У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Іващука В.А.,
суддів: Колоса С.С., Міхасішина І.В.,
при секретарі Топольській В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) “Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 29 червня 2010 року,
у с т а н о в и л а :
заочним рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 29 червня 2010 року зазначений позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” заборгованість за кредитним договором в сумі 2534, 12 доларів США, що в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ на 11.03. 2010 року становить 20228 грн. 36 коп., судовий збір в розмірі 202 грн. 28 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
У апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Представники позивача заперечували доводи апеляційної скарги посилаючись на їх безпідставність. Просили апеляційну скаргу відхилити, а судове рішення залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Суд першої інстанції розглянув справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, дійшов вірного висновку та обґрунтовано задовольнив позов.
Вирішуючи спір та задовольняючи позов суд першої інстанції правильно виходив із встановлених судом обставин про порушення прав позивача неналежним виконанням зобов'язань відповідачем ОСОБА_6 за укладеним з позивачем кредитним договором №014/035-39/50054 від 4 травня 2007 року у строки визначені цим договором. Правильно також суд виходив із умов укладеного договору поруки від 4 травня 2007 року з відповідачкою ОСОБА_7, згідно з яким остання солідарно з боржником ОСОБА_6 відповідає за невиконання зобов’язань за укладеним з позивачем кредитним договором.
Всі доводи апеляційної скарги не можна визнати такими, що спростовують висновки суду. Такі доводи не дають підстав для скасування чи зміни судового рішення.
Із наведених доводів вбачається бажання ОСОБА_6 у будь-який спосіб не виконувати зобов’язання по укладеному кредитному договору, оскільки заперечуючи вимоги та оскаржуючи ухвалене судове рішення він посилається на відсутність доказів видачі кредиту в сумі 3000 доларів США позичальнику, чим фактично заперечує факт отримання кредитних коштів.
Доводи апеляційної скарги є суперечливими, оскільки в інших доводах апеляційної скарги ОСОБА_6 визнає фактично отримання кредитних коштів, проте просить відмовити в задоволенні позову з інших підстав.
Зокрема посилається на удаваність правочину, посилаючись на правила ч.1 ст. 235 ЦК України, вказуючи на те, що він отримав кредитну суму фактично у гривневому еквіваленті до курсу долара США, а не в доларах США, як це зазначено в кредитному договорі. Через це вважає цей правочин удаваним з метою приховати інший правочин, який сторони вчинили, з відповідними наслідками визначеними ч. 2 ст. 235 цього Кодексу.
Такі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки відповідач неправильно застосовує норму матеріального права до правовідносин, що склалися між сторонами у справі та встановлених обставин справи.
З матеріалів справи не вбачається, що між позичальником та банком укладений удаваний правочин.
ОСОБА_6 погодився із умовами кредитного договору, підписав його, що не заперечував в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, а тому його доводи та доводи його представника про удаваність угоди є безпідставними.
Не можна визнати такими, що є підставою для скасування судового рішення і доводи щодо відсутності у банку індивідуальної ліцензії на видачу кредиту у іноземній валюті, оскільки це не є підставою для неповернення взятих у кредит коштів, невиконання взятих зобов’язань та для невиконання зобов’язань поручителя.
Відповідач та його представник на свій розсуд скористались своїми процесуальними правами в суді апеляційної інстанції.
Відсутність позивача при розгляді справи в суді першої інстанції та неможливість скористатись правом безпосередньо заперечувати проти позову в судовому засіданні саме по собі не є підставою для скасування ухваленого рішення суду, оскільки такі процесуальні права були забезпечені відповідачу та його представнику при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права є безпідставними.
Відповідно ч.3 ст.309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
У апеляційній скарзі не наведено таких порушень процесуального права, наявність яких призвела до неправильного вирішення справи, а тому наведені доводи не дають підстав для задоволення апеляційної скарги.
Всі інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції є правильним та справедливим і ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому зміні або скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Заочне рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 29 червня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Судді: /підпис/ В.А. Іващук
/підпис/ С.С. Колос
/підпис/ І.В. Міхасішин
З оригіналом вірно: