У к р а ї н а

  ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

Іменем України

15.09.10                                                                                               Справа №4/107-10

 Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

 Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В. судді  Мойсеєнко Т. В.    , Кричмаржевський В.А.  , Колодій Н.А.

  при секретарі Савченко Ю.В.

за участю представників

позивача: не з’явився;

відповідача: ОСОБА_1, довіреність № ВМР 134166 від 11.03.2010р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 4/107-10 та   апеляційну скаргу  Приватного підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1

на рішення  господарського суду Херсонської області від 24.06.2010р. у справі № 4/107-10

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_4, м.Херсон

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 24.06.2010р. у справі                        № 4/107-10 (суддя Ємленінова З.І.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 38600грн. основного боргу; 3766грн.21коп. пені; 1319грн.39коп. 3 % річних; 4822грн.36коп. втрат від інфляції. Судові витрати покладено на відповідача.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач порушив умови договору, оскільки не виконував своїх обов’язків по своєчасних розрахунках за оренду майна, тому позовні вимоги суд визнав обґрунтованими та задовольнив їх.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 24.06.2010р. у справі № 4/107-10, оскільки висновки суду, викладені у судовому рішенні, не відповідають обставинам справи і рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Заявник апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що між сторонами існувала усна домовленість про виконання зобов’язань, саме на підставі цих зобов’язань відповідачем не сплачується оренда протягом двох років. Зокрема, суд першої інстанції, на думку заявника апеляційної скарги позбавив можливості відповідача надати розписку від 28.02.2008р., відповідно до якої відповідач передав гроші за предмет договору оренди.   

Відзиву на апеляційну скаргу позивач суду не надав.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 09 серпня 2010р. у справі  № 4/107-10 апеляційна скарга відповідача прийнята та призначена до розгляду на 15.09.2010р.

Розпорядженням виконуючого обов’язки голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2315 від 15.09.2010р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого судді Мойсеєнко Т.В., суддів Кричмаржевський В.А., Колодій Н.А.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 15.09.2010р. у справі              № 4/107-10 справа прийнята до розгляду у складі колегії суддів головуючого судді Мойсеєнко Т.В., суддів Кричмаржевський В.А., Колодій Н.А.,  даною колегією прийнято постанову.

У судове засідання, яке відбулося 15.09.2010р. уповноважений представник  позивача  не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

За згодою представника заявника апеляційної скарги судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення, та за його згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний                    господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи  знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що 11 березня  2008р. між  суб’єктами  підприємницької  діяльності –фізичними особами ОСОБА_4 (позивач по  справі)  та ОСОБА_3 (відповідач) було укладено договір оренди, за умовами якого в користування відповідача на умовах оренди позивачем передано нежитлове приміщення кафе-закусочної (1 поверх) загальною площею 82,4кв.м., яке розташоване в с.Кірове Бериславського району Херсонської області по вул.Жовтнева №10. Приміщення кафе  передавалося з метою його використання відповідачем за цільовим призначенням для розміщення закладу громадського харчування та роздрібної  торгівлі.

Строк дії оренди відповідно до пункту 4.1 договору сторонами узгоджено на 11 місяців з дати його підписання з наступним продовженням  строку дії договору.

01.04.2009р. сторонами у справі  укладено новий договір на оренду тих же приміщень кафе-закусочної на тих же умовах, які встановлені договором від 11.03.2008р.

Таким чином, між сторонами у справі склалися господарські відносини з оренди нерухомого майна, які були припинені 16.05.2010р. у зв’язку з поверненням орендованого майна орендодавцю.

Пунктом 4.1 договорів оренди приміщення від 11.03.2008р., та від 01.04.2009р. сторони обумовили, що строк оренди об'єкта укладається на 11 місяців і набуває чинності з дня підписання сторонами акту прийому –передачі об'єкта оренди .  

Натомість представник заявника апеляційної скарги, надав суду письмову заяву від 15.09.2010р., в якій зазначає, що відповідно до договору оренди, укладеного між сторонами по справі не було складено акт прийому-передачі об’єкта оренди, та сторонами такі акти не складалися.

Тобто, відповідач заперечує наявність заборгованості, з тих підстав, що вищезазначені договори не набули чинності, у зв’язку з не підписанням сторонами актів прийому –передачі об’єкта оренди.

Більш того, висновок суду першої інстанції про наявність у відповідача рішень Кіровської сільської ради Бериславського району Херсонської області № 41 від 27.03.2008р. (а.с.54), № 45 від 26.03.2009р. (а.с.55), ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (а.с.57), які підтверджують здійснення відповідачем господарської діяльності в орендованому приміщенні, не можуть вважатися належними та допустимими доказами у справі згідно статті 34 ГПК України, оскільки дані документи жодним чином не породжують для відповідача права та обов’язки на користування об’єктом оренди, бо дані правовідносини сторін врегульовані названими договорами, які не набрали чинності, у зв’язку з відсутністю актів прийому –передачі об’єкта оренди.

 Також колегія суддів зазначає, що жодних доказів, які б свідчили про набрання чинності вищезазначених договорів оренди позивачем всупереч статті 33 ГПК України суду апеляційної інстанції не надано.  

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позовні вимоги заявлені позивачем на підставі договорів оренди приміщення від 11.03.2008р та 01.04.2009р.

Колегія суддів зазначає, що у позивача відсутнє право вимоги за вказаними договорами, в силу того, що ці договори є неукладеними.

Позивач не довів, що відповідач саме за цими договорами перебував в АДРЕСА_1, вул.Жовтнева, 10, тому вимоги позивача про стягнення сум заявлених у позові на підставі цих договорів оренди задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що господарський суд Херсонської  області не повністю з’ясував усі обставини справи та не надав належної правової оцінки наданим позивачем документам, як допустимим доказам по справі, що призвело до прийняття неправильного рішення у справі, тобто такий висновок суду першої інстанції не відповідає матеріалам справи та не ґрунтується на чинному законодавстві, зокрема, ст.43 ГПК України щодо всебічного, повного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

У зв’язку з чим, у задоволенні позову слід відмовити, а рішення господарського суду Херсонської області від 24.06.2010р. у справі № 4/107-10 слід скасувати.

Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести на позивача.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -

  ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 задовольнити .

Рішення господарського суду Херсонської області від 24.06.2010р. у справі                           № 4/107-10 скасувати та прийняте нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_4, м.Херсон на користь Приватного підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 242грн.53коп. державного мита за розгляд справи у Запорізькому апеляційному господарському суді.

Видачу наказу доручити господарському суду Херсонської області.

Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В.

судді  Мойсеєнко Т. В.

  Кричмаржевський В.А.  Колодій Н.А.