У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі
Головуючого, судді Іващенко В.В.
Суддів Дяченко Л.О.
Летягіної О.В.
При секретарі Іванові О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 02 грудня 2008р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ДП «Хлібодар», ЗАТ «Укрзернопром», ОСОБА_7, ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 02 грудня 2008р.позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 грошове відшкодування майнової шкоди у розмірі 18494 грн. 63 коп. та грошове відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000 грн. та вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставить питання про скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема апелянт посилається на те, що висновки судової авто- технічної експертизи, на які посилається суд як підставу для задоволення позову, викликають сумнів у їх правильності, оскільки у постанові про призначення експертизи відсутні будь-які вихідні дані ДТП, на підставі яких можливо зробити висновок щодо вини учасників ДТП. Апелянт вважає, що суд вийшов за межі заявлених позивачем позовних вимог. Так, ОСОБА_6 пред’явив позов до ДП «Хлібодар», ЗАТ «Укрзернопром», потім збільшив обсяг позовних вимог, однак вимог до ОСОБА_5 не заявляв. Окрім цього, апелянт вважає, що суд порушив вимоги процесуального права, а саме: ухвалою від 24.10.2008р. притягнув його до участі у справі в якості відповідача, а розгляд справи призначив на 02 грудня 2008р., ухваливши у цей день рішення за його відсутністю. Він не отримував копію позовної заяви, ухвали про відкриття провадження у справі, судових повісток про час і місце судового засідання. Він – громадянин Російської Федерації, у день розгляду справи знаходився за межами України. Апелянт вважає, що вина ОСОБА_9, водія ДП «Хлібодар» у ДТП і заподіяній шкоді усім учасникам ДТП доведена постановою Сімферопольського районного суду від 10.08.2007р. ДП «Хлібодар» у добровільному порядку відшкодувала йому шкоду, заподіяну діями ОСОБА_9, у розмірі 3000 грн., тобто визнало вину свого водія.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 не є обґрунтованою і не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 і визначаючи відповідальним за заподіяну йому в результаті ДТП шкоду ОСОБА_5, суд виходив із того, що дії водія автомобіля «Форд-Транзит», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, знаходяться у причинному зв’язку із зіткненням з автомобілем «Форд-Фієста» і не відповідають вимогам п. п. 12.3, 3.1 Правил дорожнього руху України. Зіткнення між вищезгаданими автомобілями не пов’язано з первинним зіткненням, що сталося між автомобілем «Шкода-Фабія» під керуванням водія ОСОБА_9, що належить ДП «Хлібодар» та «Форд-Транзіт» під керуванням ОСОБА_5
З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам, що встановлені судом, грунтуються на правильній оцінці наданих сторонами доказів, правильному визначенню характеру та змісту виниклих між сторонами правовідносин, правильному застосуванню судом норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія не приймає до уваги довід апелянта про його неналежне повідомлення про час і місце судового засідання, оскільки із змісту поштового повідомлення слідує, що 03 листопада 2008р. ОСОБА_10 був особисто повідомлений про судове засідання, яке було призначене на 02 грудня 2008р., тобто в порядку та строки, передбачені ст. ст. 74, 76 ЦПК України, у нього було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи і підготовки до участі у судовому засіданні.
Не є переконливим і довід апелянта про недоведеність його вини, оскільки вона підтверджується висновками судової авто-технічної експертизи № 232 від 18.07.2008р. (арк..110-114), згідно з якими дії водія автомобіля «Форд-Транзит», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, знаходяться у причинному зв’язку із зіткненням з автомобілем «Форд-Фієста» і не відповідають вимогам п. п. 12.3, 3.1 Правил дорожнього руху України. Зіткнення між вищезгаданими автомобілями не пов’язано з первинним зіткненням, що сталося між автомобілем «Шкода-Фабія» під керуванням водія ОСОБА_9, що належить ДП «Хлібодар» та «Форд-Транзіт» під керуванням ОСОБА_5
Судова колегія не приймає до уваги й довід апелянта про те, що суд вийшов за межі заявлених позивачем позовних вимог, оскільки ОСОБА_6 пред’явив позов до ДП «Хлібодар», ЗАТ «Укрзернопром».
Ухвалою Сімферопольського районного суду АР Крим від 24 жовтня 2008р. ОСОБА_5 було притягнуто до участі у справі в якості відповідача на підставі ст. 33 ЦПК України (арк.133).
Враховуючи, що рішення суду ухвалене з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не свідчать про неправильність судового рішення, судова колегія, керуючись ч.1 ст. 308 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 303, 304, 308 ч.1, 314, 315, 323, 324 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
у х в а л и л а :
апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 02 грудня 2008р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: