Справа № 2-635  

2010 р.  

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я  

Іменем   України  

1 жовтня 2010 року

КОЗЯТИНСЬКИЙ  МІСЬКРАЙОННИЙ   СУД  

ВІННИЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ  

В складі: головуючого судді        Навроцького А. П.,  

при секретарі                                Сологуб Л. А.,

з участю адвокатів                    ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши  у  відкритому судовому засіданні в місті Козятин

справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:  

В квітні 2010 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до вищевказаних відповідачів про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.  

В позовній заяві (а.с.3-5, 39-40) позивач зазначив, що в другій половині 2009 року до Козятинської міжрайпрокуратури за підписом відповідачів було подано колективну заяву з додатком, в якій, зокрема,  зазначено: «На  сьогоднішній день голова СФГ «ПН Поділля» ОСОБА_3 користується, розпоряджається та володіє майном співвласників майна незаконно, тобто, на свій розсуд, порушуючи наші права та інтереси згідно ЗУ «Про власність», а також вивезено і вивозиться в даний час поголів’я ВРХ, яке вивозилось також в с.Пузирки, в тому числі техніка, яка потім була повернута в господарство розкомплектована, розібрана. Поголів’я ВРХ зменшилось в 10 разів і становить біля 170 голів. Продана автомашина Волга, ні Волги ні грошей.».

Крім того, 24.12.2009 року відповідачами була направлена заява до Вінницької обласної адміністрації. В заяві зокрема зазначено: «Голова СФГ «ПН Поділля» ОСОБА_3 заявляє, що він являється власником усього майнового комплексу, керуючись правами та функціями керівника колишнього господарства… . Ухиляється від приймання заяв співвласників та не дозволяє робити це своєму секретареві, та подання відповідей на заяви, порушує права і свободи громадян на захист права власності. Вихваляється, що в нього кругом свої люди, та ще зять в суді. Керуючись своїми правами керівника, не допускає комісію до обєктів та с/г техніки. Не дозволяє включити у процес розпаювання помилково пропущенні об’єкти та с/г техніку, яку він списав незаконно».

По вищезазначених заявах відповідачів уповноваженими на те органами державної влади неодноразово проводились відповідні перевірки при проведенні яких він вимушений був давати численні пояснення. Жодних порушень з його боку, як громадянина та керівника господарства виявлено не було. Козятинським РВ УМВС та міжрайпрокуратурою кримінальні справи по викладеним в заявах фактах не порушувались, що підтверджується відповідною довідкою.

Факти викладені в вищезазначених заявах не відповідають дійсності, а розповсюджена шляхом написання заяв та звернень в правоохоронні органи та органи державної влади інформація є ніщо інше, як розповсюдження неправдивої інформації щодо нього, як  голови сільськогосподарського господарства «ПН Поділля» с.Перемога з метою приниження його честі, гідності і ділової репутації.

Розповсюджена відповідачами в листах та звернення інформація є негативною, такою, що ображає його як громадянина та керівника господарства, порочить його честь, гідність та ділову репутацію.  

У вищевказаних листах йдеться про незаконне користування майном, розтрату майна, порушення прав громадян і тому подібне.

Розповсюдженням вказаної недостовірної інформації відповідачами йому завдано моральної шкоди, яка знайшла своє місце в перенесених ним моральних переживаннях, у зв’язку з тим, що дана недостовірна інформація стала відома колективу сільськогосподарського підприємства, яке він очолює, керівникам органів державної влади обласного та районного підпрорядкування, правоохоронним органам, іншим особам.

Завдану йому  моральну шкоду оцінює в 20000 гривень.

При цьому, позивач посилається на положення ст.ст. 15, 16, 201, 270, 275, 277, 297, 299 ЦК України та положення ст.ст.1,3.4,10,15,118 ЦПК України.

Просить визнати недостовірною вищезазначену інформацію, розповсюджену відповідачами в колективній заяві до Козятинського міжрайонного прокурора та заяві, адресованій Вінницькій обласній державній адміністрації, і зобов’язати відповідачів спростувати вказану недостовірну інформацію шляхом направлення колективних листів Козятинському міжрайонному прокурору і Вінницькій обласній державній адміністрації наступного змісту: «В зв’язку з тим, що вказана у зверненні інформація є недостовірною, не відповідає дійсності, нічим не підтверджена, викладені в заяві факти ґрунтуються лише на припущеннях, заява являється такою, що порушує немайнові права голови СФГ «ПН Поділля» ОСОБА_3 на честь, гідність та ділову репутацію, просимо заяву залишити без розгляду і відповідно відкликаємо її».

