ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"30" серпня 2010 р.Справа № 17/78-10-2872
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Плісько С В вантажні автомобілі”
до відповідачів: 1. Відкритого акціонерного товариства „Ладижинський завод силікатної цегли”;
2. Приватного підприємства „Євро ТРЕЙЛЕР Україна”
про стягнення 19523,17 грн.
Суддя Зуєва Л.Є.
П р е д с т а в н и к и :
від позивача: Пустинін В.П. –на підставі довіреності №07/10 від 05.01.2010р.;
від відповідача: 1. не з’явився;
2. Шалигін С.А. –на підставі довіреності №333/10 від 05.12.2009р.
СУТЬ СПОРУ: ТОВ „Плісько С В вантажні автомобілі” звернулося до суду суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ВАТ „Ладижинський завод силікатної цегли” та ПП „Євро ТРЕЙЛЕР Україна” заборгованості за поставлений товар у розмірі 19 523,17 грн., з яких 17 421,84 грн. –основного боргу; 276,69 грн. –3% річних; 1 461,68 грн. –інфляційних втрат.
Відповідач, ВАТ „Ладижинський завод селікатної цегли” в судові засідання призначені по справі не з’явився, хоча про час, місце проведення судових засідань його було повідомлено належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи, письмовий відзив на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку, ст. 75 ГПК України.
Відповідач, ПП „Євро Трейлер Україна” в судове засідання з’явився, надав письмовий відзив на позов, в якому заявлені до нього позовні вимог визнав у повному обсязі.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
ТОВ „Плісько С В вантажні автомобілі” (надалі позивач) відпустив ВАТ „Ладижинський завод селікатної цегли” (надалі відповідач -1) через його представника ОСОБА_1 по витратним накладним товарно-матеріальні цінності, а саме:
по накладній №КСРСХ00045 від 23.09.09р. на суму 7 490, 32 грн.,
по накладній №90004 від 27.10.09р. на суму 15 657, 44 грн.,
Всього позивачем відповідачу 1 було відпущено товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 23 147,76 грн.
Відповідач 1 в свою чергу на рахунок позивача за отриманий товар перерахував 5000 грн. двома платіжними дорученнями:
- 1 000, 00 грн. - платіжним дорученням №1585 від 22.10.09р.
- 4 000, 00 грн. - платіжним дорученням № 134 від 19.04.10р.
Товарно-матеріальні цінності, які відпущені по видатковій накладній №90004 від 27.10.09р. на суму 15 657,44 грн., відповідачем 1 взагалі сплачені не були.
Внаслідок неналежного виконання з боку відповідача 1 своїх зобов’язань стосовно повної та своєчасної оплати вартості переданих йому товарно-матеріальних цінностей, у нього утворилася заборгованість у загальному розмірі 15 657,44 грн.
Між ПП „Євро Трейлер Україна” та ТОВ „Плісько С В вантажні автомобілі” укладено договір поруки №1 від 23.09.2009р., згідно умов якого ПП „Євро Трейлер Україна” є Поручителем ВАТ „Ладижинський завод силікатної цегли”, однак його зобов’язання по поруці за умовами цього договору дорівнює 2 (два) відсотка від суми заборгованості Боржника, яким є ВАТ „Ладижинчький завод силікатної цегли”.
Загальна заборгованість ПП „Євро Трейлер Україна” перед позивачем становить 442,96грн.
Позивач на підставі вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України внаслідок неналежного виконання грошових зобов’язань здійснив нарахування 3% річних, які згідно представленого розрахунку суми позовних вимог становлять 276,69 грн., та нарахував інфляційні втрати у розмірі 1 461,68грн.
Позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення з вимогою погасити заборгованість у розмірі 22 147, 76 грн., в строк до 05.03.10р., яке відповідачем залишена без виконання.
