У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«20» вересня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Ісаєва Г.А.
Суддів: Підлісної І.А.
Белинчук Т.Г.
При секретарі: Фінійкіній І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9, ОСОБА_10 до Закритого акціонерного товариства «Санаторій Карасан» с. Утьос, Виконавчого комітету Партенітської селищної ради, Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», треті особи Фонд Держмайна АР Крим, Міністерство курортів і туризму АР Крим, Партенітська селищна рада, орган опіки та піклування виконавчого комітету Партенітської селищної ради, про визнання незаконним свідоцтва про право власності, визнання права на приватизацію, зобов’язання до певних дій,
за апеляційною скаргою ОСОБА_10 та його представника ОСОБА_11 на рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 11 червня 2010 року, -
В с т а н о в и л а :
05 листопада 2009 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9, ОСОБА_10 звернулися до суду з позовом до ЗАТ «Санаторій Карасан» с. Утьос, Виконкому Партенітської селищної ради, КРП «Сімферопольське МБРТІ», треті особи Фонд Держмайна АР Крим, Міністерство курортів і туризму АР Крим, Партенітська селищна рада, орган опіки та піклування виконкому Партенітської селищної ради, про визнання незаконним свідоцтва про право власності, визнання права на приватизацію, зобов’язання до певних дій.
Свої вимоги мотивує тим, що квартира АДРЕСА_1, який розташований на території санаторія «Карасан» у с. Утьос була надана для проживання ОСОБА_12 та ОСОБА_13 У 1951 році народився ОСОБА_5, який був прописаний до батьків та, відповідно, з 1951 року проживає за вказаною адресою. Окрім ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_1 також проживають та прописані: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, малолітня дитина ОСОБА_9, ОСОБА_10 Іншого місця для проживання позивачі не мають. На момент надання вказаної квартири жилий будинок № 20 перебував на балансі ДП «Санаторій «Карасан», а тому їх квартира відноситься до державного житлового фонду та вони мають право на її приватизацію. Проте в даний час житловий фонд ДП «Санаторій «Карасан», в тому числі будинок АДРЕСА_1, перебуває у власності ЗАТ «Санаторій «Карасан», яке було створене наказом Фонду Майна АР Крим № 754 від 08 травня 1998 року. ЗАТ «Санаторій «Карасан», як новий власник будинку, відмовляє їм в приватизації квартири № 1, яку вони займають. Таку відмову вони вважають незаконною, оскільки житловий фонд ДП «Санаторій «Карасан» не передавався до статутного фонду ЗАТ «Санаторій «Карасан» при зміні форми власності, перебуває на балансі ЗАТ «Санаторій «Карасан» і включений у свідоцтво про право власності незаконно, і відповідно до вимог п. 9 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», має бути переданий у комунальну власність Партенітської селищної ради. У зв'язку з чим просять визнати незаконним свідоцтво про право колективної власності ЗАТ «Санаторій Карасан» від 01.10.2002 р. в частині оформлення цього права на квартиру АДРЕСА_1 з прилеглими до нього господарськими спорудами і будівлями (сараєм, літньою кухнею та бетонованим майданчиком з навісом), які розташовані на прилеглій до будинку земельній ділянці орієнтовною площею 95,0 кв. м. і знаходяться у постійному користуванні позивачів; визнати за позивачами право на приватизацію у спільну власність квартири АДРЕСА_1 з прилеглими до нього господарськими спорудами і будівлями (сараєм, літньою кухнею та бетонованим майданчиком з навісом), які розташовані на прилеглій до будинку земельній ділянці орієнтовною площею 95,0 кв. м. і знаходяться у постійному користуванні позивачів; зобов'язати ЗАТ «Санаторій «Карасан» передати у комунальну власність Партенітської селищної ради житловий будинок № 20 з прилеглими до нього господарськими спорудами і будівлями (сараєм, літньою кухнею та бетонованим майданчиком з навісом), які розташовані на прилеглій до будинку земельній ділянці орієнтовною площею 95,0 кв. м. і знаходяться у постійному користуванні позивачів.
Рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 11 червня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9, ОСОБА_10 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_10 та його представник ОСОБА_11 ставлять питання про скасування рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважають, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Постановляючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що права позивачів не порушені, оскільки спірна квартира не підлягає приватизації відповідно до пункту 2 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.
Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_1
Перешкод у користуванні квартирою відповідач ЗАТ «Санаторій «Карасан» позивачам не чине.
Відповідно до наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим № 754 від 8 травня 1998 року було створено ЗАТ «Санаторій «Карасан» на базі державного підприємства санаторій «Карасан». У якості вкладу держави до статутного фонду ЗАТ «Санаторій «Карасан» було внесено цілісний майновий комплекс санаторію «Карасан».
24 вересня 2002 року виконкомом Партенітської селищної ради було прийнято рішення № 136 «Про оформлення права власності на цілісний майновий комплекс санаторію «Карасан», згідно з яким Сімферопольське МБРТІ було зобов'язано зареєструвати право власності на зазначений об'єкт.
Згідно свідоцтва про право власності, виданого на підставі рішення виконкому Партенітської селищної ради №136 віл 24 вересня 2002 року та зареєстрованого в БТІ 01.10.2002 року, ЗАТ «Санаторій «Карасан» на праві колективної власності належить цілісний майновий комплекс, що розташований у м. Алушта, селище Утес (а.с.21).
З довідки про балансову належність і вартість цілісного майнового комплексу ЗАТ «Санаторій «Карасан» вбачається, що до складу цілісного майнового комплексу, який передано у власність ЗАТ входить і житловий будинок № 20 де мешкають позивачі (а.с.142).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» в редакції Закону України від 04.09.2008 року № 500-УІ, приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), квартир у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб (далі - жилої площі у гуртожитках) (з урахуванням положення частини другої статті 2 цього Закону), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
Частиною 2 пункту 9 статті 8 цього Закону передбачено, що у разі банкрутства підприємств, зміни форми власності, злиття, приєднання, поділу, перетворення, виділу або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад.
Пунктом 1 ст. 2 вказаного Закону передбачено, що до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у гуртожитках, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.
В той же час пунктом 2 цієї ж статті встановлено, що не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
З матеріалів справи вбачається, що в межах території санаторію «Карасан» розташований парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Караванський» площею 18 га., оголошений об'єктом природно-заповідного фонду України Постановою Держкомприроди УРСР від 30.08.90 року № 18 «Про затвердження переліку державних парків-пам'яток садово-паркового мистецтва республіканського значення».
Вказаний парк-пам'ятка переданий ЗАТ «Санаторій «Карасан» під охорону відповідно до охоронного зобов'язання ОПСП № 007 від 17 травня 2002 року (а.с. 148).
Отже, житловий фонд, що знаходиться на території санаторію «Карасан», в тому числі і квартира позивачів АДРЕСА_1, не підлягають приватизації згідно з пунктом 2 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Таким чином, позивачі не мають права на приватизацію цієї квартири, а тому суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відмову в позові.
Доводи апеляційної скарги, щодо неправомірного оформлення права власності ЗАТ «Санаторій «Карасан» на державний житловий фонд, який знаходився у господарському віданні санаторію «Карасан» у зв’язку з вищенаведеним, не мають правового значення.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачі мають право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 селища Утьос санаторію «Карасан» колегія суддів апеляційного суду не приймає до уваги , як такі, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права, а саме статей 1 та 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_10 та його представника ОСОБА_11 відхилити.
Рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 11 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Ісаєв Г.А. Підлісна І.А. Белинчук Т.Г.