№ 2о-80 / 2010
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
23 вересня 2010 року Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі : головуючого – судді Новік Л.М.
при секретарі – Силкіній О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Синельниківський міський відділ з обслуговування населення м.Синельникове та Синельниківського району ГУМВС України в Дніпропетровській області про встановлення факту ,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення факту , мотивуючи свої вимоги тим , що 27 травня 1991 року він приїхав до Синельниківського району разом з сім`єю – батьком ОСОБА_3, матір`ю ОСОБА_4, братом ОСОБА_1, сестрою ОСОБА_2, з Вірменської РСР, де народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року. На той час Вірменська РСР та Українська РСР були однією державою. Заявник з родиною мешкали в с.Кислянка Синельниківського району за адресою: АДРЕСА_1, на квартирі у ОСОБА_6. Батько працював на асфальтовому заводі в с.Вільне Синельниківського району, мати була домогосподаркою. У травні 1993 року батько з матір`ю працевлаштувалися на Птахофабрику „Синельниківська” та родина проживала у гуртожитку фабрики до закриття фабрики у 2003 році . З 1993 року по 2000 рік заявник навчався в СШ №1 м.Синельникове, потім закінчив Синельниківський професійний ліцей та отримав професію слюсаря. Після закриття фабрики проживав з родиною в АДРЕСА_2 на квартирі у ОСОБА_7. 15 листопада 2007 року батько заявника придбав будинок за адресою: АДРЕСА_3, де вся родина зараз і мешкає. У 1999 році, коли заявникові виповнилося 16 років, він звернувся до СГІРФО за отриманням паспорту громадянина України, але йому було відмовлено та запропоновано отримати паспорт громадянина Вірменії. 27 вересня 1999 року він отримав паспорт громадянина Вірменії, а потім звернувся до СГІРФО за дозвілом на іміграцію, але йому знов було відмовлено. Заявник постійно проживає на території України з травня 1991 року та не може набути громадянства України, тому вимушений звернутися до суду та просить встановити факт , що має юридичне значення, а саме, що він постійно проживає на території України з травня 1991 року та проживав на момент проголошення незалежності України, тобто 24 серпня 1991 року.
Заявник ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_9 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали повністю та просять їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи - сектору ГІРФО Синельниківського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області Паламарчук О.Ф. в судовому засіданні проти задоволення вимог не заперечувала.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що з 1985 року по 2000 рік він працював бригадиром асфальтоукладчиків в КСП „Серп і молот”. У травні 1991 року на роботу був прийнятий без документів ОСОБА_3, який на той час разом з сім`єю проживав в с.Кислянка. Працював ОСОБА_3 асфальтоукладчиком до 1993 року.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що він проживає в АДРЕСА_1 з 1991 року. У травні 1991 року до нього звернув ОСОБА_3 з проханням допомогти знайти житло. Він допоміг їм зняти квартиру по АДРЕСА_1 у ОСОБА_6. Потім після цього він дуже часто бачив всю їх сім`ю , дітей , оскільки ходив на роботу повз будинку, який вони знімали.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що раніше він часто їздив ловити рибу на ставок в с.Кислянка. Там він познайомився з батьком заявника ОСОБА_3 і вони стали дружити. Знає всю його родину, заявника. Після того, як батько заявника ОСОБА_3 переїхав з родиною до м.Синельникове , він працював на Птахофабриці „Синельниківська” і сім`я жила у гуртожитку. У 2003 році птахофабрику закрили і він запропонував родині заявника зняти квартиру у його тещі ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2, де заявник з родиною проживали до листопада 2007 року.
Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до п.2 ст.256 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти , від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
Крім пояснень свідків, факт постійного проживання ОСОБА_2 на території України з травня 1991 року підтверджується копіями трудових книжок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на а.с. 8,9; копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого ОСОБА_3 27.11.2007 року на підставі рішення виконкому Синельниківської міської ради №315 від 15.11.2007 року; копією диплому ОСОБА_2 про закінчення у 2003 році Синельниківського професійного ліцею за спеціальністю слюсар.
Таким чином , з’ясувавши всі обставини справи ,суд приходить до висновку, що вимоги заявника доведені в судовому засіданні, підтверджені документально, та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.10,60,212,ч.2 ст. 256 , ст.257-259 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Заявлені вимоги задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України на момент проголошення незалежності України , а саме з травня 1991 року по теперішній час.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий : Л.М.Новік