ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
справа №2-8385/10
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2010 року
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Юрдиги О.С.
при секретарі Бєлоусовій К.О
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі про визнання бездіяльності протиправною, здійснення перерахунку та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов»язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 01.01.2006р. по 31.12.2009р. в сумі 6 254 грн., а також здійснювати вказану виплату в подальшому з дня пред»явлення позову.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” вона відноситься до категорії “діти війни” і ст.6 зазначеного Закону їй передбачена виплата щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак у 2006-2007р.р. допомога не виплачувалась, а у 2008-2009р. виплачувалася у неповному обсязі. Сума невиплаченої допомоги з 2006 р. по 2009 р. складає 6 254 грн.
У судове засідання позивачка не з»явилася, проте подала заяву про підтримання позовних вимог з клопотанням про розгляд справи у її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з”явився з невідомої суду причини, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встанови наступні обставини справи.
Позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, що підтверджується копією паспорта серія НОМЕР_1 виданим ІНФОРМАЦІЯ_2, розмір надбавки до пенсії позивачки, як дитини війни складає з 01.01.2008р. – 47 грн., 01.04.2008р. – 48.10.грн., з 01.07.2008р. – 48.20 грн. з 01.10.2008р. – 49.80грн. До 01.01.2008р. надбавка до пенсії як дитині війни позивачці не виплачувалася.
На звернення позивача до Управління ПФУ в м.Тернополі про перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком в період з 2006 і в подальшому, відповідач повідомленням №277/к-11 від 16.07.2010р. ОСОБА_1 відмовив.
У відповідності до ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. «Дітям війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання або соціальна допомога , яка виплачується замість пенсії , підвищується на 30% від мінімальної пенсії за віком. (ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV)
Державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.(ч.2 ст.3 “Про соціальний захист дітей війни”).
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції, що діяла до 31 грудня 2007 року), передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Враховуючи зазначений статус позивача, позивач, відповідно до вказаної норми, має право на вказане підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. (ст.7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV).
Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 року дію ст. 6 зазначеного Закону на 2006 рік зупинено. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року, який набрав чинності 15.03.2006 року, до статті 110 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» було внесено зміни, якими встановлено, що пільги «Дітям війни», передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджені не були.
Закони України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 року та «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.
Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки до 15.03.2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені. В зв’язку з цим суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача, які стосуються виплат підвищення до пенсії за 2006 рік.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за 2007 рік, суд вважає такими, що підлягають до часткового задоволення.
У 2007 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність визначений в ст.62 Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 р.», і становить : з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.
Відповідно до п. 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” зупинено з урахуванням статті 111 цього Закону.
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) , положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
У 2008 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність визначений статтею 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення деяких змін до законодавчих актів України» і становить : з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривень, з 1 липня – 482 гривень, з 1 жовтня – 498 гривень.
Відповідно до ст.54 Закону України «Про державний бюджет на 2009р.», установити у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Відповідно до п.41 розділу ІІ «Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення деяких змін до законодавчих актів України», текст ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV викладено в новій редакції, відповідно до якої, дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) від 22.05.2008року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п. 2 п 41 розділу ІІ Закону України " Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення деяких змін до законодавчих актів України»
Відповідно до ч.2 ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України», якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, які визнані неконституційними, і що передбачено у самих рішеннях.
Положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та положення п. 2 п 41 розділу ІІ Закону України " Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення деяких змін до законодавчих актів України», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення.
У зв'язку з вищенаведеним, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 01.01.2007р по 08.07.2007р. задоволенню не підлягають, оскільки не має підстав для застосування в згаданий період відповідних положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки протягом вказаного часу їх дія була зупинена Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Таким чином, починаючи з 9 липня по 31 грудня 2007 року позивач мав правові підстави для нарахування підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, і тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що з 1 січня 2008 року позивачці підвищено пенсію на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (в редакції від 28.12.2007 року). З 22 травня 2008 року, на підставі рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 перерахунок пенсії з урахуванням ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (в редакції від 18.11.2004 року) позивачу Управлінням Пенсійного фонду України в м. Тернополі не проводився.
У зв'язку з вищенаведеним, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги з1 січня 2008 року по 21 травня 2008р. задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем в даний період правомірно здійснювалося нарахування та виплата соціальної допомоги як «дитині війни» у розмірах, встановлених п. 2 п 41 розділу ІІ Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення деяких змін до законодавчих актів України».
З 22 травня 2008 року позивач має право на отримання підвищення пенсії, не на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії. На підставі зазначеного, Управлінню Пенсійного фонду України в м. Тернополі належить здійснити позивачу перерахунок пенсії починаючи з 22 травня 2008 року, згідно вище вказаного законодавства України.
Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Частиною 1 ст.3 ЦК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до зазначеної норми Закону, забезпечуючи захист порушених прав позивача, враховуючи, що згідно вище вказаного законодавства, перерахунок пенсії належить до обов’язків компетентних органів Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, про необхідність зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі провести перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне страхування» з 09.07.2007року по 31.12.2007року та з 22.05.2008 року по 05.08.2010 року включно.
При цьому суд вважає позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача у майбутньому нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», безпідставними, оскільки такий спосіб захисту порушеного права, як зобов'язання вчинити певні юридичні дії у майбутньому не передбачений чинним законодавством.
Стягнути з відповідача в користь позивача 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а 8грн. 50 коп. судового збору стягнути з державного бюджету, оскільки відповідач звільнений від його сплати, відповідно до п.34 Декрету КМУ «Про державне мито».
Керуючись, 64, ч.2 ст.152 Конституції України, ст.1, 6, 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV (із змінами та доповненнями), ч.4 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року №3551-XII, ст.28 Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-I, ст.58, п.12 ст.71, Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 року, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року №489-V, пп.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI, ст.54 Закону України «Про державний бюджет на 2009р.», рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 , ст.ст. 1 ст.3 , ч.1 ст.73, 257 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 60, 212, 224-226, 228, 232, 233 ЦПК України суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне страхування» з 09.07.2007року по 31.12.2007року та з 22.05.2008 року по 27.09.2010 року включно.
У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі в користь ОСОБА_1 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути з державного бюджету в користь ОСОБА_1 8грн. 50 коп. судового збору .
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуюча-суддя Юрдига О.С.