2-7788/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
22 вересня 2010 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді – Вайновський А.М.,
при секретарі – Григор А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевського району міста Маріуполя про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя про визнання дій неправомірними,зобов’язання здійснити перерахунок пенсії. В обґрунтування позову позивач зазначав, що він має статус громадянина постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідом 3 групи, знаходиться на обліку в УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя. Зазначає, що відповідно ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” він повинен отримувати пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Пенсія позивача значно нижча розміру пенсії встановленого законодавством України, тому просить задовольнити позовні вимоги та зобов’язати здійснити перерахунок пенсії з 12 січня 2005 року по 01 червня 2008 року на підставі ст. ст. 49, 50, 54 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, ч.3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», як інваліду 3 групи, що пов’язано із аварією на ЧАЕС.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у позові. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, у судове засідання не прибув з невідомих причин, тому суд, за наявної згоди позивача, ухвалює рішення за наявними в матеріалах справи доказами при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 224-226 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши подані докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А №НОМЕР_1ід 01.10.1993 року, визнаний інвалідом ІІІ групи що підтверджується довідкою серії ДОН-02 № 046000 за повторними висновками МСЕК. Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом 2 преамбули вказаного Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 ст. 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене ст. 8 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення” (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України „Про пенсійне забезпечення” - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.
Право вибору пенсійних виплат передбачене ст. 10 наведеного Закону та означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсії, за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Абзацом 1 п. 13 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (надалі - спеціальний закон), оскільки відповідно ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Ст. 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 3 групи - 50% мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно ст. 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Нормами ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1.
Частина 4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком, ураховуючи, що розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється на рівні прожиткового мінімуму.
Суд зазначає, що даною нормою визначений для даної категорії нижній розмір державних пенсій. Таким чином, якщо нормами ст. 49 спеціального Закону передбачений максимальний розмір, то ч. 4 ст. 54 даного Закону нижній розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до першої категорії, та у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Частина 3 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (із змінами, внесеними згідно із Законом від 17 листопада 2005 р.) визначає, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання (у спірних відносинах має місце захворювання) внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (надалі - загальний закон), у якому призначення пенсій по інвалідності визначено розділом 4 (ст. 30-35 Закону).
Частиною 1 ст. 33 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначені розміри пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності. Частина 2 наведеної статті визначає, що за наявності у непрацюючих інвалідів 2 і 3 груп - у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу - за їх вибором пенсія по інвалідності призначається у розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до ст. ст. 27 і 28 цього Закону.
Зазначене посвідчує, що після внесення змін у частину 3 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (17 листопада 2005 року), обчислення і призначення пенсії по інвалідності здійснюється за правилами загального закону, внаслідок чого розмір пенсії по інвалідності поставлений в залежність від розміру пенсії за віком, обчисленої за нормами загального закону.
Відповідно ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком, за наявності у чоловіків - 25 років, а у жінок - 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Не врахування відповідачем зазначених змін стало однією з причин хибного висновку щодо неможливості застосування стосовно позивача норм ст. 28 загального закону в частині визначення мінімального розміру пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму.
Як вбачається з ч.3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до статті 28 цього закону.
Частиною 3 ст. 4 даного Закону (в редакції Закону від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Відповідно до Закону України «Про Держаний бюджет України на 2005 рік», розмір прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність становить на 2005 рік – 332 гривні.
Відповідно до Закону України «По держаний бюджет України на 2006 рік», розмір прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня – 350 гривень, з 1 квітня – 359 гривень, з 1 жовтня – 366 гривень.
Відповідно до Закону України «По держаний бюджет України на 2007 рік», розмір прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень.
Відповідно до Закону України «По держаний бюджет України на 2008 рік», розмір прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня – 470 гривень, з 1 квітня – 481 гривень, з 1 липня – 482 гривень, з 1 жовтня – 498 гривень.
Таким чином, для позивача як інваліда 3 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижній розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
Крім того, суд зазначає, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що, зокрема, зазначено у рішенні №8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 р. по справі №1-21/2005), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.
Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст. 1, 3, ч. 2 ст. 6, ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст. 22, 23, ч. 1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст. 8 Конституції України.
Крім того за приписами ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Ст. 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Суд зазначає, що за нормами ч. 3 ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України „Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року.
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного, судом встановлено, що право позивача на збільшення розміру основної та додаткової пенсії як особі постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС, було порушено з 12 січня 2005 року, на підставі довідки сесійного Фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, а також керуючись тим, що перерахунок пенсії провадиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімум, із змінами, внесеними згідно до Закону № N 2291 IV від 23 грудня 2004 року, який набрав чинності 12 січня 2005 року.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести за період з 12 січня 2005 року по 01 червня 2008 року перерахунок пенсії по інвалідності та виплачувати її виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на час виплати пенсії, підлягають задоволенню.
Представник відповідача, не прибувши у судове засідання, не побажав реалізувати своє процесуальне право на спростування доводів позову і тим самим його не оспорює.
Керуючись ст. 28, 33, 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 50, 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України , суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії по інвалідності (основної та додаткової) відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ч. 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 12 січня 2005 року по 01 червня 2008 року, виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком, що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області здійснити ОСОБА_1 з 12 січня 2005 року по 01 червня 2008 року перерахунок та виплату пенсії по інвалідності 3 групи (основної та додаткової) у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 49, 50, 54 п. 4, ч. 3 ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Заочне рішення може бути переглянуто Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивачем рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя