У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         «27» вересня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: Ісаєва Г.А.

          Суддів: Підлісної І.А.

Белинчук Т.Г.

                      При  секретарі: Фінійкіній І.О.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу   за скаргою ОСОБА_5 про визнання постанови Відділу державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції від 18 лютого 2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження не чиною та зобов’язання виконати певні дії,

за апеляційною скаргою ОСОБА_5 та його представника голови Кримського республіканського відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів ОСОБА_6 на ухвалу Алуштинського міського суду АР Крим від 22 липня 2010 року, -

В с т а н о в и л а :

07 квітня 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою на постанову ВДВС Алуштинського МУЮ від 18 лютого 2010 року, в якій просить визнати постанову ВДВС Алуштинського МУЮ про відмову у відкритті виконавчого провадження від 18 лютого 2010 року по виконавчому листу № 2-37, що виданий Алуштинським міським судом 27 серпня 2001 року по виконанню рішення Алуштинського міського суду від 04 грудня 2000 року по справі № 2-37/00 про стягнення з КВТЗП «Таврія» на користь ОСОБА_5 21167 грн. 19 коп. і щомісячно 156 грн. 86 коп. неправомірним; зобов'язати ВДВС Алуштинського МУЮ в місячний строк вжити заходів по встановленню правонаступника фактично не існуючого КВТЗП «Таврія», що засноване виконавчим комітетом Алуштинської міської ради і забезпечення безумовного виконання даного рішення; за фактами десятирічного ігнорування ВДВС Алуштинського МУЮ виконання рішення Алуштинського міського суду від 04 грудня 2000 року по виконавчому листу 2-37/00, що виданий Алуштинським міським судом 27 серпня 2001 року, а також систематичного висилання виконавчих листів, після незаконного закриття виконавчих проваджень, по завідомо невірним адресам, постановити окрему ухвалу і направити її для реагування в ГУ Міністерства юстиції України в АР Крим і в Міністерство юстиції України, стягнути з відповідача моральну шкоду не менше 100000 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що ВДВС Алуштинського МУЮ систематично не виконує рішення Алуштинського міського суду від 04 грудня 2000 року по справі №2-37/00, повертає виконавчі листи.

Ухвалою Алуштинського міського суду АР Крим від 22 липня 2010 року скаргу ОСОБА_5 на постанову ВДВС Алуштинського МУЮ від 18 лютого 2010 року задоволено частково. Визнано неправомірною та скасовано постанову ВДВС Алуштинського МУЮ від 18 лютого 2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-37, що виданий Алуштинським міським судом АР Крим 27 серпня 2001 року. В решті вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 та його представник голова Кримського республіканського відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів ОСОБА_6 ставлять питання про скасування ухвали суду і просять постановити нову ухвалу, якою задовольнити заявлені вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що ухвала  незаконна.

Заслухавши  суддю-доповідача,   перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний  суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Постановляючи ухвалу про  часткове задоволення  скарги, суд першої інстанції  визнав неправомірною та скасував постанову ВДВС від 18 лютого 2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження,  при цьому суд виходив з обґрунтованості скарги в цієї частині та її доведеності. Відмовляючи в іншої частині скарги суд послався на те що вимоги  щодо зобов’язання в місячний строк вжити заходів по встановленню правонаступника фактично не існуючого КВТЗП «Таврія», що засноване виконавчим комітетом Алуштинської міської ради і забезпечення безумовного виконання даного рішення є передчасними, оскільки виконавчих дій з цього питання не проводилося. Відмовляючи в частині стягнення моральної шкоди, суд послався на недоведеність даний вимог.

З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК  кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Алуштинського міського суду від 04 грудня 2000 року  з КВТЗП «Таврія» на користь ОСОБА_5  було стягнуто 21167 грн. 19 коп. і щомісячно 156 грн. 86 коп.. На підставі зазначеного рішення суду було видано виконавчий лист 27 серпня 2001 року, який неодноразово пред’являвся до виконання.

Оскільки судом першої інстанції скасована постанова ВДВС від 18 лютого 2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, і ухвала суду в цій частині ні ким не оскаржена, то у ході виконавчих дій буде проведено повний об’їм дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та направлених на виконання  рішення  суду від 04.12.2000 року.

Доводи апеляційної скарги   не спростовують висновки суду першої інстанції і не є підставами для скасування чи зміни ухвали суду.

Суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог норм   процесуального права, підстав до її скасування немає.            

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315, 325     Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 та його представника голови Кримського республіканського відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів ОСОБА_6  відхилити.

Ухвалу Алуштинського міського суду АР Крим від 22 липня 2010 року залишити без змін.    

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

                          Ісаєв Г.А.                            Підлісна І.А.                          Белинчук Т.Г.