Крім того просить стягнути з відповідачів солідарно 20000 гривень у відшкодування моральної шкоди та 1075 гривень у відшкодування понесених судових витрат.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, підтвердив обставини, що вказані в позовній заяві.  

Відповідачі позов не визнали. Підтвердили, що вони підписували вищевказані колективні заяви  на ім’я Козятинського міжрайонного прокурора і  у Вінницьку обласну державну адміністрацію. Проте, вважають інформацію, викладену у зазначених заявах відносно позивача, правдивою, оскільки з часу розпаювання майна місцевого колективного господарства вони не отримують орендної плати за користування їхнім майном.

В своїх письмових запереченнях проти позову (а.с.17-19, 82-84) зазначили, що позивача вони не ображали, честі, гідності і ділової репутації не принижували. Повідомлення в пресу вони не давали, листівок проти ОСОБА_3 не розвішували. Посилаються на положення ст.ст. 34, 40 Конституції України,  відповідно до яких кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань і усі мають право направляти індивідуальні чи колективні звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Також, відповідачі  посилаються на положення п.16 постанови Пленуму ВС України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної і юридичної особи», відповідно до яких, коли особа звертається до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте, в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого ст. 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

Щодо того, що ОСОБА_3 користується, розпоряджається та володіє майном співвласників майна незаконно, то так воно і є, оскільки і на сьогоднішній день майно, яке викуплено, не оформлено згідно вимог чинного законодавства.

Також відповідачі вказали, що позивачем не обґрунтований розмір моральної шкоди в сумі 20000 гривень. Просять відмовити в задоволенні позову.  

 В кінці грудня 2009 року відповідачі в справі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 звернулись до Вінницької обласної державної адміністрації із заявою, а по суті, із скаргою на дії ОСОБА_3, як голови СФГ «ПН Поділля», у зв’язку з виниклим конфліктом з приводу користування розпайованим майном бувшого КГП «Поділля». При цьому, просили в заяві направити комісію на місце розташування майнового комплексу господарства для вирішення спірних питань. В зазначеній заяві зазначені  відповідачі вказали, зокрема: «Голова СФГ «ПН Поділля» ОСОБА_3 заявляє, що він являється власником усього майнового комплексу, керуючись правами та функціями керівника колишнього господарства… . Ухиляється від приймання заяв співвласників та не дозволяє робити це своєму секретареві, та подання відповідей на заяви. Порушує права і свободи громадян на захист права власності. Вихваляється, що в нього кругом свої люди, та ще зять в суді. … Керуючись своїми правами керівника, не допускає комісію до об’єктів та с/г техніки. Не дозволяє включити у процес розпаювання помилково пропущенні об’єкти та с/г техніку, яку він списав незаконно».

(а.с.12,64)

Проведення перевірки за даною заявою було доручено управлінню агропромислового розвитку Козятинської РДА. Проведеною зазначеним управлінням перевіркою було підтверджено наявність спірних питань щодо користування розпайованим майном бувшого КСПП «Поділля» між спілкою (об’єднанням громадян)- співвласників майна реорганізованого КСП «Поділля» с. Перемога і СФГ «ПН Поділля» та в загальному рекомендовано вирішувати спірні питання в судовому порядку. (Лист Козятинської РДА №24-КО-334-7/04-20 від 25 січня 2010 року).

(а.с.66-68)

Аналогічна по своїй суті відповідь на ім’я ОСОБА_4 була надіслана головним управлінням агропромислового розвитку Вінницької облдержадміністрації. (Лист №6-1/372-Ко від 25 січня 2010 року).

