Справа № 2-512
за 2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
28 вересня 2010 року Мостиський районний суд Львівської області в особі:
головуючого – судді Борисенко В.В.
при секретарі – Мриц Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Довгомостиської сільської ради Мостиського району за участю третіх осіб – Мостиської державної нотаріальної контори та ОСОБА_2, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
В С Т А Н О В И В:
27.08.2010р. позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що її батьки – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали разом в житловому будинку АДРЕСА_1, який побудували за час спільного життя.
Зазначала, що її батько помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і спадщину після нього прийняла мати, так як постійно проживала в будинку на час його смерті та продовжувала проживати там і після відкриття спадщини, проте за свого життя не оформила на будинок правовстановлюючих документів, оскільки була пенсіонером і не мала достатніх коштів на це. ІНФОРМАЦІЯ_3 її мати померла, склавши за свого життя заповіт, яким усе своє майно заповіла їй.
Вказувала, що після смерті матері своєчасно звернулася в Мостиську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, де їй роз’яснили право на звернення до суду із вказаним позовом, оскільки на будинок немає документів.
З огляду на наведені обставини, просила суд ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на будинковолодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері.
Позивачка в судовому засіданні підтримала вимоги позовної заяви та додатково пояснила, що її померлий брат - ОСОБА_5, чоловік третьої особи у справі – ОСОБА_2, після свого одруження пішов проживати до дружини, після чого їх батько купив йому будинок, де ОСОБА_5 проживав і на момент смерті батька, і на момент смерті матері, а, отже, не приймав спадщини після смерті батьків. Другий її брат – ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, не мав своєї сім’ї, а тому спадщину після нього отримала їхня мати – ОСОБА_3, так як лише вона проживала з ним на момент його смерті.
Представник відповідача – Довгомостиської сільської ради Мостиського району, в судовому засіданні вирішення спору поклала на розсуд суду та пояснила, що третя особа – ОСОБА_2 з своїм чоловіком та дітьми постійно проживали не у спірному будинку, а у іншому будинку в с. Бортятино. Реєстрація їх у спірному будинку була проведена з огляду на те, що їхній власний будинок не мав порядкового номера, з огляду на що вони також вписані у господарські книги будинку АДРЕСА_1, хоча фактично там не проживали до цього часу.
Третя особа у справі – ОСОБА_2, в судовому засіданні позов визнала та пояснила, що батько її чоловіка – ОСОБА_4, дійсно купив їм окремий будинок для проживання, де вони і проживали на момент смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Підтвердила, що лише позивачка у справі допомагала постійно ОСОБА_3 та ОСОБА_6, які проживали у спірному будинковолодінні, займалася похованнями батьків та обох братів. Зазначила, що її чоловік – ОСОБА_5 розпродав майно, яке було у їхньому будинку, а згодом і самий будинок на будівельні матеріали. Після смерті ОСОБА_3 на господарстві залишилися коні, а тому позивачка у справі попросила ОСОБА_5, її чоловіка, доглядати за ними. Поступово вони з чоловіком та дітьми перейшли проживати в спірний будинок, так як у їхньому не було вже умов для проживання.
Представник третьої особи у справі - Мостиської державної нотаріальної контори, в судове засідання не з’явився, проте подав заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності.
Свідок ОСОБА_8, чоловік позивачки, в судовому засіданні пояснив, що на момент смерті брата позивачки – ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, в будинку проживала лише мати позивачки – ОСОБА_3, якій він спільно із дружиною постійно допомагали, оскільки остання хворіла. Після смерті матері позивачка та він постійно доглядали за будинковолодінням, обробляли город, проводили поточні ремонти. Брат позивачки – ОСОБА_5, після смерті матері на прохання ОСОБА_1 доглядав за кіньми і поступово з дружиною, третьою особою у справі, перейшли проживати у спірний будинок.
