ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" вересня 2010 р. Справа № 9/136/10
Господарський суд Миколаївської області в складі судді Філінюка І.Г., при секретарі судового засідання Войтовській Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Олександрійський гранітний кар’єр», 56530, Миколаївська область, Вознесенський район, смт. Олександрівська, вул. Степова, 68.
про стягнення 14760 грн. 50 коп.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_2, дов. б/н, від 19.08.10 р.
від відповідача: не з’явився.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в сумі 14760 грн. 50 коп. за договором підряду №148 від 07.08.2007 р.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав, проти позовних вимог усно заперечує, посилаючись на те, що ним не було отримано рахунки на оплату послуг, а за таких обставин він не мав можливості оплатити виконані позивачем роботи, оскільки на думку відповідача первинними бухгалтерськими документами є саме рахунки на оплату, а не акти виконаних робіт. В судовому засіданні 16.09.10 р. представник відповідача - голова правління Михайліченко А.Н. підтвердив, що він дійсно підписував договір №148 від 07.08.2007 року та виставлені рахунки, коли працював на ВАТ «Олександрівський гранітний кар`єр».
В судовому засіданні 16 вересня 2010 р. суд оголосив сторонам перерву до 23.09.10 р.
Представник відповідача в судове засідання 23.09.10 р. не з’явився.
Суд за згодою представника позивача оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, господарський суд
Встановив:
7 серпня 2007 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Олександрівський гранітний кар'єр»було укладено договір підряду №148 на виконання робіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно п. 1.1 договору ФОП ОСОБА_1 зобов'язалася виконати роботу по перевозці ПЩС (вивозка відсіву піщано-щебневого).
Розрахунок вартості робіт згідно п. 3.1. договору визначається згідно виставленого рахунку та встановлений у розмірі 200 грн. за 1 зміну.
Підписанням акту виконаних робіт від 3 вересня 2007 року замовник підтвердив виконання робіт за договором від 07.08.2007 року на загальну суму 7800 грн.; актом виконаних робіт від 5 жовтня 2007 року замовник підтвердив виконання договору на суму 3200 грн.; актом виконаних робіт від 5 листопада 2007 року замовник підтвердив виконання договору на суму 8000 грн.; актом виконаних робіт від 30 листопада 2007 року замовник підтвердив виконання договору на суму 2725 грн. та зазначив що умови договору виконані повністю.
Сума заборгованості станом на час звернення позивача до суду становить 13925 грн. основного боргу.
Оскільки відповідач добровільно суму заборгованості не сплатив, позивач був змушений звернутися до суду з позовом про примусове стягнення боргу з відповідача.
Уклавши договір, відповідач прийняв на себе зобов'язання зокрема по оплаті за договором.
Загальним актом звірки взаємних розрахунків від 16.03.2009 року, який підписаний та скріплений печатками обох сторін відповідач визнав наявну заборгованість по всім зобов'язанням перед позивачем на загальну суму 63037 грн. 12 коп., в тому числі по сумам 7800 грн., 3200 грн., 8000 грн.
Крім суми основного боргу позивач клопоче стягнути з відповідача 3% річних, нараховані на підставі вимог ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Розрахунок 3% річних здійснено позивачем з 7 грудня 2007 р. по 7 грудня 2009 р. та становить 835 грн. 50 коп.
Дослідивши всі матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного:
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.
Відповідач правом участі в судовому засіданні 23.09.2010 р. не скористався, письмового відзиву на позов не надав.
Усні заперечення відповідача стосовно того, що він не отримував рахунки, а за таких обставин не мав підстав для оплати виконаних робіт, не приймаються судом до уваги, оскільки акти виконаних робіт наявні у справі та підписані відповідачем без зауважень. Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-ХIV від 16.07.1999р. зі змінами та доповненнями, господарська операція –дія або подія яка виникає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства. Цією ж статтею встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення
Статтею 9 Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
На підстав вищевикладеного, акт виконаних робіт є первинним бухгалтерським документом, а за таких обставин відповідач мав змогу та зобов’язний був сплатити надані йому послуги на підставі підписаних ним актів виконаних робіт.
Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати слід покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Олександрійський гранітний кар’єр»(56530, Миколаївська область, Вознесенський район, смт. Олександрівська, вул. Степова, 68 код ЄДРПОУ 00292346) на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 13925 грн. основного боргу, 835 грн. 50 коп. –3% річних, 147 грн. 60 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя I.Г.Фiлiнюк