19.04.2010р. на адресу відповідача 1 та відповідача 2 позивачем направлено письмову претензію з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 21 704,8 грн., яку відповідачем 1 отримано 27.04.2010р. в підтвердження чого позивачем надано поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач 1, ВАТ „Ладижинський завод селікатної цегли” вимоги викладені у надісланій претензії не виконав.
Відповідач 2, ПП „Євро Трейлер Україна” направив відповідь на вищевказану претензію в якої заявлені до нього вимоги визнав.
Зазначені обставини спонукали ТОВ „Плісько С В вантажні автомобілі” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вхід.№5767 від 29.06.2010р.) про стягнення з ВАТ „Ладижинський завод селікатної цегли” 19 160,21 грн., з яких: 17 421,84 грн. –основного боргу; 1 461,68 грн. –інфляційних втрат; 276,69 грн. –3% річних та про стягнення з ПП „Євро Трейлер Україна” заборгованості у розмірі 362,96 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.07.2010р. порушено провадження у справі №17/78-10-2872 за позовом ТОВ „Плісько С В вантажні автомобілі” до ВАТ „Ладижинський завод силікатної цегли”, ПП „Євро Трейлер Україна” про стягнення 19 523,17грн.
У ході розгляду справи у суді, а саме 30.08.2010р. позивач звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про уточнення позовних вимог, в якої просить суд стягнути з відповідача 15 334,29 грн. –основного боргу, 1 738,37 грн. –інфляційних втрат та 3% річних, а також стягнути з відповідача 2 заборгованість у розмірі 313,15 грн., посилаючись при цьому на часткове погашення відповідачем 1 частини основної суми заборгованості у розмірі 2 490,32 грн.
Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновків, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних правових підстав.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків.
У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовЧязання не допускається.
При цьому відповідно до вимог ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.
У відповідності до п. 1 ст. 203 ЦК України, господарське зобов’язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.
Пунктом 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов’язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Розглядом матеріалів справи встановлено та підтверджено відповідними доказами, що між позивачем та відповідачем виникли зобов’язання по наступним видатковим накладним:
- №КСРСХ00045 від 23.09.09р. на суму 7 490, 32 грн.,
- №90004 від 27.10.09р. на суму 15 657, 44 грн.
Факт отримання відповідачем продукції на суму 23 147,76 грн., підтверджується також довіреністю на отримання товару серії 0221 від 29.10.2009р., виданою на ім'я ОСОБА_1 для отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей.
Матеріалами справи встановлено, що позивач виконав свої зобов’язання щодо поставки продукції, кількості та якості поставленого товару в повному обсязі. Претензій щодо якості чи кількості поставленого товару від відповідача на адресу позивача не надходило.
18.02.2010р. позивачем на адресу відповідача 1 направлено письмову претензію з вимогою негайно перерахувати грошові кошти, які становлять вартість переданих товарно-матеріальних цінностей.
19.04.2010р. позивачем на адресу відповідача 2 було направлено письмову претензію щодо сплати останнім частини боргу у розмірі 2%, що складає 362,96 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідач 1 вказану направлену йому письмову претензію отримав 22.02.2010р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке надано позивачем в якості відповідного доказу.
Відповідач 2 вказану направлену йому письмову претензію отримав 27.04.2010р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке надано позивачем в якості відповідного доказу.
Таким чином, враховуючи відповідач 1 надіслану йому претензію отримав 22.02.2010р., та положення ст. 530 ЦК України, строк виконання зобов’язання по оплаті відповідачем вартості прийнятої продукції настав 28.02.2010р.
У відповідності до вимог п. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач 1 станом на час розгляду справи у суді заборгованість у розмірі 17 421,84 грн. погасив частково, а саме ним 14.06.2010р. перераховано на рахунок позивача 2 490,32 грн.
Таким чином, відповідач 1 повністю розрахувався з позивачем за товар прийнятий по накладній №КСРСХ00045 від 23.09.09р. Однак, заборгованість по накладній №90004 від 27.10.09р. на суму 15 657, 44 грн. відповідачем 1 сплачена не була.
