РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 вересня 2010 року                                 м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого: Кеміня М.П.

суддів: Готра Т.Ю., Панька В.Ф.,

при секретарі: Добра М.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 на рішення Виноградівського районного суду від 08 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 законні представники якого ОСОБА_5, ОСОБА_1, Великокопанська сільська рада, третя особа ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2008 р. ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 – законні представники якого ОСОБА_5, ОСОБА_1,  та Великокопанської сільської ради, третя особа на стороні відповідача – ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 5 квітня 2004року, секретарем виконавчого комітету Великокопанської сільської ради Рацин М.С. посвідчено заповіт за реєстровим №34, згідно якого заповідач ОСОБА_8 заповів своєму онуку ОСОБА_4  все своє майно, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право. Зазначає, що спадкодавець ОСОБА_8, який був її чоловіком, помер ІНФОРМАЦІЯ_1  спадкоємцями за законом першої черги до майна померлого є вона – його дружина ОСОБА_3, та двоє дітей – ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Вважає, що даний заповіт є незаконним і підлягає визнанню недійсним, оскільки заповіт має бути підписаний особисто заповідачем, на даному заповіті є підпис, але не гр. ОСОБА_8

Відповідачі по справі та їх представник позовні вимоги не визнали, стверджували, що заповіт відповідає нормам законодавства України, підпис заповідача на заповіті справжній, а тому не має підстав задоволення позову, відтак просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивачки.

Рішенням Виноградівського районного суду від 08.07.2010 року Позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено, та визнано заповіт, посвідчений 5 квітня 2004року, секретарем виконкому Великокопанської сільської ради і зареєстрований в реєстрі за № 34, від імені ОСОБА_8, – недійсним.

В апеляційній скарзі представник відповідача посилаючись на незаконність рішення суду, оскільки таке не відповідає фактичним обставинам справи, та прийнято без повного та всебічного з’ясування обставин справи, просили рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким у позові ОСОБА_3 відмовити. В скарзі зазначає, що позивачка ОСОБА_3 не була дружино заповідача ОСОБА_9 на момент його смерті оскільки, шлюб між ними був розірваний за рішення суду ще в 1998 р. Стверджує також те, що судом не дана належна оцінка висновку судово-почеркознавчій експертизі в сукупності з іншими доказами відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України. Вважає, що суд прийшов до помилкового висновку, що секретар виконавчого комітету с. Велика Копаня, Виноградівського району Рацин М.С. не була наділена відповідними повноваженнями вчиняти нотаріальні дії.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет повноти їх встановлення та правильності юридичної оцінки судом першої інстанції і заслухавши пояснення присутніх у засіданні сторін та їх представників, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволення, а оскаржуване рішення скасуванню із ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини справи.

5 квітня 2004року  секретарем виконавчого комітету Великокопанської сільської ради Рацин М.С. посвідчено заповіт за реєстровим №34, згідно якого заповідач ОСОБА_8 заповів своєму онуку ОСОБА_4  все своє майно, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право.

Спадкодавець ОСОБА_8 який був чоловіком позивачки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1

Спадкоємцями за законом першої черги до майна померлого є – його дружина ОСОБА_3, та двоє дітей – син ОСОБА_6 та син ОСОБА_5 який є батьком та законним представником неповнолітнього спадкоємця за заповітом неповнолітнього ОСОБА_4.

Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив із двох позицій: по-перше, що оспорюваний заповіт посвідчено секретарем В.Копанської сільської ради Рацин М.С. яка на час посвідчення заповіту, а саме 5 квітня 2004року, не була наділена повноваженнями вчиняти нотаріальні дії і такого рішення виконавчий комітет сільської ради с. В.Копання не виносив; по-друге суд вважав доведеною ту обставину, що підпис на заповіті від імені ОСОБА_8 вчинено не особисто ОСОБА_8 а іншою особою із наслідуванням підпису ОСОБА_8

Проте цих висновків суд дійшов без ретельної перевірки обставин справи й належної оцінки зібраних доказів, із порушенням норм матеріального та процесуального права, що у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.  Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Як вбачається із матеріалів справи позивачка як на підставу визнання заповіту недійсним посилалась на те, що заповіт від імені заповідача підписаний не ним особисто. В процесі розгляду справи не змінювала та не доповнювала позовні вимоги в порядку передбаченого ч.2 ст. 173 ЦПК України (в діючій на час розгляду справи в суді першої інстанції редакції). А тому суд скасовуючи заповіт з підстав, що такий посвідчено секретарем В.Копанської сільської ради Рацин М.С. яка на час посвідчення заповіту не була наділена повноваженнями вчиняти нотаріальні дії, вийшов за межі позовних вимог. Крім того в апеляційному суді був наданий витяг з розпорядження В.Копанського голови Виноградівського району щодо покладення обов’язків по вчиненню нотаріальних дій на секретаря виконкому сільської ради Рацин М.С.