Свідок ОСОБА_9, ОСОБА_10, двоюрідний брат позивачки, та ОСОБА_11, рідний дядько позивачки, в судовому засіданні дали аналогічні покази та пояснили, що брат позивачки – ОСОБА_5 після одруження пішов проживати до дружини, третьої особи у справі, а згодом батько купив йому будинок, де вони й постійно проживали із дружиною та дітьми. Тільки позивачка у справі постійно доглядала за батьками та другим братом – ОСОБА_6, який своєї сім’ї не мав, також самостійно займалася їхніми похоронами. ОСОБА_5 нічим батькам не допомагав, своє майно усе знищив разом з дружиною.
Заслухавши пояснення сторін, третьої особи ОСОБА_2 та свідків – ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_10, а також дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний та підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що житловий будинок НОМЕР_1 з господарськими спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 належить до суспільної групи «робочий двір» та був зведений спільно подружжям – ОСОБА_4 та ОСОБА_3.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, не склавши за свого життя заповіту. Спадкоємцями першої черги спадкування за законом його майна були дружина – ОСОБА_3, сини – ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а також дочка – ОСОБА_1, проте фактично в управління та володіння спадковим майном в розумінні ст.549 ЦК України в редакції 1963р. вступили лише ОСОБА_3, дружина ОСОБА_4, та ОСОБА_6 – син померлого, так як лише вони постійно проживали у спірному будинковолодінні спільно з ОСОБА_4 на момент відкриття спадщини. ОСОБА_5 разом із своєю дружиною проживали на момент відкриття спадщини в с. Бортятино Мостиського району в іншому житловому будинку, придбаному для них ОСОБА_4.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_6, брат позивачки, також не склавши за свого життя заповіту. Спадкоємцями першої черги спадкування за законом його майна згідно ст.529 ЦК України в редакції 1963р. була лише ОСОБА_3, його матір, так як в нього не було дружини та дітей. Остання вступила в управління та володіння спадковим майном, так як постійно проживала із ОСОБА_6 на момент його смерті. Таким чином ОСОБА_3 після смерті чоловіка та сина ОСОБА_6 стала єдиним власником спірного будинковолодіння (1/2 такого належала їй як частка у спільному майні подружжя, 1/4 вона успадкувала після смерті чоловіка і 1/4 після смерті сина ОСОБА_6).
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3, склавши за свого життя заповіт, яким усе своє майно заповіла ОСОБА_1, позивачці у справі. Остання своєчасно звернулася у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, проте на будинковолодіння відсутні правовстановлюючі документи, що унеможливлює внесення його в перелік спадкового майна. Спадкоємців, яким би належала обов’язкова частка у спадковому майні згідно ст.535 ЦК України в редакції 1963р., не має. Позивачка фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, так як доглядає за будинком, обробляє земельну ділянку тощо.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, третьої особи – ОСОБА_2 та свідків - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_10; копіями свідоцтв про смерть ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_5; копією заповіту ОСОБА_3; копією витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі; виписками з по господарських книг Довгомостиської сільської ради Мостиського району та іншими матеріалами справи.
Відповідно до ст.549 ЦК України в редакції 1963р. визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі протягом шести місяців з дня відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
З огляду на те, що позивачка у справі – ОСОБА_1, своєчасно звернулася до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, проте через відсутність правовстановлюючих документів на будинковолодіння не змогла реалізувати свої спадкові права, спадкоємці, яким би належало право на обов’язкову частку у спадщині, відсутні, за позивачкою у справі слід визнати право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.534, 548-549 ЦК України в редакції 1963р., ст.ст.10, 174, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.В. Борисенко
З оригіналом згідно:
Суддя В.В. Борисенко
Рішення набрало законної сили «__»______________ 20__ р.
Суддя В.В. Борисенко
- Номер: 2/691/11
- Опис: про визнання права власності на нерухомей майно
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-512
- Суд: Новоселицький районний суд Чернівецької області
- Суддя: Борисенко Володимир Володимирович
- Результати справи: заяву задоволено повністю
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 23.05.2011
- Дата етапу: 14.06.2011