ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"21" вересня 2010 р. м. Київ К-26942/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: Панченка О.Н. (доповідача),
суддів: Весельської Т.Ф.,
Горбатюка С.А.,
Мироненка О.В.,
Мороз Л.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у місті Києві касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2010 року
у справі №2-а-543/10/0570
за позовом ОСОБА_4
до прокуратури Донецької області
про визнання дій незаконними,
встановила:
У січні 2010 року ОСОБА_4 (далі – ОСОБА_4, позивач, скаржник) звернувся з вказаним позовом до прокуратури Донецької області (далі – прокуратура, відповідач) про визнання дій прокуратури при розгляді його скарги від 05 серпня 2009 року незаконними.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано незаконними дії працівників прокуратури Донецької області стосовно проведення неякісної перевірки по заяві ОСОБА_4. В частині позовних вимог, що стосуються умисного ухилення від проведення службового розслідування у відношенні працівників прокуратури відмовлено.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2010 року апеляційну скаргу прокуратури Донецької області задоволено, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2010 року скасовано. Провадження по адміністративній справі закрито. Роз’яснено заявникові, що справа повинна розглядатись місцевим загальним судом в порядку кримінального судочинства.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказане судове рішення скасувати, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2010 року залишити в силі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що справа адміністративної юрисдикції –переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 05 серпня 2009 року скаржник звернувся до прокуратури зі скаргою в якій просив об’єднати в одне провадження дві пов’язані між собою кримінальні справи, відкриті по його заяві, змінити слідчого, так як останній порушує вимоги Кримінально-процесуального кодексу України в процесі слідства, та провести службове розслідування по відношенню слідчої ОСОБА_5 та працівників прокуратури м. Донецька. Листами прокуратури від 21 вересня 2009 року №04/2/1-1057-07 та 22 жовтня 2009 року №19-1057-07 ОСОБА_4 надано відповіді на його скаргу.
Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що даний спір підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства, оскільки скаржник ставить вимоги про проведення дій, які можуть бути вчинені в порядку передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України.
Згідно частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач неякісно провів перевірку по його скарзі від 05 серпня 2009 року, надав необґрунтовані та необ’єктивні відповіді та умисно ухилився від проведення службового розслідування у відношенні співробітників прокуратури м. Донецька.
Відповідно до статті 2 Кримінально-процесуального кодексу України завданням цього Кодексу є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
Отже, дані правовідносини є кримінально-правовими, а тому не підлягають розгляду адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства, оскільки між сторонами не склалися публічно-правові відносини. Крім того, дані правовідносини не можуть бути віднесені до категорії публічно-правових і з тих підстав, що їх виникнення не пов’язано з будь-якими рішеннями, діяльністю або бездіяльністю органів владних повноважень в сфері управлінської діяльності.
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, в зв’язку з чим суд попередньої інстанції скасував постанову суду першої інстанції та закрив провадження по даній справі.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2010 року ґрунтується на об’єктивно встановлених обставинах у даній справі і постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому скасуванню або зміні не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА :
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.Н. Панченко
Судді: Т.Ф. Весельська
С.А. Горбатюк
О.В. Мироненко
Л.Л. Мороз