УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року серпня місяця 02 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді : Яковенко Л.Г.

                                                       суддів : Летягіної О.В., Терент`євої Н.М.

                                            при секретарі : Іванові О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Республіканського комітету АР Крим з лісового та мисливського господарства до ОСОБА_4, про  стягнення шкоди заподіяної злочином,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 ОСОБА_6 на рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 24 лютого 2010 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Голова Республіканського комітету АР Крим з лісового та мисливського господарства звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4, в якій просив стягнути матеріальну шкоду, заподіяну злочином у розмірі 21 080 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вироком Сімферопольського районного суду АР Крим від 20 січня 2009 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєні злочину, передбаченого частиною 1 статтею 367 Кримінального кодексу України, та причинено позивачу матеріальну шкоду у розмірі 21 080 грн.

Оскаржуваним Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 24 лютого 2010 року позов Республіканського комітету АР Крим з лісового та мисливського господарства до ОСОБА_4 про стягнення шкоди, заподіяної злочином, задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Республіканського комітету АР Крим з лісового та мисливського господарства матеріальну шкоду у розмірі 21080 грн.

 В апеляційній скарзі представник відповідача ставить питання про скасування рішення суду, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, її слід відхилити з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, винними діями якого завдана шкода тваринному світу, повинен відшкодувати шкоду у повному обсязі.

Колегія суддів Апеляційного суду АР Крим погоджується з таким вирішенням спору, вважає, що судом першої інстанції повно і правильно встановлені всі дійсні обставини справи, яку вирішено згідно з законом.

При розгляді справи судом встановлено, що вироком Сімферопольського районного суду АР Крим від 20 січня 2009 року відповідач ОСОБА_4 засуджений за скоєння злочину, передбаченого частиною 1 статтею 367 Кримінального кодексу України до штрафу у розмірі 1700 грн., з позбавленням права займатися організаційно-розпорядною діяльністю, пов’язаної з видачею дозволів на здобич мисливських тварин у сімферопольському районі АР Крим строком на 2 роки.

Зазначеним вироком суду ОСОБА_4 визнано винним у тому, що з 29 квітня 2006 року, будучи головою Сімферопольської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, та будучи зобов’язаним здійснювати ведення мисливсько-рибальського господарства в угіддях, наданих в користування згідно діючого законодавства України, неналежним чином виконував свої службові обов'язки, у слідстві несумлінного відношення до них, здійснивши службову халатність.

Відповідач, в порушення вимог статті 17 Закону України «Про тваринний світ», статті 1, 17 «Про мисливське господарство та полювання» на протязі другого півріччя 2006 року організовував незаконне оформлення і видачу мисливцям відстрільних карток на пернату дичину і хутрового звіра - дозволів на   добування   мисливських   тварин в Сімферопольському районі АР Крим, без урахування кількості їх видачі та лімітів  добування  мисливських  тварин. Зазначеними діями ОСОБА_4 кількість відстрільних карток на хутрового звіра (зайця-русака), перевищило розрахунково-допустиму кількість цих карток не менш ніж на 208 штук. Кількість добутих по ним зайців перевищило допустимий об'єм цих тварин не менш ніж на 124 голови. Згідно висновку комісійній мисливознавської експертизи № 1, матеріальна шкода склала 21 080 грн.

Відповідно до частини 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Враховуючи, що вина відповідача у спричинені шкоди тваринному світу встановлена вироком суду, і за винних дій працівника об'єм його відповідальності і відповідальності роботодавця є однаковим, доводи відповідача про покладання цивільно-правовій відповідальності з відшкодування шкоди саме на Сімферопольської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок, головою якого працював відповідач, не приймаються до уваги апеляційного суду.

Колегія суддів також вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про неправильне встановлення розміру завданої шкоди.

Пленум Верховного Суду України в пункті 19 постанови N 17 від 10 грудня 2004 року «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» роз’яснив, що для обчислення розміру шкоди, заподіяної територіям та об'єктам природно-заповідного фонду внаслідок незаконного добування чи знищення тварин, пошкодження або знищення їхніх жител, місць перебування і розмноження, застосовуються такси, затверджені постановою від 21 квітня 1998 р. N 521.

Тому колегія суддів вважає дійшла висновку, що посилання відповідача на положення статті 1192 Цивільного кодексу України щодо встановлення розміру збитків відповідно до реальної вартості втраченого майна не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення не доведено.

Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315  Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,  

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 ОСОБА_6 відхилити.

  Рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 24 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: