Справа №2 а -196/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2010 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого – судді Новік Л.М.
при секретарі – Силкіній О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, інспектора ДПС БДПС з обслуговування м. Дніпропетровська старшини міліції Смотрового Олександра Марковича про скасування постанови серії АЕ №307231 від 09 липня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення, –
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 26.07.2010 року звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 09 липня 2010 року інспектором ДПС Смотровим О.М. було складено протокол АЕ1 № 027654 про порушення п. 15.9г ПДР та адміністративне правопорушення ч.2 ст. 121 КУпАП та складена постанова серії АЕ № 307231 про стягнення штрафу 260 грн. Вважає що вищезгадані протокол та постанова були складені протиправно з наступних підстав. 09 липня 2010р він рухався в м. Дніпропетровську згідно маршрутної карти. Знаходячись на правої крайньої смузі він був вимушений зупинитися на пішохідному переході, оскільки попереду нього зупинився автомобіль. Пасажири одразу відчинили двері і вийшли з його мікроавтобусу. Він зупинився ненавмисно, а згідно режиму руху транспортного потоку також двері пасажири відчинили самовільно, а він не мав можливості управляти відчиненням дверей, згідно конструкції мікроавтобуса. Зазначив, що згідно п. 15.9г ПДР, який він нібито порушив, робить виключення і дозволяє зупинку на пішохідному переходу у разі надання переваги у русі. Ці аргументи він намагався довести інспектору, але він їх проігнорував та вимусив його підписати протокол, а в іншому випадку пообіцяв йому неприємності. Інспектор склав вищезгадані протокол та постанову в яких, до речі, відмовився вказати свідків, його пасажирів, внаслідок нібито їх «зацікавленості». Проте ст. 272 КУпАП не містить таких виключень з числа осіб, які можуть бути свідками. З іншого боку, така позиція інспектора є порушення ст. 256 КУпАП. На порушення п.2.1 інструкції, затвердженої наказом МВС №1217, не надано фото або відео доказів його порушення, проте частина 2 Статті 71 Кодексу адміністративного судочинства «Обов'язок доказування» встановлює: «В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову». Також зазначає, що з 09 липня по 20 липня 2010 року він був за межами Синельниківського району і не мав можливості оскаржити постанову, тому просить суд поновити строки оскарження постанови, скасувати постанову АЕ№307231 від 09 липня 2010 року.
В судове засідання позивач не з’явився, але до його початку надав суду заяву в якій просить справу розглянути без його участі позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідачі у судове засідання не з’явилися з невідомої суду причини, хоча були повідомлені належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Постановою про адміністративне правопорушення серії АЕ № 307231 від 09 липня 2010 року позивача було притягнуто за ч.2 ст.121-2 КУпАП до адміністративної відповідальності, та на нього було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260 гривень.
Складаючи постанову про накладення адміністративного стягнення відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому ст. 255 КУпАП.
Відповідно до постанови, відповідачем було встановлено, що позивач 09.07.2010 року у м. Дніпропетровськ по вул. К. Маркса – вул.. Леніна, о 19.10 год. керував автомобілем Богдан д/н НОМЕР_1 в режимі маршрутного таксі здійснив зупинку на пішохідному переході для висадки та посадки пасажирів.
Постанова була винесена відповідачем на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серія АЕ 027654 від 09.07.2010 року.
Як встановлено ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1. на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2. з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3. обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4. безсторонньо (неупереджено);
5. добросовісно;
6. розсудливо;
7. з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8. пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9. з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10. своєчасно, тобто протягом розумного строку.
ОСОБА_1 з адміністративним позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення звернувся до суду 26.07.2010 року.
Відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Позивач не надав суду докази про поважність причини пропуску строків для оскарження постанови про адміністративне правопорушення. За таких обставин суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 11, 17, 19, 158-163, 171-2 КАС України, ст.ст. 287 – 289 КУпАП суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, інспектора ДПС БДПС з обслуговування м. Дніпропетровська старшини міліції Смотрового Олександра Марковича про скасування постанови серії АЕ №307231 від 09 липня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення – відмовити.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.М. Новік
Ў