У Х В А Л А

                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року травня місяця 31 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

                   Головуючого, судді Горбань В.В.

                                          суддів Курської А.Г.

Терент’євої Н.М.

                              при секретарі Іванові О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Комбінат Благоустрою», виконавчого комітету Ялтинської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю та зобов’язання вчинити певні дії ,  

за апеляційною скаргою та доповненнях до неї ОСОБА_5 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 лютого 2010 року,

                                         ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2009 року позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Комбінат Благоустрою», виконавчого комітету Ялтинської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю та зобов’язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовано тим, що йому на праві приватної власності належить гараж-бокс № 1 біля будинку АДРЕСА_1. Вказує, що він зробив мансардний дах над своїм гаражем, обладнав там житлове приміщення і має намір відкрити там магазин, офіс і займатися підприємницькою діяльністю. Поруч з його гаражем розташована контейнерна площадка для збирання сміття, а також ківш для збирання крупногабаритного сміття, які чинять йому перешкоди у користуванні власністю. Просив суд зобов’язати відповідачів перенести контейнери та ківш для сміття не менш ніж на 20 метрів від його власності.

У грудні 2009 року позивач уточнив свої позовні вимоги, крім заявлених позовних вимог, просив також скасувати рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 26 листопада 2009 року № 2103 «Про внесення змін у рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 26 лютого 2009 року № 260 «Про затвердження технічних паспортів на контейнерні площадки м. Ялта». Ці вимоги мотивні тим, що зазначеним рішенням, з порушенням вимог діючого законодавства, без узгодження з Ялтинською міською санітарно-епідеміологічною станцією, з «Комбінатом Благоустрою», з ним, як власником капітальної будівлі, змінено адресу розташування контейнерної площадки.

Оскаржуваним рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 лютого 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково.

Зобов’язано Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Комбінат Благоустрою» перемістити сміттєвий ківш з місця його розташування біля входу в індивідуальний гараж-бокс № 1 біля будинку АДРЕСА_1 по лівий бік від контейнерної площадки.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї позивач ОСОБА_5 ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що судом не було взято до уваги, що відповідачами не було надано будь-яких доказів на підтвердження правомірності їхніх дій. Також, посилається на те, що судом першої інстанції не була дана належна оцінка тій обставині, що він не може використовувати належне йому на праві приватної власності майно. Крім того, вважає, що задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції порушив вимоги статей 319, 320, 373 Цивільного кодексу України та статей 104, 114 Земельного кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування судового рішення.  

 Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ківш для сміття перешкоджає позивачу у користуванні гаражем, оскільки розташований біля його воріт, отже повинен бути перенесений, а контейнерна площадка розташована поруч з гаражем на законних підставах, і не перешкоджає позивачу користуватися гаражем. Крім того, суд зазначив, що позивачем не надано доказів того, що його гараж переведений у житлове приміщення, отже не має підстав для перенесення контейнерної площадки на двадцятиметрову відстань, на чому наполягає позивач.

Колегія суддів апеляційного суду не може в повному обсязі погодитися з таким рішенням суду, вважає, що судом першої інстанції не повністю з’ясовані обставини справи, допущені суттєві порушення норм процесуального права, за яких справа не може бути переглянута по суті вимог в апеляційному порядку і підлягає направленню на новий розгляд після скасування судового рішення.

Апеляційним судом при перегляді справи встановлено, у жовтні 2009 року  ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Комбінат Благоустрою», в якому просив усунути перешкоди у здійсненні ним його прав приватної власності на гараж і земельну ділянку. Убрати від його гаражу контейнерну площадку і сміттєвий ківш на місце їх законної дислокації, визначеної рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 260 від 26 лютого 2009 року, а саме на вул.. Ширяєва, 1 у м. Ялта. Заборонити в подальшому встановлювати будь-які сміттєві контейнери біля його гаражу, згідно Конституції України, Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, а також санітарних і протипожежних  норм України.

У грудні 2009 року позивач, відповідно до вимог статті  31 Цивільного процесуального кодексу України, уточнив свої позовні вимоги, пред’явивши позов до Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Комбінат Благоустрою» та виконавчого комітету Ялтинської міської ради просив усунути перешкоди у здійсненні ним його прав користування і розпоряджання його майном, прав приватної власності на капітальну будівлю гаражу і земельну ділянку. Убрати за рахунок відповідача «Комбінату Благоустрою» м. Ялта від його капітальної будівлі гаражу сміттєву контейнерну площадку і сміттєвий ківш на відстань не менш 20 метрів від його капітальної будівлі. Заборонити в подальшому встановлювати будь-які сміттєві контейнери  ближче 20 метрів від його капітальної будівлі гаражу. Скасувати рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 26 листопада 2009 року про змінення адреси контейнерної площадки з вул. Ширяєва, 1 на вул. Куйбишева  4-6 як за фактичним розташуванням, як неправомірне.

При розгляді справи поза увагою суду першої інстанції залишилася та обставина, що позивач уточнив свої позовні вимоги, підтримував уточнені позовні вимоги у судових засіданнях, та просив їх задовольнити в повному обсязі. При цьому суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач, окрім усунення перешкод у користуванні власністю та зобов’язання вчинити певні дії, просив також скасувати рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 26 листопада 2009 року № 2103 «Про внесення змін у рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 26 лютого 2009 року № 260 «Про затвердження технічних паспортів на контейнерні площадки м. Ялта», як неправомірне.

           Відповідно до статті 215 Цивільного процесуального кодексу України  при ухваленні рішення, яке повинно бути законним і обґрунтованим, суд має привести обставини (факти), що становлять предмет доказування, якими обґрунтовувалися позовні вимоги і заперечення, та вказати, якими доказами ці факти підтверджуються.

Але, як вбачається з тексту судового рішення, позовні вимоги ОСОБА_5 про скасування рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 26 листопада 2009 року № 2103 «Про внесення змін у рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 26 лютого 2009 року № 260 «Про затвердження технічних паспортів на контейнерні площадки м. Ялта», судом першої інстанції не розглядалися, у вступній частині рішення не зазначені позовні вимоги про скасування вищезазначеного рішення, мотивувальна частина рішення не містить мотивів, з яких суд вважав ці вимоги обґрунтованими або необґрунтованими, а в резолютивній частині рішення лише зазначено про відмову у задоволенні інших позовних вимог і не зазначено яких саме.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, вважає, що рішення суду першої інстанції не можна визнати законним і обґрунтованим.

           Перевірка обставин (фактів), з урахуванням положень статей 173 та  179 Цивільного процесуального кодексу України, є обов’язком суду першої інстанції, а тому має бути здійснена під час провадження в суді першої інстанції, а не в порядку апеляційного перегляду рішення. Колегія суддів вважає, що інше суперечило б самій суті апеляційного перегляду судового рішення.

           Проте суд першої інстанції такі обставини не з’ясовував і позовні вимоги ОСОБА_5 про скасування рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради АР Крим від 26 листопада 2009 року № 2103 по суті не розглянув.

Враховуючи, що суд першої інстанції розглянув не всі вимоги, і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, рішення суду підлягає скасуванню за підстав пункту 5 частини 1 статті 311 Цивільного процесуального кодексу України з направленням справи на новий розгляд.    

    Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, пунктом 5 частини 1 статті 311, статтями 314, 315  Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

   Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

             Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 лютого 2010 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

            Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

            Ухвалу може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

Курська А.Г.                                    Горбань В.В.                             Терент’єва Н.М.