Судове рішення #1117393
33/27

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128


РІШЕННЯ

          

16.10.07                                                                                           Справа№ 33/27


Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи :

за позовом :

Прокурора м.Львова в інтересах держави в особі уповноваженого органу Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго»(м. Львів)

до відповідача :

Житлово-експлуатаційної контори «Електрон» Дочірнього підприємства   Відкритого акціонерного товариства «Концерн-Електрон»(м. Львів)

про :

стягнення заборгованості в сумі 6 240 (шість тисяч двісті сорок) грн. 98 коп. (з яких: 5 601,09 грн. –основний борг, 361,58 грн. –пеня; 65,29 грн. –3% річних та 213,02 грн. –інфляційні втрати).

Суддя :                           Цікало А.І.                                                                  

При секретарі :            Мільчук І.Л.

Представники:

Прокурор: не з»явився

Позивача:

Охріменко  В.В. –представник (довіреність № 1 від 21.01.2007 р.)

Відповідача:

не з‘явився


Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Прокурором м.Львова в інтересах держави в особі уповноваженого органу Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго»(м. Львів) подано позов до Житлово-експлуатаційної контори «Електрон»Дочірнього підприємства   Відкритого акціонерного товариства «Концерн-Електрон (м. Львів) про стягнення заборгованості в сумі 6 240 (шість тисяч двісті сорок) грн. 98 коп. (з яких: 5 601,09 грн. –основний борг, 361,58 грн. –пеня; 65,29 грн. –3% річних та 213,02 грн. –інфляційні втрати).

Ухвалою від 14.09.2007 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 25.09.2007 року. У зв’язку з неявкою представника відповідача, 25.09.2007 р. розгляд справи було відкладено на 11.10.2007 р.

Представник прокуратури в судові засідання не з»явився.

Позивач вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 14.09.2007 р. та про відкладення розгляду справи від 25.09.2007 р. виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

На адресу господарського суду від представник позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він просить припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в зв»язку із сплатою.

Відповідач вимог ухвал суду про порушення провадження у справі від 14.09.2007 р. та про відкладення розгляду справи від 25.09.2007 р. не виконав, відзив на позов не представив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи.

На адресу господарського суду від відповідача надійшов лист від 11.10.2007р. вх. № 21690, в якому повідомив про те, що позовні вимоги не визнає з мотивів, що позов подано прокурором.

Позов розглянуто у відсутності представника відповідача за наявними в справі  матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Рішення виготовлено, підписано та оголошено 16.10.2007 року.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб присутніх в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Прокуратурою м.Львова при проведенні перевірки встановлено, що 1 жовтня 2002 р. між ЛКП «Залізничнетеплоенерго»та Житлово-експлуатаційною конторою «Електрон»Дочірнього підприємства   Відкритого акціонерного товариства «Концерн-Електрон»укладено договір  № 3408 (надалі –Договір) про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до умов Договору енергопостачальна організація здійснює постачання споживчої енергії в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов»язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

Всупереч умовам договору, відповідач свої зобов»язання по оплаті теплової енергії не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 01.03.2007р по 01.08.2007р. у розмірі 5 601,09 грн.

Станом на день звернення з позовом до суду сума заборгованості Житлово-експлуатаційної контори «Електрон» Дочірнього підприємства   Відкритого акціонерного товариства «Концерн-Електрон» перед ЛКП «Залізничнетеплоенерго»за надані послуги становить 5 601, 09 коп.

Сума заборгованості підтверджується розрахунком вартості теплової енергії.

За неналежне виконання відповідачем зобов’язань, позивачем правомірно нараховано, відповідно до ст. 625 ЦК України та п. 7.1 Договору: 361,58 грн. –пені; 65,29 грн. –3% річних та 213,02 грн. –інфляційних витрат

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.  

Згідно ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона, повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках визначених законом.

За рішенням Конституційного Суду України № З-рп/99 від 08.04.1999 року під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах” потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. В  контексті  пункту  2  статті   121   Конституції України приписи пункту 3 частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України  треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до господарського  суду  позови  саме  в  інтересах держави, а не  в інтересах підприємств, установ та організацій незалежно від їх підпорядкування та форм власності.

