ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.06.2010 р. Справа №22/39
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, факт. адреса: АДРЕСА_3; поштова адреса: АДРЕСА_1, 61112
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_4
про стягнення 30 165,71 грн.
Суддя Георгієвський В.Д.
Представники:
від позивача: ОСОБА_3, дов. № 47 від 20.01.2010р.
від відповідача: не з"явився
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 30165,71 грн. заборгованості відповідно до рахунку-фактури № 09-00215 з яких 23808,58 грн. основний борг, 357,13 грн. - пеня та 6000,00 грн. витрат за послуги адвоката.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач не виконав належним чином свої зобов"язання, в результаті чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.
Відповідач відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з"явився, ухвала направлена відповідачу за вказаною в позові адресою, повернулася до суду з відміткою пошти, що за вказаною адресою адресат не проживає, з врахуванням того, що до повноважень господарського суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 69 ГПК України господарський спір має бути вирішено у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд, встановив:
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 отримавши рахунок-фактуру №09-00215 на оплату товару від Відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на загальну суму 23808,58 грн. і сплативши його, зазначає, що Відповідач прийнявши оплату не передав йому товар, перелічений у рахунку-фактурі та всіляко ухиляється від виконання своїх зобов"язань.
Позивачем в обґрунтування позову вказано, що 02.11.09р. гарантійним листом № 7 Відповідач повідомив його про неможливість виконання ним замовлення у зв"язку з відсутністю продукції на складі та зобов"язався до 10.11.09р. повернути Позивачу перераховані кошти, а також, у разі порушення цього зобов"язання, сплатити на користь Позивача пеню за кожний день прострочення платежу в розмірі 0,5% від несплаченої суми.
Відповідачем, станом на день звернення Позивача з позовом до суду, зобов"язання не виконано.
Згідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.
Згідно до ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
При вирішенні спору по суті судом прийняті до уваги наступні обставини.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на корить іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 173 Господарського кодексу України).
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтею 175 Господарського кодексу України зазначено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Доказів погашення заборгованості в розмірі 23808,58 грн. Відповідач суду не надав.
Направлені Позивачем 357,13 грн. пені в розмірі 0,5% від несплаченої суми правомірні і підлягають задоволенню.
Щодо вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 6000,00 грн. збитків за юридичні послуги, суд вважає необхідним вказати наступне.
Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Крім того, відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень наданим їм законом та установчими документами, через свого представника.
Відповідно до ч. З ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому законом України „Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в ст. 22 Закону України „Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Таким чином, ст. 44 ГПК України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представником
На підставі викладеного, в задоволенні збитків за юридичні послуги в розмірі 6000,000 грн. необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_3 в АКБ "Приватбанк", МФО 305299) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (факт. адреса: АДРЕСА_3; поштова адреса: АДРЕСА_2, 61112, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, р/р НОМЕР_4 в ВАТ "СЕБ Банк" м. Київ, МФО 300175) - 23808,58 грн. боргу, 357,13 грн. пені, 241,65 грн. витрати по сплаті держмита та 189,05 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Суддя Георгієвський В.Д.