ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

22 вересня 2010 р.                                                                                    № 10/60-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів: Коваленка В.М.,

Катеринчук Л.Й.,

Продаєвич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства

"Гарант", м. Могилів-Подільський,

Вінницька обл.

на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 22.07.2010

у справі № 10/60-10 господарського суду Вінницької області

за заявою

 до

 про ОСОБА_4, м. Могилів-Подільський, Вінницька обл.

Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства

"Гарант", м. Могилів-Подільський,

Вінницька обл.

визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

  Ухвалою господарського суду Вінницької області від 20.05.2010 (суддя: Даценко М.В.) за заявою кредитора – ОСОБА_4 в порядку статей 1, 3-12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства "Гарант" (надалі –ТОВ СП  "Гарант"), призначено справу до розгляду, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Козаренка Є.В., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів тощо.

  Доповідач: Продаєвич Л.В.  

За апеляційною скаргою ТОВ СП  "Гарант" указана ухвала в частині призначення арбітражного керуючого Козаренка Є.В. розпорядником майна боржника переглянута в апеляційному порядку та постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 22.07.2010 (судді: Вечірко І.О. –головуючий, Ляхевич А.А., Філіпова Т.Л.) залишена без змін.

У поданій до Вищого господарського суду України касаційній скарзі ТОВ СП "Гарант" просить скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 22.07.2010 та вважає ухвалу господарського суду Вінницької області від 20.05.2010 такою, що підлягає скасуванню через порушення судом приписів пункту 3 статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; посилаючись на територіальну віддаленість розпорядника майна до боржника, вважає призначення розпорядника майна Козаренка Є.В. "упередженим та необґрунтованим".

Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Згідно з частиною 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядником майна є фізична особа, на яку у встановленому цим Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за  управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею вказаного 11 Закону суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Цієї нормою також передбачено, що якщо при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство призначити розпорядника майна неможливо, розпорядник майна призначається на підготовчому засіданні.

Указані положення кореспондуються з приписами частини 1 статті 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно з якими з  метою  забезпечення  майнових  інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом. А відтак, відповідно до вказаного Закону господарський суд наділений правом призначати розпорядника майна як на підготовчому засіданні суду, так і під час порушення справи про банкрутство.

Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі.

При цьому, правом запропонувати господарському суду кандидатуру розпорядника майна наділений кредитор, а стосовно державних підприємств і підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 відсотків, - державний орган з питань банкрутства, за участю представника органу, уповноваженого управляти державним майном, у порядку розгляду та подання до господарського суду пропозицій щодо кандидатур арбітражних керуючих. Боржник у справі не наділений правом надання суду пропозиції кандидатури розпорядника майна.

Отже, остаточне рішення щодо вибору кандидатури розпорядника майна та його призначення приймає суд, виходячи з пропозицій учасників справи (кредиторів; у випадках, передбачених Законом, - державного органу з питань банкрутства).

Місцевий господарський суд при порушенні провадження у справі призначив розпорядника майна арбітражного керуючого Козаренка Є.В.

Переглядаючи указану ухвалу в частині призначення розпорядника майна, суд апеляційної інстанції не угледів при цьому порушень норм матеріального та процесуального права та встановив, що в матеріалах справи відсутні відомості про наявність у статутному фонді боржника частки державної власності, яка перевищує 25 відсотків; арбітражним керуючим Козаренком Є.В. подано заяву відповідно до вимог статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно з якою він не має судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого, управління боржником раніше не здійснював та не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, дії на підставі ліцензії арбітражного керуючого.

Також матеріали справи свідчать, що ініціюючий кредитор реалізував своє право на надання кандидатури розпорядника майна боржника, клопочучи про цю кандидатуру в заяві про порушення справи про банкрутство боржника.

Твердженням ТОВ СП "Гарант" щодо територіальної віддаленості розпорядника майна та неможливості здійснення ним належним чином своїх обов'язків судом апеляційної інстанції надана належна правова оцінка.

З урахуванням викладеного, доводи за касаційною скаргою спростовуються матеріалами справи та не можуть бути підставами для зміни або скасування оскаржуваного судового акта.

 Керуючись ст. ст .   1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

  ПОСТАНОВИВ:

  Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства "Гарант" –залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 22.07.2010 у справі № 10/60-10   –залишити без змін.

  Головуючий:                                                                                   В.Коваленко

 Судді:                                                                                         Л. Катеринчук

Л. Продаєвич

  Повний текст постанови

складено 24.09.2010 року.