В силу вищенаведеного колегія суддів приходить висновку, що рішення суду в частині його обґрунтування щодо визнання заповіту недійним з підстав, що оспорюваний заповіт посвідчено секретарем В.Копанської сільської ради яка не була наділена повноваженнями вчиняти нотаріальні дії підлягає скасуванню, оскільки з цих підстав позов не був заявлений, і суд вирішуючи це питання на порушення вимог ст. 11 ЦПК України вийшов за межі заявлених позовних вимог.

Стосовно визнання заповіту недійсним з підстав, що підпис на заповіті від імені ОСОБА_8 вчинено не особисто ОСОБА_8 а іншою особою із наслідуванням підпису ОСОБА_8, то суд першої інстанції задовольняючи зазначенні позовні вимоги послався на висновок експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в Закарпатській області відповідно до якого зазначено, що підпис від імені ОСОБА_8 у заповіті на 32 сторінці даної  цивільної справи виконаний не гр. ОСОБА_8, а іншою особою із наслідуванням підпису ОСОБА_8 У пункті 2 висновку вказаної експертизи зазначено, що вирішити питання про те, чи виконанні підписи від імені ОСОБА_8 у заповіті та у журналі нотаріальних дій Великокопанської сільської ради однією чи різними особами – не надалось можливим. Вирішити питання про те, що чи в Великокопанської сільської ради ОСОБА_8 чи іншою особою не надалось можливим (а.с.71-75).

За змістом ст. 66 ЦПК України висновок експерта є одним із різновидів доказів по справі і такий  для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу. Разом з тим незгода суду з висновком експерта повинна бути мотивована в рішенні.

Як стверджено матеріалами справи ухвалою судді від 17 листопада 2008 року по даній справі призначена судово-почеркознавча експертиза проведення якої доручено НДЕКЦ МВС України в Закарпатській області.

Згідно до письмового повідомлення експерта (а.с.61-62) направленого на адресу суду експертом зазначено, що при попередньому дослідженні виявлено, що у підписі від імені ОСОБА_8 на заповіті відмічаються порушення координації рухів та уповільнений темп виконання підпису, в зв’язку з цим експерт просить обов’язково надати підписи ОСОБА_8 виконані ним у період 2004 року. Також зазначено, що виконання експертизи буде припинено до моменту надання вищевказаних зразків. В разі ненадходження зразків на протязі місячного терміну, матеріали, надані на експертизу, будуть повернуті без виконання експертизи.

В матеріалах справи відсутні дані про те, що експерту були надані взірці підпису ОСОБА_8 виконані ним у період 2004 року, про те експерт НДЕКЦ МВС України в Закарпатській області 14.01.2009 року в супереч своєму ж письмову повідомленню 14.01.2009 року на підставі наявних даних в матеріалах справи (без будь-яких даних про взірці підписів ОСОБА_8 наближених за часом виконання до спірних підписів) дає вищезгаданий висновок.

Оскільки висновок експертизи в суді першої інстанції викликав сумніви щодо його обґрунтованості ухвалою суду першої інстанції від 05 жовтня 2009 року по справі була призначена повторна судово-почеркознавча експертиза проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експерт (а.с.107-108).

Згідно до повідомлення Київського науково-дослідного інституту експертиз № 10890 від 19 лютого 2010 року стверджена та обставина, що за відсутності додаткових вільних зразків підпису ОСОБА_8 наближених за часом виконання до спірних підписів тобто за 2002-2004 рр. експерти повідомляють про неможливість дачі висновку повторної судово-почеркознавчої експертизи. Що також піддає сумніву в обґрунтованості висновку експерта НДЕКЦ МВС України в Закарпатські.

За встановлених даних колегія суддів приходить висновку, що висновок експерта НДЕКЦ МВС України в Закарпатській області 14.01.2009 року про те, що підпис від імені ОСОБА_8 у заповіті виконаний не гр. ОСОБА_8, а іншою особою із наслідуванням підпису ОСОБА_8 є сумнівним,  недостатньо обґрунтованим та таким, що суперечить іншим матеріалам справи.

Так в судовому засіданні допитаний секретар виконкому Великокопанської сільської ради Рацин М.С., яка посвідчувала заповіт, і яка ствердила ту обставину, що ОСОБА_8, особисто підписував оспорюваних заповіт у її присутності. Даних про те, що секретар сільської ради Рацин М.С. якось побічно зацікавлена у даній справі відсутні.

Також матеріалами стверджено, що заповідач ОСОБА_8, тривалий час з дня розірвання шлюбу в судовому порядку і до дня смерті проживав окремо від дружини, мав похилий вік і хворобливий стан здоров’я, останні роки зловживав спиртними напоями, що в свою чергу могло викликати певні ознаки в його особистому підписі у вигляді порушення координації рухів та уповільненого темпу виконання такого.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів приходить висновку, що у вимогах позивачки ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним слід відмовити, за недоведеністю позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 307, 311,313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

РІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Виноградівського районного суду від 08 липня 2010 року – скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення яким у  позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 законні представники якого ОСОБА_5, ОСОБА_1, Великокопанська сільська рада, третя особа ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним – відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:                     Судді: