Судове рішення #1115029
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-300, 2007 року                                                         Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ст. 153 ч.3 КК України.                                                           Макаренко І.В.

Доповідач в апеляції Демиденко А.І.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

10 квітня 2007 року                     Колегія  суддів   судової  палати   у  кримінальних

справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                                     Демиденка А.І.

суддів                         Охріменка І.К., Неділька М.І.

прокурора                                     Гришанової Н.Д.

адвоката                                     ОСОБА_4.

засудженого                                   ОСОБА_1.

його законного представника                    ОСОБА_5.

законного представника мало­

літнього потерпілого                                   ОСОБА_3.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за апеляціями: адвоката ОСОБА_4. в інтересах засудженого ОСОБА_1.; представника малолітнього потерпілого ОСОБА_2. - ОСОБА_3. на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 грудня 2006 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, українця, гр. України, раніше не судимого, -

засуджено за ч.Зст.153 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення .волі із залишенням міри запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили. Вивчивши матеріали справи, -

встановила:

ОСОБА_1. визнано винним та засуджено за те, що він 22 травня 2006 року близько 14 години 35 хвилин заманив до приміщення для тимчасового проживання, що знаходиться на території домоволодіння по АДРЕСА_1, малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, де, загрожуючи застосуванням фізичного насильства та скориставшись його безпорадним станом, оскільки він через свій малолітній вік не міг усвідомлювати характеру вчинюваних з ним дій та чинити йому опір, вчинив задоволення статевої пристрасті неприродним способом.

В поданих апеляціях:

 

·        адвокат ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_1. порушує питання про зміну вироку щодо нього з наступною перекваліфікацією його дій з ч.Зст.153 на ст. 156 ч.2 КК України і пом'якшенням покарання до такого, яке не було б пов'язане з реальним позбавленням волі. При цьому він покликається на те, що дії ОСОБА_1. відносно малолітнього ОСОБА_2. були не такими, що направлені на насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, а тільки   розпусними;

·        представник малолітнього потерпілого ОСОБА_2. - ОСОБА_3. просить скасувати вирок щодо ОСОБА_1., у зв'язку з м'якістю призначеного покарання та про ухвалення нового вироку з призначенням йому покарання без застосування вимог ст. 69 КК України.

Заслухавши суддю-доповідача, вищезазначених учасників процесу, думку прокурора, вивчивши матеріали справи та обміркувавши над доводами зазначених апеляцій, приходить до наступного.

Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_1. у скоєнні злочину при обставинах, наведених у вироку, підтверджується зібраними, дослідженими та вірно оціненими доказами, серед яких, зокрема:

-    показання малолітнього потерпілого ОСОБА_2. на досудовому слідстві, які були

всебічно перевірені місцевим судом. З них убачається, що ОСОБА_1. проти його

волі вчинив щодо нього задоволення статевої пристрасті неприродним способом, а

саме: шляхом аногенитального та орогенитального контакту.

      т. 1 а.с. 5-6, 54

-    показання засудженого ОСОБА_1. як на досудовому слідстві, так і в суді. З них

убачається, що він, заперечуючи умисел на насильницьке задоволення статевої

пристрасті неприродним способом, повністю підтвердив показання малолітнього

ОСОБА_2. щодо цієї події;

т. 1 а.с. 11-13,33-36

т.2а.с. 11,114-116,159

-    дані висновку судово-цитологічної експертизи, згідно з яким в слідах на статевому

члені ОСОБА_1. знайдені елементи калу. Цей висновок узгоджується з

показаннями як потерпілого, так і засудженого в частині вчинення останнім дій,

направлених на задоволення статевої пристрасті шляхом аногенитального

статевого контакту;

      том 1 а.с. 138-141

-    дані висновку судово-медичної експертизи, згідно з яким ОСОБА_1. статевої

зрілості не досяг, проте статеві акти здійснювати може;

      том 1 а.с. 204

-    дані висновку амбулаторної судово-психологічної експертизи, згідно з яким

малолітній ОСОБА_2. не міг правильно розуміти характер і значення здійснених з

ним ОСОБА_1. дій і чинити їм опір;

      том 2 а.с. 58-61

Доводи апелянта про відсутність в діях ОСОБА_1. ознак насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом щодо малолітнього ОСОБА_2. ґрунтуються на невірній оцінці фактичних обставин справи, які судом першої інстанції встановлені правильно. З них убачається, що спочатку ОСОБА_1. став здійснювати щодо цього малолітнього розпусні дії сексуального характеру. Вони, зокрема, полягали в оголенні статевих органів, непристойному доторканні до них, а після цього ОСОБА_1.

 

вдався до примушування та вчинення дій щодо малолітнього ОСОБА_2., направлених на безпосередньє задоволення статевої пристрасті шляхом як -аногенитального, так і орогенитального статевого контакту.

Судова практика засвідчує те, що розпусні дії з потерпілою особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, вчинені безпосередньо перед насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом або в процесі замаху на зазначені злочини, повністю охоплюються відповідною частиною ст. 153 КК України, оскільки в подібних випадках розбещення неповнолітніх (малолітніх) із урахуванням спрямованості умислу винного розглядається лише як етап у вчиненні того чи іншого статевого злочину.

Отже, кваліфікація дій ОСОБА_1. за даних обставин за ч.Зст.153 КК України є правильною.

При призначенні покарання ОСОБА_1. суд виконав вимоги ст.ст. 65, 66 КК України і обґрунтовано, але не в повній мірі, застосував вимоги ст. 69 КК України. У зв'язку з цим, зазначене покарання підлягає подальшому пом'якшенню до такого, яке буде у даному випадку необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_1. та попередження нових злочинів.

З огляду на це, колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку щодо ОСОБА_1. за підставами, наведеними в апеляції представника малолітнього потерпілого ОСОБА_2. - ОСОБА_3.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 362, 366, 373 КПК України, колегія суддів судової палати, -

ухвалила:

Апеляцію адвоката ОСОБА_4. в інтересах засудженого ОСОБА_1. задовільнити частково.

Апеляцію представника малолітнього потерпілого ОСОБА_2. - ОСОБА_3. залишити без задоволення.

Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 грудня 2006 року відносно ОСОБА_1 за ч.Зст. 153 КК України змінити в частині призначеного покарання із застосуванням вимог ст. 69 КК України, пом'якшивши його з 5(п'яти) до 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1. змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту негайно в залі суду з наступним поміщенням до арештного дому, Черкаського СІЗО № 30.

Строк відбуття ним покарання рахувати з 10 квітня 2007 року.

В решті вирок місцевого суду залишити без змін.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація