ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

22 вересня 2010 р.                                                                                    № 38/305-09

Вищий господарський суд України  у складі колегії суддів:

головуючого судді Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М.,

Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

позивача не з’явився

відповідача Кондратенко Т.В. дов. №1 від 04.01.2010 р.

Висоцького Г.Г. дов. №3639 від 18.11.2009 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_6

на постанову Харківського   апеляційного господарського суду  від 05.05.2010 р.

у справі №38/305-09   господарського суду Харківської області

за позовом Фізичної особи ОСОБА_6

до Відкритого акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло шахтаря"

про зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.12.2009 року (судді: Тихий П.В., Ковальчук Л.В., Лаврова Л.С.), залишеним без змін постановою  Харківського   апеляційного господарського суду  від 05.05.2010 року (судді: Погребняк В.Я., Афанасьєв В.В., Істоміна О.А.),  відмовлено у позові Фізичної особи ОСОБА_6 до Відкритого акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло шахтаря" про зобов'язання правління товариства  скликати позачергові збори акціонерів товариства і повторно  призначити проведення другого етапу підписки на акції в кількості 14 135 704 номіналом 0,01грн. Також відмовлено у задоволенні клопотання позивача щодо винесення окремої ухвали  про наявність ознак злочину зі сторони члена правління Висоцького Г.Г. та голови правління Висоцького Г.В. та відповідного направлення до органів прокуратури.

В обґрунтування прийнятих рішень суди послалися на те, що  рішення про додатковий випуск акцій прийняте загальними зборами акціонерів товариства; позивач реалізував своє право акціонера на придбання емітованих акцій на першому етапі розміщення акцій; на участь у другому етапі заява позивача не надходила; на другому етапі придбавали акції інші акціонери товариства; при проведенні підписки на додатково емітованих акцій на другому етапі порушень не виявлено. Крім того, суди відзначили, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає вимогам закону.

Доповідач: Шаргало В.І.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, ОСОБА_6 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати  та прийняти нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що в порушення норм ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України суди попередніх інстанцій  не витребували від сторін додатково докази на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві, а також неправомірно відхили як доказ відеозапис, зроблений у день проведення другого етапу підписки на акції.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає прийняті у справі рішення законними та обґрунтованими і просить залишити касаційну скаргу без задоволення як безпідставну.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників відповідача, розглянувши  матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх  інстанцій норм матеріального та  процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій у справі встановлено, що ОСОБА_6 станом на 15.08.2006 року був акціонером Відкритого акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло шахтаря"  з кількістю акцій 10 800 шт. номінальною вартістю 108 грн., що складало 0,001 % статутного капіталу товариства.

Загальними зборам акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло шахтаря" 10.06.2006 р. прийнято рішення про збільшення статутного фонду товариства до 3 353 323,50 грн. шляхом додаткової емісії і відкритого (публічного) розміщення акцій у кількості 223 555 300 акцій. Розміщення акцій передбачено у два етапи: перший  з 15 по 31 серпня 2006 року, другий з 1 до 8 вересня 2006 року. Цим же рішенням встановлювався порядок реалізації переважного права акціонерів товариства на придбання акцій, що емітуються додатково.

На першому етапі відкритого розміщення акцій акціонери товариства реалізували своє переважне право на придбання акцій у кількості пропорційній їх частці у статутному капіталі товариства, в тому числі і позивач який придбав 21 600 акцій.

Оскільки згідно з рішенням зборів акціонерів від 10.06.2006 р. (п. 6.20) та проспекту  емісії (п.12.18) передбачалося припинення прийняття заяв на придбання акцій  у разі досягнення запланованого рівня відкритого (публічного) розміщення акцій, і при проведенні другого етапу на час звернення позивача вже був досягнутий запланований рівень розміщення акцій і прийом заяв на придбання акцій було припинено, позивач не зміг придбати акції.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що місцевий та апеляційний господарські суди в порядку ст. ст. 43, 47, 33, 34, 43 названого Кодексу всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин місцевий та апеляційний господарські суди з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосували матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Разом з тим, судова колегія відзначає, що в силу вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.  Тому  доводи касаційної скарги, які вимагають додаткової оцінки доказів у справі, що не входить до повноважень касаційної інстанції, не можуть бути підставою для скасування судових рішень.

З   огляду на викладене  колегія   суддів   вважає, що під   час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, тому у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у справі рішень .

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

  ПОСТАНОВИВ:

  Касаційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_6 залишити без задоволення.

 Постанову Харківського   апеляційного господарського суду  від 05.05.2010 р. у справі №38/305-09   залишити без змін.

Головуючий  суддя Кравчук Г.А.

Суддя Мачульський Г.М.

  Суддя  Шаргало В.І.