Згідно з Указом Президента України від 15.12.1999 року №1752/99 „Про систему центральних органів виконавчої влади” та Законом України „Про джерела фінансування органів державної влади” до системи органів виконавчої влади належать Кабінет Міністрів України, міністерства, комітети, агентства, служби, адміністрації, департаменти, комісії, управління, палати, фонди, інспекції, бюро та інші центральні органи виконавчої влади і місцеві державні адміністрації.

Львівське комунальне підприємство „Залізничтеплоенерго” належить до комунальної власності, основним предметом діяльності якого є виробництво і відпуск теплової енергії споживачам.

Органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Львівська міська рада, яка наділена повноваженнями в галузі житлово-комунального господарства, а саме забезпечення населення та юридичних осіб тепловою енергією.

Оскільки „інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовуй у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, і ця заява, за статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в господарському суді.

Враховуючи викладене, суд вважає, що прокурор м. Львова правомірно звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі уповноваженого органу Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства „Залізничтеплоенерго”, оскільки „інтереси держави” є оціночним поняттям і прокурор чи його заступник у кожному випадку самостійно визначає в чому ж саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду справи представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просить припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 5 601,09 грн. в зв»язку із сплатою, що підтверджується платіжними дорученнями від 21.09.2007р.  № 558 –4 351,09 грн. і від 27.09.2007р.  № 566 –1 800,00 грн., тому відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України провадження у справі в частині стягнення вказаної  суми підлягає припиненню, з мотивів відсутності предмету спору.

Враховуючи, що відповідач в судові засідання не з»явився, проти позову не заперечив, доказів повного погашення заборгованості не представив, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 361,58 грн. –пені; 65,29 грн. –3% річних та 213,02 грн. –інфляційних витрат  підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 510, 526, 530, 548, 625  ЦК України, ст.ст. 174, 179, 193, 216, 218 ГК України,  ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -   


ВИРІШИВ:


1. Провадження у справі в частині стягнення з Житлово-експлуатаційної контори «Електрон» Дочірнього підприємства   Відкритого акціонерного товариства «Концерн-Електрон»на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго»заборгованості в сумі 5 601,09 грн. припинити.

               2.Позов задоволити частково.

         3. Стягнути з Житлово-експлуатаційної контори «Електрон»Дочірнього підприємства   Відкритого акціонерного товариства «Концерн-Електрон»(79069, вул. Шевченка, 318, м. Львів; код ЄДРПОУ 22343999; р/р 26008301460040 в ПІБ м.Львова, МФО 325633) на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго»(79054, вул. С.Петлюри, 4а, м. Львів; код ЄДРПОУ 20784943; р/р 260038680 в ЛОД АППБ «Аваль», МФО 325570) –361,58 грн. –пені; 65,29 грн. –3% річних та 213,02 грн. –інфляційних витрат.

4.          Стягнути з Житлово-експлуатаційної контори «Електрон»Дочірнього підприємства   Відкритого акціонерного товариства «Концерн-Електрон»(79069, вул. Шевченка, 318, м. Львів; код ЄДРПОУ 22343999; р/р 26008301460040 в ПІБ м.Львова, МФО 325633) в дохід Державного бюджету України  (р/р 31112095600006 Банк УДК у Львівській області, МФО 825014, отримувач: ВДК Личаківського району м.Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код платежу 22090200, символ звітності банку 092) –102 (сто дві) грн.00 коп. державного мита

5.          Стягнути з Житлово-експлуатаційної контори «Електрон»Дочірнього підприємства   Відкритого акціонерного товариства «Концерн-Електрон»(79069, вул. Шевченка, 318, м. Львів; код ЄДРПОУ 22343999; р/р 26008301460040 в ПІБ м.Львова, МФО 325633 ) в дохід Державного бюджету (р/р 31212259700006 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014; отримувач: УДК у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код платежу 22050000) –118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.  

          



    

Суддя                                                                                             Цікало А.І.        

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація