недійсним та скасовано рішення Здолбунівської міської ради Рівненської області за №452/8 від 26 листопада 2008 року, свідоцтво про право власності від 2 грудня 2008 року на АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_1
Визнано за ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 право спільної часткової власності на АДРЕСА_1 вартістю 60011 грн. 23 коп.
Визнано частку ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 в розмірі 81,7%; частку ОСОБА_1 та ОСОБА_3 – в розмірі 18,3%.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок понесених судових витрат по 312 грн. 50 коп. з кожного.
Не погодившись із ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на його незаконність та необґрунтованість, ухвалення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Обґрунтовуючи апеляційну каргу, зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення про задоволення позову, виходив з того, що на основі розписки від 1 квітня 2006 року ОСОБА_2 викупила у ОСОБА_4 АДРЕСА_1, сплативши йому 4000 доларів США, тому, вона набула право на отримання цієї квартири. Вказаний висновок місцевого суду суперечить ч. 2 ст. 215, ч. 1ст. 220, ст. 657, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України.
Вказує, що висновок суду першої інстанції про те, що він, без узгодження з іншими учасниками набуття нерухомості, вступив у члени громадської організації товариства забудовників «Залізничник» і, після цього, отримав право власності на спірне житло, чим порушив ст. ст. 355 – 357 Цивільного кодексу України, є необґрунтованим і суперечить обставинам справи, а саме Статуту ГОТЗ «Залізничник», поясненням позивачки та представника товариства Берещука В.І.
Зазначає, що місцевий суд у своєму рішенні не вказав жодних правових підстав набуття права власності на частину спірної квартири позивачкою та незаконно визнав недійсним та скасував рішення Здолбунівської міської ради Рівненської області за №452/8 від 26 листопада 2008 року, чим порушив ст. ст. 328 – 345 Цивільного кодексу України, п. 6.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджений наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 р., п.п. «а», п. 1. Розділу VI Cтатуту ГОТЗ «Залізничник».
Просить рішення Здолбунівського районного суду від 19 липня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 14 лютого 2006 року ОСОБА_1 на підставі його заяви від 27 січня 2006 року рішенням зборів всіх членів ГОТЗ «Залізничник» прийняли до членів товариства, виключивши при цьому з його членів ОСОБА_4, що підтверджується протоколом зборів товариства (а. с. 38, 43).
Після виключення ОСОБА_4 із членів товариства (згідно поданої заяви), йому були повернуті кошти в сумі 13986 грн. (а. с. 11).
В той же день, 14 лютого 2006 року громадська організація товариства забудовників «Залізничник» в особі голови правління громадської організації Берещука В.І. та члена громадської організації товариства забудовників ОСОБА_1 уклали договір на пайову участь в будівництві житлового багатоквартирного будинку за адресою: Рівненська області, АДРЕСА_1 (а. с. 39).
Відповідно до пунктів 1.3. – 1.5. цього договору строк закінчення будівництва і здачі будинку в експлуатацію 30 жовтня 2006 року. Протягом 30 днів після закінчення будівництва і здачі будинку в експлуатацію громадська організація товариства забудовників «Залізничник» зобов’язується передати ОСОБА_1 квартиру 16 у будинку загальною площею 100,89 м. кв. з наданням всіх необхідних документів на цю квартиру, а також сприяти ОСОБА_1 в оформлені права власності на неї. Попередня балансова вартість квартири 88977 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 даного Кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Висновок місцевого суду про те, що після сплати позивачкою ОСОБА_2 1 квітня 2006 року ОСОБА_4 4000 дол. США, що на той час становила 20200 грн., вона набула право на отримання кв. АДРЕСА_1 в м. Здолбунів в громадській організації товариства забудовників «Залізничник», є незаконним, оскільки суперечить Статуту ГОТЗ «Залізничник».
Так, позивачка ОСОБА_2 не являлася і не являється членом ГОТЗ «Залізничник», а ОСОБА_4 на підставі його заяви від 27 січня 2006 року відповідно до Статуту товариства 14 лютого 2006 р. був виключений з членів ГОТЗ «Залізничник» й згідно із Статутом ГОТЗ «Залізничник» у нього були відсутні будь-які правові підстави передавати позивачці ОСОБА_2 право на отримання АДРЕСА_1 (а. с. 38, 43).
Згідно із п. «б» п.п. 6 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: делеговані повноваження надання відповідно до закону громадянам, які потребують соціального захисту, безоплатного житла або за доступну для них плату.
Відповідно до п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5 оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності: членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, товариства або об’єднання, які повністю внесли свої пайові внески.
Враховуючи це, виконавчий комітет Здолбунівської міської ради своїм рішенням від 26.11.2008 року законно вирішив оформити право приватної власності на АДРЕСА_1 (а. с. 25).
Отже, висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 без узгодження з іншими учасниками набуття нерухомості вступив у члени громадської товариства забудовників «Залізничник» і після цього отримав свідоцтво про право власності на спірне житло, чим порушив вимоги ст. ст. 355-557 Цивільного кодексу України, є неправомірним та необґрунтованим.
Також, висновок місцевого суду про те, що рішення органу місцевого самоврядування та видане свідоцтво про право власності суперечить закону та обставинам справи, є безпідставним та незаконним.
Так, твердження позивачки ОСОБА_2 про те, що вона вклала в дану нерухомість 81,7% коштів, спростовується поясненнями відповідача ОСОБА_1, а саме, що позивачка ОСОБА_2, будучи матір’ю відповідачки ОСОБА_3, дружини відповідача ОСОБА_1, знала про його вступ у члени громадської товариства забудовників «Залізничник», мала більше вільного часу і, за його проханням, вносила гроші на рахунок товариства, а також суперечить п. 9 п.п. «в» Статуту ГОТЗ «Залізничник».
Згідно п. 9 п.п. «в» Статуту ГОТЗ «Залізничник» член товариства забудовників зобов’язаний своєчасно вносити платежі погашення витрат товариства забудовників на експлуатацію і ремонт жилого будинку та утримання прилеглої території, внески до спеціальних фондів та плати за комунальні послуги, тому, позивачка ОСОБА_2, не будучи членом цього товариства, не могла перераховувати кошти на рахунок ГОТЗ «Залізничник» у будівництво спірної квартири за себе, а могла це робити за члена товариства відповідача ОСОБА_1
Тому, висновок суду першої інстанції про те, що АДРЕСА_1 придбана за рахунок вкладів позивачки та відповідачів, а тому, згідно до вимог ст. ст. 355, 356 ЦК України є їх спільною частковою власністю, суперечить п. 9 п.п. «в» Статуту ГОТЗ «Залізничник».
Отже, апеляційна скарга є обґрунтованою.
Висновки місцевого суду, якими він керувався ухвалюючи рішення від 19 липня 2010 року, не відповідають обставинам справи, тому відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_2 в позові.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. 88, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 3 ст. 1 ст. 309, ст. 316, ч. 1 ст. 325 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Здолбунівського районного суду від 19 липня 2010 року скасувати.
В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, громадської організації товариства забудовників «Залізничник», Здолбунівської міської ради Рівненської області про визнання недійсним і скасування рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання права власності на нього відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок понесених судових витрат 738 (сімсот тридцять вісім) грн. 56 коп.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно. Сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення апеляційного суду до Верховного Суду України протягом двадцяти днів, починаючи з дня набрання ним законної сили.
Головуючий І.М.Собіна
Судді: О.О.Пашкевич
В.С.Василевич