Матеріалами справи встановлено, що між ПП „Євро Трейлер Україна” та ТОВ „Плісько С В вантажні автомобілі” укладено договір поруки №1 від 23.09.2009р., згідно умов якого ПП „Євро Трейлер Україна” є Поручителем ВАТ „Ладижинський завод силікатної цегли”, однак його зобов’язання по поруці за умовами цього договору дорівнює 2 (два) відсотка від суми заборгованості Боржника, яким є ВАТ „Ладижинчький завод силікатної цегли”.
Згідно заяви про уточнення позовних вимоги від 30.08.2010р. загальна заборгованість ПП „Євро Трейлер Україна” перед позивачем становить 313,15 грн.
Відповідач 2 надав письмовий відзив на позов в якому заявлені до нього вимоги визнав у повному обсязі, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а з ПП „Євро Трейлер Україна” на користь позивача слід стягнути 313,15 грн.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги по стягненню з відповідача 2 основної суми боргу у розмірі 15 344,29 грн. обґрунтовані внаслідок чого підлягають задоволенню частково, з урахуванням часткової оплати.
Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Перевіривши правильність нарахування позивачем відповідачу 3% річних у розрахунку приведеному у позові у розмірі 276,69 коп. та індексу інфляції, згідно розрахунку у розмірі 1461,68 грн., суд встановив, що позовні вимоги в цій частині також ґрунтуються на вимогах діючого законодавства у зв’язку з чим вони підлягають задоволенню.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем в порушення ст. 33 ГПК України не надано суду будь-яких письмових доказів які б свідчили про відсутність у нього заборгованості за вказаним договором.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.11, 203, 204, 509, 525, 526, 530, 625, 629, 692 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ „Плісько С В вантажні автомобілі” підлягають задоволенню, з урахуванням заявлених уточнень внаслідок чого з ВАТ „Ладижинський завод селікатної цегли” слід стягнути на користь позивача 17 082,66 грн. загальної заборгованості з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних, а з ПП „Євро Трейлер Україна” слід стягнути 313,15 грн. заборгованості.
Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покласти на відповідачів пропорційно ступеню задоволення позовних вимог, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Ладижинський завод селікатної цегли” /24321, Вінницька область, м. Ладижин, вул.. Промислова, 1, код ЄДРПОУ 00294020/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Плісько С В вантажні перевезення” /67633, Одеська область, Біляївський район, с. Котовка, вул. Балтська дорога, 148-Г, код ЄДРПОУ 32394315/ 15344 грн. 29 коп. /п’ятнадцять тисяч триста сорок чотири грн. 29 коп./ - основного боргу; 1461 грн. 68 коп. /одна тисяча чотириста шістдесят одна грн. 68 коп./ - збитків від інфляції; 276 грн. 69 грн. /двісті сімдесят шість грн. 69 коп./ - 3% річних; 174 грн. 20 коп. /сто сімдесят чотири грн. 20 коп./ - державного мита; 210 грн. 58 коп. /двісті десять грн. 58 коп./ - послуги ІТЗ судового процесу.
Наказ видати.
3. Стягнути з приватного підприємства „Євро Трейлер Україна” /67633, Одеська область, Біляївський район, с. Котовка, вул. Балтська дорога, 148-Г, код ЄДРПОУ 25040271/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Плісько С В вантажні перевезення” /67633, Одеська область, Біляївський район, с. Котовка, вул. Балтська дорога, 148-Г, код ЄДРПОУ 32394315/ 313 грн. 15 коп. /триста тринадцять грн. 15 коп./ - заборгованості; 21 грн. 03 коп. /двадцять одна грн. 03 коп./ - державного мита; 25 грн. 42 коп. /двадцять п’ять грн. 42 коп./ - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 01.09.2010р.
Суддя Зуєва Л.Є.