(а.с.69-70)

Крім того, на початку лютого 2009 року відповідачі в справі ОСОБА_7, ОСОБА_6,   ОСОБА_4, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_16, ОСОБА_8, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_12, ОСОБА_5,  ОСОБА_13 звернулися із колективною заявою із додатком  до Козятинського міжрайонного прокурора щодо дій  ОСОБА_3, як голови СФГ «ПН Поділля», у зв’язку з виниклим конфліктом з приводу користування розпайованим майном бувшого КГП «Поділля» с. Перемога. В заяві просили провести перевірку відносно останнього та вжити відповідних заходів.

В колективній заяві зазначені  відповідачі вказали, зокрема: «На  сьогоднішній день голова СФГ «ПН Поділля» ОСОБА_3 користується, розпоряджається та володіє майном співвласників майна незаконно, тобто, на свій розсуд, порушуючи наші права та інтереси згідно ЗУ «Про власність», а також вивезено і вивозиться в даний час поголів’я ВРХ, яке вивозилось також в с.Пузирки, в тому числі техніка, яка потім була повернута в господарство розкомплектована, розібрана. Поголів’я ВРХ зменшилось в 10 разів і становить біля 170 голів. Продана автомашина Волга, ні Волги, ні грошей».

(а.с. 10-11, 65)

Проведення перевірки фактів, викладених в заяві, 15 лютого 2008 року було доручено Козятинському районному відділу міліції.

(а.с.25)

Постановою о/у СДСБЕЗ Козятинського районного відділу міліції від 28 лютого 2008 року Шеремети О.В. було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України.  

(а.с.76)

В послідуючому, в червні 2010 року зазначена постанова була скасована в.о. Козятинського міжрайонного прокурора і матеріали надіслані для додаткової перевірки в Козятинський районний відділ міліції.

  Постановою о/у СДСБЕЗ Козятинського районного відділу міліції від 22 червня 2010 року Шеремети О.В. повторно було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України.  

(а.с.24,75)

В послідуючому, в серпні 2010 року зазначена постанова була скасована заступником Козятинського міжрайонного прокурора і матеріали вдруге надіслані для додаткової перевірки в Козятинський районний відділ міліції.

Постановою о/у СДСБЕЗ Козятинського районного відділу міліції від 16 вересня 2010 року Шеремети О.В.  втретє відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочинів, передбачених ст.ст. 364, 356 КК України.  

При цьому, як вбачається із тексту описової частини зазначеної постанови, конфлікт між відповідачами і позивачем виник з приводу неврегульованих питань по користуванню розпайованим майном бувшого  СКПП «Поділля», а також внаслідок того, що СФГ «ПН Поділля» використовує з 2001 року по даний час майно СКПП «Поділля» без сплати орендної плати власникам майнових паїв.  

(а.с.74)

Згідно статуту СФГ «ПН Поділля» вказане господарство є правонаступником реорганізованого СКПП «Поділля».

(а.с.43-49)

Рішення про звернення в Козятинську міжрайонну прокуратуру з приводу використання СФГ «ПН Поділля» розпайованого майна бувшого  СКПП «Поділля» було прийнято на зборах уповноважених співвласників майна реорганізованого СКПП «Поділля» від 24 січня 2008 року.

(а.с.27-30)

Заслухавши пояснення  сторін, дослідивши матеріали справи та матеріали дослідчої перевірки за колективною заявою відповідачів, суд вважає, що в задоволенні  позову необхідно відмовити.

Так, відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.  

Згідно ст.ст.201, 270 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, серед іншого, є честь, гідність і ділова репутація.  

Частиною 1 ст. 275 ЦК України передбачено право фізичної особи на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб, а ч.1 ст.277 ЦК України передбачено право особи, щодо якої поширено недостовірну інформацію вимагати її спростування.

Відповідно до ст.ст. 297 та 299 ЦК України, кожна особа має право на повагу честі, гідності та недоторканості ділової репутації, а вразі його порушення звернутись до суду за захистом.  

Одним із засобів захисту свого цивільного права у  відповідності до п.9 ч.2 ст.16 ЦК України, є відшкодування моральної шкоди.

На підставі досліджених доказів судом встановлено, що конфлікт між відповідачами і позивачем виник з приводу неврегульованих питань по користуванню розпайованим майном бувшого СКПП «Поділля». При цьому, з пояснень відповідачів та матеріалів дослідчої перевірки за колективною заявою відповідачів встановлено, що з часу розпаювання майна СКПП «Поділля» (2001 рік) вони не отримують орендної плати за користування їхнім майном.  

