Справа № 22ц-3739/10             Головуючий в 1 інстанції Плахтій І.Б.

Категорія: 57             Доповідач: Матвійчук Л.В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

        І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

10 вересня 2010 року                                 м. Луцьк

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді     - Киці С.І.,

суддів         - Матвійчук Л.В., Осіпука В.В.,

при секретарі     - Лінік Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку про визнання протиправною відмову в доплаті до пенсії, щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, за апеляційною скаргою відповідача управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку на постанову Луцького міськрайонного суду від 4 лютого 2010 року, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Луцького міськрайонного суду від  4 лютого 2010 року позов ОСОБА_1 в даній справі задоволено.

Визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з 22.05.2008 року відповідно до вимог ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію з врахуванням додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.2008 року на підставі ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням виплачених сум та проводити відповідні виплати в майбутньому.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду і відмовити в позові. Вказує, що не врегульований порядок обчислення пенсій передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи», а мінімальний розмір пенсії, що визначений у ст. 28 Закону України «Про Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застосовується для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції – зміні з наступних.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є постраждалою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії.

    Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що позивач має право на додаткову пенсію у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком встановленої статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» в редакції з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р.

З такими висновками погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до ст. 46 ч. 1 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, віднесених до категорії 3 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначені та закріплені в спеціальному Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи», та загальному - Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно з ст. 49 спеціального Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, стаття 6 загального Закону визначає, що непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством. З аналізу цих правових норм вбачається, що право отримувати різні доплати, підвищення, додаткові пенсії гарантується незалежно який із видів пенсії отримує громадянин.

Рішенням Конституційного суду №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) зміни, що внесені до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи». Відповідно діюча редакція цієї статті визначає, що особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.. 

Тому задоволення позовних вимог про визнання дій незаконними та зобов’язання провести перерахунок та виплату державної пенсії з врахуванням додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.2008 року на підставі ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням виплачених сум є обґрунтованими.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру пенсії для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС застосуванню підлягають положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» а не постанови КМУ на які послався відповідач в апеляційній скарзі. А тому доводи апелянта в цій частині не підлягають задоволенню.

Конституцією України гарантується право на отримання пенсії інших видів соціальних виплат та допомоги. Тому положення частини третьої статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Разом з тим, судом першої інстанції неправильно зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області проводити відповідні виплати в майбутньому, оскільки вимога зобов'язує захистити права, які ще не порушено.

З ч.1 ст. 3 ЦПК України, вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.  

З огляду на викладене, суд першої інстанції помилково та з порушенням вказаних норм процесуального права задовольнив вимогу про зобов’язання відповідача проводити перерахунок та виплату державної пенсії з врахуванням додаткової пенсії за шкоду в майбутньому, оскільки право позивача на отримання пенсії ще не є порушеним.

Таким чином, оскаржувана постанова в частині визначення періоду, за який відповідача зобов’язано провести перерахунок та виплату позивачу перерахунок та виплату державної пенсії з врахуванням додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку задовольнити частково.

Постанову Луцького міськрайонного суду від 4 лютого 2010 року змінити, виключивши з третього абзацу резолютивної частини постанови слова: «та проводити відповідні виплати в майбутньому» .

В решті постанову залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: