ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.10 Справа № 13/217/10
Суддя
За позовом: Прокурора Пологівського району Запорізької області в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Пологівської міської ради, м. Пологи Запорізької області
до: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Пологи Запорізької області
про стягнення заборгованості у розмірі 8 580,76 грн.
Суддя Серкіз В.Г.
Представники:
Від позивача: Таран О.М.довіреність №Б/нвід19.01.10
Від відповідача: ОСОБА_2довіреність №170від20.01.10
Куцаев О.А.НОМЕР_1від10.12.97
Прокурор:Хорунжий С.М.посвідчення №261від08.08.2006
Розглядається позовна Прокурора Пологівського району Запорізької області в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Пологівської міської ради до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 8 580,76 грн.
До розгляду справи по суті позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 8 064,73 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Заява відповідає вимогам закону та прийнята судом. Спір розглядається за уточненими позовними вимогами.
Представник позивача та прокурор у судовому засіданні підтримали уточнені позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позов зазначив, що позивачем не виконані умови укладеного договору, а тому підстави для задоволення вимог позивача, відсутні. Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заперечення проти позову та просив у його задоволенні відмовити.
Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін та прокурора, суд,
В С Т А Н О В И В :
06 листопада 1998 року між виконавчим комітетом Пологівської міської ради та Приватним підприємцем ОСОБА_1 укладений договір оренди нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 від 06.11.1998 року (далі Договір оренди).
Згідно пункту 3.1. Договору оренди Орендар сплачує орендну плату не пізніше 15 числа кожного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції.
Відповідно до абзацу 3 пункту 3.4 договору Орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується в бюджет Орендодавцю згідно діючого законодавства з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку Україна за кожний день прострочки, включаючи день оплати.
На думку позивача, Приватний підприємець ОСОБА_1 не в повному обсязі сплатив орендну плату за оренду нежитлових приміщень починаючи з 2007 року у встановлений договором строк, внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті орендної плати, яка становить 6 919,97 грн. Крім того позивачем нараховану пеню у розмірі 812,43 грн. та 3% річних у розмірі 332,33 грн. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 8 064,73 грн.
Суд вважає вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Дійсно, 06.11.1998 року за №105 між відповідачем та позивачем був укладений договір оренди нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1, за яким відповідач по справі повинен був сплачувати орендну плату у встановленому в договорі розмірі.
Відповідно до ст.257 ЦК України до стягнення заборгованості з орендної плати застосовується загальний трирічний строк позовної давності . Позивач заявляє позовні вимоги починаючи з 01.01.2007 року. Станом на день пред’явлення позовних вимог, тобто на 20.07.2010 року, строк позовної давності за період з 01.01.2007 р. по 20.07.2007 року сплив. З урахуванням загальної позовної давності тривалістю у три роки позивач може вимагати сплату по орендній платі лише з липня 2007 року.
В той же час, судом враховано, що порядок плати за оренду визначено сторонами п. 3 Договору від 06.11.1998р. та п. 3.1 додаткової угоди, що узгоджена сторонами 24.02.2008р. Строк дії договору закінчено за згодою сторін 11.11.2008р.
В обґрунтування своїх вимог, позивачем надані рахунки-фактури №732 за грудень 2008р., тобто після закінчення строку дії договору, №29 від 15.01.2008р., №96 від 14.01.2008р., №162 від 13.03.2008р., №227 від 11.04.2008р., №291 від 13.03.2008р., №355 від 13.08.2008р., №417 від 09.07.2008р., №479 від 13.08.2008р., №538 від 15.09.2008р., 594 від 14.09.2008р, №648 від 12.11.2008р. та докази надсилання їх за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.
В той же час, відповідачем надані докази, що перереєструвався за адресою АДРЕСА_3, про що було відомо позивачу та за цією адресою жодного рахунку щодо сплати оренди він не отримував.
Таким чином, вимоги п. 3.1 додаткової угоди від 24.02.2008р. позивачем не дотримані.
Крім того, згідно цього ж пункту додаткової угоди, орендна плата складає 882,14 грн., з урахуванням ПДВ. В той же час, надані позивачем рахунки за липень-листопад 2008р. свідчать про подвійне нарахування ним ПДВ. Наприклад, рахунок фактура №417 від 09.07.2008р. зазначено плату у розмірі 848,93 грн. та ПДВ 169,79 грн., разом 1018,72 грн. Отже такі рахунки не відповідають вимогам договору між сторонами, щодо розміру орендної плати і не можуть бути прийняті судом в обґрунтування вимог позивача.
За таких підстав, суд вважає, що позивачем не надані відповідні докази на підтвердження його вимог, а отже позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 27.09.2010р.
Суддя В.Г. Серкіз