З пояснень сторін та матеріалів дослідчої перевірки за колективною заявою відповідачів встановлено, що 25 квітня 2001 року між власниками майнових паїв бувшого СКПП «Поділля» і СФГ «ПН Поділля» був укладений договір «Про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності». При цьому, на зборах уповноважених власників майнових паїв від 25 квітня 2001 року  

було вирішено не вимагати в адміністрації СФГ «ПН Поділля» орендної плати за майнові паї на протязі 2001-2004 років для полегшення фінансування проведення газопроводу до с. Немиренці.

Проте, на період з 2005 року договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном бувшого СКПП «Поділля» між власниками майнових паїв бувшого СКПП «Поділля» і СФГ «ПН Поділля» не укладався. В той же час СФГ «ПН Поділля» по даний час користується майном бувшого СКПП «Поділля» без виплати власникам майнових паїв, в тому числі відповідачам, орендної плати.

На запитання суду щодо правової підстави, на якій СФГ «ПН Поділля» по даний час користується розпайованим майном бувшого СКПП «Поділля», представник позивача не зміг відповісти.

З огляду на вказане, суд вважає, що у відповідачів на час подачі вищевказаних колективних заяв в Козятинську міжрайонну прокуратуру і Вінницьку облдержадміністрацію були підстави вважати, що порушуються їхні права, як власників майнових паїв, на користування і розпорядження цим майном. Відповідно, у відповідачів були на той час підстави для звернення до вищевказаних державних органів з метою захисту своїх прав та законних інтересів.  

При, цьому, звертаючись із вищевказаними колективними заявами в Козятинську міжрайонну прокуратуру і Вінницьку облдержадміністрацію, відповідачі в обох випадках просили провести перевірку по викладених в заявах фактах і прийняти відповідні рішення. Ця обставина вказує на те, що ці звернення відповідачами надсилалися не з метою доведення викладених в заявах фактів до відома необмеженого кола осіб, а з метою їх перевірки зазначеними органами державної влади.

Згідно положень ст.ст. 34, 40 Конституції України  кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань і усі мають право направляти індивідуальні чи колективні звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні від 10 квітня 2003 року в справі №1-9/2003 (справа про поширення відомостей) питання практичної реалізації громадянами цих прав регулюється, зокрема, ЗУ «Про звернення громадян», який забезпечує їм можливість брати участь в управлінні державними і громадськими справами, впливати на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, відстоювати свої права і законні інтереси та поновлювати їх у разі порушення шляхом викладення в письмовій або усній формі пропозицій (зауважень), заяв (клопотань) і скарг.

В даному випадку відповідачі звернулись в Козятинську міжрайонну прокуратуру і Вінницьку облдержадміністрацію із вищевказаними колективними заявами, в яких містилась інформація про незаконність, на думку відповідачів, дій позивача стосовно розпайованого майна бувшого СКПП «Поділля», з метою перевірки цих дій зазначеними органами державної влади. Тобто, в даному випадку мала місце реалізація відповідачами конституційного права на звернення, передбаченого ст. 40 Конституції України.

Відповідальність в такому випадку можлива лише при наявності у зверненні завідомо неправдивих відомостей і при відсутності підстав для звернення.

На це вказує Пленум ВС України в п. 16 постанови №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної і юридичної особи», де зазначено, що коли особа звертається до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте, в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого ст. 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

Проте, ні в самій позовній заяві, ні в своїх поясненнях позивач і його представник не  

  стверджують того, що відповідачі  у зазначених заявах виклали завідомо для них неправдиві відомості. Навпаки, виходячи із змісту резолютивної частини позовної заяви, а саме, запропонованого позивачем тексту спростування недостовірної інформації, слідує, що сам позивач не вважає інформацію, вказану у вищевказаних колективних заявах відповідачів, завідомо для них (відповідачів) неправдивою, а такою, яка  ґрунтується лише на припущеннях відповідачів.  

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_3 безпідставними.

Керуючись ст. ст.  1, 2, 4, 5, 6, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 59, 60, 208, 209, 212-115 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:  

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області  через Козятинський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

 Суддя: підпис

З оригіналом вірно.

 Суддя –                          Секретар –