ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"21" вересня 2010 р. м. Київ К-26412/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: Панченка О.Н. (доповідача),
суддів: Весельської Т.Ф.,
Горбатюка С.А.,
Мироненка О.В.,
Мороз Л.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у місті Києві касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2010 року
у справі №2а-607/10/1770(20603/10/9104)
за позовом ОСОБА_4
до прокуратури Харківської області
про зобов’язання вчинити певні дії,
встановила:
У лютому 2010 року ОСОБА_4 (далі – ОСОБА_4, позивач, скаржник) звернувся з вказаним позовом до прокуратури Харківської області (далі – прокуратура, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов’язання провести належний розгляд заяви ОСОБА_4 з відповідним прийняттям процесуального рішення, а також стягнення моральної шкоди в розмірі 50000 гривень.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2010 року, ОСОБА_4 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що справа адміністративної юрисдикції –переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначив, що 29 травня 2009 року звернувся з заявою до прокуратури Харківської області щодо проведення перевірки стосовно працівників Орджонікідзевського районного відділу Харківського міського Управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та порушення кримінальної справи. Проте, жодного процессуального рішення по його заяві прийнято не було, чим, на думку скаржника, порушені його права, тому відповідно до вимог статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України ОСОБА_4 просить зобов’язати відповідача провести додаткову перевірку по його заяві та винести відповідне процесуальне рішення. Крім того, позивач стверджує, що постанову про відмову у порушенні кримінальної справи від 13 листопада 2003 року він не отримував.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, листом відповідача від 13 липня 2009 року №06/2-6949-07 скаржнику повідомлено, що його звернення розглянуто та встановлено, що під час розгляду кримінальної справи №260300443 в апеляційному суді Харківської області, прокуратурі доручено проведення перевірки щодо недозволених методів ведення досудового слідства та дізнання працівниками Орджонікідзевського районного відділу Харківського міського Управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області стосовно ОСОБА_4 За результатами перевірки 13 листопада 2003 року відповідачем прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі пункту 1 статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України про, що позивача в цей же день повідомлено письмово з одночасним роз’яснення порядку оскарження.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства, оскільки позивач ставить вимоги про проведення дій, які можуть бути вчинені в порядку передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України.
Згідно з статтею 236-1 Кримінально-процесуального кодексу України скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду за місце розташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови.
Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Частиною 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що дані правовідносини є кримінально-правовими, а тому не підлягають розгляду адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства, оскільки між сторонами не склалися публічно-правові відносини.
Доводи касаційної скарги позивача не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.
Отже, враховуючи викладені обставини, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що ухвала Рівненського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2010 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2010 року ґрунтуються на об’єктивно встановлених обставинах у даній справі і постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому скасуванню або зміні не підлягають.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА :
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.Н. Панченко
Судді: Т.Ф. Весельська
С.А. Горбатюк
О.В. Мироненко
Л.Л. Мороз